П’ять чоловіків, яким ми маємо подякувати за суто жіночі речі

Більшість засобів, якими користується сучасна жінка – від побутової техніки до автомобілів – створені чоловіками. Але є серед них пять джентльменів, які винайшли речі для суто жіночого вжитку. Ми користуємося ними щодня, щотижня чи щомісяця і навіть не підозрюємо, завдяки кому…

ВІЛЛІ РОЗЕНТАЛЬ І ЙОГО БЮСТГАЛЬТЕР

чоловік, який мріяв про соціалістичну революцію, а створив революцію в жіночій білизні

Суто жіночий предмет гардеробу з’явився завдяки Віллі Розенталю, білоруському єврею-соціалісту. Знавці історії зазначать, що він все-таки вважав себе американцем – після еміграції у 1904 році. І нагадують, що взагалі-то бюстгальтер розробляла його дружина Іда, знана на весь Нью-Йорк головна кравчиня знаменитого ательє Enid Frocks, яке в довоєнні роки обшивало всю місцеву еліту. Хтось ще й зазначить, що першою замінила корсети на «ліфчик» ще Мері Фелпс Джекобс, запропонувавши зшиті докупи два трикутники.

Все справді так. Дружина Іда отримала завдання від власниці ательє розробити білизну, яка б підтримувала жіночі форми в модних тоді силуетних сукнях. З цим «завданням» не справлялися згадані «пласкі» трикутники Мері Фелпс Джекобс. Але саме винахідливий Віллі, який колись мріяв про політичні революції, здійснив революцію в моді: запропонував скроїти об’ємні чашки і розділити їх на зростаючі розміри.

Модель назвали Maidenform – дамська форма (зображена на нашому фото). Вона стала настільки популярною, що перевищувала попит на весь інший одяг ательє, а Віллі та Іда «змушені» були повністю зайнятися лише виробництвом бюстгальтерів.

Їхня фабрика працювала навіть у Другу світову війну: на основі чашок тут шили кишеньки для голубів, з якими розвідники пробиралися в тил ворога і потім відправляли їх назад у штаб з шифровками.

Бренд білизни Іди і Віллі Розенталів зріс у сотні разів після війни та існує досі – Maidenform займає трошки менше половини ринку білизни і експортує її у 40 країн світу.

ЧАРЛЬЗ РЕВСОН І ЙОГО ЧЕРВОНИЙ ЛАК

чоловік, який ввів правило дуету «лак має відповідати за кольором помаді»

Ще один чоловік, якому жінки мають сказати спасибі, – за наш червоний лак. До речі, цей чоловік фарбував нігті й собі – задля реклами. Хтось скаже: взагалі-то жінки (і не тільки жінки) фарбували нігті ще з ого-го яких часів. І давні єгиптяни, і етруски, і середньовічні китайці полюбляли кольоровий «манікюр». Проте, саме лаку тоді не було. Як не було його ані в часи Людовіка ХІV (нігті просто полірували), ані навіть на початку ХХ століття, коли жінки користувалися прообразом лаку – прозорим, хоча блискучим, що тримався на нігтях максимум день.

І от нарешті у 1933 році з’являється на світ він – непрозорий стійкий червоний лак. Його винахідник Чарльз Ревсон з’явився на світ значно раніше: 11 жовтня 1906 року в Монреалі. Хоча сам Чарльз називав батьківщиною штат Массачусетс, куди його батьки переїхали з Канади, а в Канаду – з Литви і Австро-Угорщини.

Спочатку молодий Чарльз працював в ательє, потім знайшов роботу в компанії Elka – виробника засобів для нігтів. Згодом наважився на власний бізнес разом з двоюрідним братом хіміком Чарльзом Лахманом.

Фірма почала з принципово нової емалі для нігтів: інша основа, інші пігменти, інші кольори. Майже одразу вдалося розробити цілу лінійку червоних лаків різного відтінку. Винахідливий Чарльз ще й рекламував продукцію сам – на перемовини з’являвся з нафарбованими нігтями. Іноді різного кольору. Саме Чарльз першим ввів правило «лак і помада мають бути однакового тону», і Revlon швидко запустила й відповідні помади, щоб продавати разом. Ця традиція “дуетів” проіснувала понад 60 років і, впевнені, колись повернеться.

Ще одне нововведення Чарльза – сезонні колекції лаків, які виходили паралельно з колекціями одягу всесвітньо відомих модних домів і ідеально їм пасували. Словом, людина була креативна і з непересічним бізнес-талантом, хоча (за словами сучасників) не дуже приємна у спілкуванні. Але останнє ми готові пробачити, правда, дівчата?😉

Читайте також: Чоловіча криза середнього віку: що робити і як реагувати жінкам

ЕРЛ ХААС І ТАМПОН

чоловік, який просто хотів полегшити життя дружині і донці

Ще один чоловік, якому ми, жінки, маємо сказати спасибі – Ерл Хаас, американський лікар, який десять років пропрацював звичайним фельдшером у селах «Колорадщини», а потім став відомим винахідником і майже мільйонером. І першим, що принесло йому такий успіх і злет, став… створений ним тампон.

Хаас, надивившись, як у сільських умовах його дружина і донька (а це було на початку 1910-20-х років) щомісяця мордуються зі шматочками тканин і бавовни, почав продумувати більш зручний і безпечний гігієнічний засіб. Від однієї своєї пацієнтки почув, що вона у критичні дні використовує губку, яка всмоктує кров, і тут лікаря осінило: у 1929 році він розробив пресувальну машинку, на якій і створив першу циліндричну губку з вати.

Щоб захистити її від дотиків та можливого бруду і полегшити введення лікар придумав конструкцію з двома паперовими трубочками і ниточкою для виймання. Два роки він вдосконалював тампон і у 1931 році запатентував. Але ніхто з фармацевтичних гігантів не зацікавився «новітнім засобом жіночої гігієни».

Патент викупила за 32 000 доларів така ж ентузіастка, як пан Хаас, – німкеня-емігрантка Гертруда Тендріх. Перші тампони вона «пресувала» вдома сама, а в 1936, знайшовши компаньйонів та інвестиції, заснувала фірму Tampax Incorporated, яка за лічені роки зробила тампони засобом N1 серед жінок, особливо під час Другої світової війни. Компанія існує досі.

Ерл Хаас тим часом вже давно повернувся до своєї лікарської практики і нових винаходів. Згодом він створив ще й гнучке протизаплідне кільце – один із контрацептивів, патент на який продав вже за 50 000 доларів, вдосконалив ряд антисептиків і заснував компанію з їх виробництва.

Прожив пан Хаас 93 роки і до самої смерті у 1981 році час від часу допомагав Tampax Incorporated вдосконалювати той самий тампон, за що впливова британська газета Sunday Times у 1969 році включила Хааса в свій рейтинг «1000 творців ХХ сторіччя».

Читайте також: Чоловічий клімакс: чи дійсно він існує і що з цим робити

ЙОЗЕФ ПІЛАТЕС І ЙОГО ГІМНАСТИКА

чоловік, який врятував своїми вправами себе, зірок і жінок

Усі знають, що таке пілатес? А чи всі знають, що Пілатес – це чоловік, і саме йому жінки мають сказати спасибі за цю модну зараз і справді ефективну «фізкультуру».

Йозеф Пілатес народився у 1883 році у бідній сім’ї грека та німкені й був дуже хворобливим: рахіт, астма, ревматизм. У школі його цькували, і хлопчина часто прибігав додому в сльозах. Аж якось батько сказав: ти можеш й далі ховатися і плакати, а можеш навчитися давати відсіч. І малий Йозеф попросився на заняття боксом, згодом – на плавання та гімнастику.

За кілька років тренувань колись немічний Йозеф настільки розвинув своє тіло, що його почали запрошувати художники для позування на анатомічні ескізи. Водночас він підробляв у цирку гімнастом, на боксерських спарингах, навіть тренером з самооборони у Скотланд-Ярді. Під час першої світової війни Пілатеса, як етнічного німця, відправляють у табір, але й там від продовжує тренуватися і тренувати інших ув’язнених – скалічених і знесилених солдат.

Отримавши реабілітацію, Пілатес емігрує до США і вкладає всі свої заощадження у спортивну студію при Нью-Йоркському балетному центрі, де тренує і відновлює артистів балету і голлівудських акторів. Вони й почали називати його методику вправ на розтяжку і дихання пілатесом.

Сам Йозеф запевняв, що після десяти його занять кожен почуватиметься значно краще, після двадцяти – матиме кращий вигляд, а після тридцяти – нове тіло. І власним прикладом демонстрував свої ж слова: Пілатес прожив 87 років, до останнього дня залишався підтягнутим, майже не хворів і тренував як зірок, так і звичайних людей.

«Можна бути старим у 30 і молодим у 60, тому що ми молоді настільки, наскільки гнучкі наші хребет і тіло. Розквіт людини має припадати на 70 років, а старість наступати у 100», – повторював пан Йозеф. Аж захотілося записатися на пілатес 🙂

До речі, цей підтягнутий «дідусь» на фото сконструював і придумав більшість сучасних тренажерів.

Читайте також: Що думають чоловіки про наші сльози, «я схудла?», секс і кришку унітаза

КАРЛ-ЛЮДВИГ НЕССЛЕР ТА ВИНАЙДЕНИЙ НИМ ПЕРМАНЕНТ

чоловік, який винайшов також штучні брови та вії, але прославився саме своєю permanent wave machine

Понад сторіччя тому Карл-Людвиг Несслер презентував дивовижну для того часу технологію, про яку мріяла половина жінок – мати хвилясте волосся і не мордуватися щодня з папільйотками й щипцями. До цього винаходу пан Несслер йшов довгі роки роботи перукарем і дійшов не без допомоги дружини – своєї вірної асистентки, соратниці та «піддослідної».

Світ міг би й не отримати цього видатного перукаря: Карл-Людвиг мав усі шанси стати звичайним пастухом, як усі його земляки в глухому селі Шварцвальда, звідки він родом. Але у небесній канцелярії юнаку приготували зовсім іншу долю…

Карл-Людвиг потрапив до сільського перукаря – займатися волоссям клієнтів йому сподобалося більше, аніж вичісувати корів. Тим паче працюючи пастухом, він мав певні спостереження. Наприклад, помітив, що ворс і шерсть змінюють свою форму в залежності від вологості та температури повітря. Ці знання допомогли йому швидко здобути попит у клієнтів: молодий перукар вправно закручував волосся й вуса клієнтів у красиві завитки.

Набивши руку й отримавши досвід у сільській перукарні Карл-Людвиг звільнився і пішов шукати кращої долі. Працював у Базелі, Мілані, Женеві, Парижі. В столиці Франції він навіть змінив ім’я на Шарль Несслер, аби більше скидатися на француза. Познайомився Катариною Лайбле, одружився і разом з нею переїхав до Лондона.

Бажання жінок мати спокусливі кучері та романтичні хвилі існує стільки, скільки існують жінки. Ці запити змушували Несслера шукати спосіб швидко й ефективно надавати волоссю потрібну форму. Експериментував він на… дружині. Вона стійко зносила всі «досліди» і віддано допомагала. Ніхто не знає, скільки невдач коханого витримала Катарина – інколи його досліди завершувалися опіками її голови. Але врешті-решт перукарю вдалося знайти ефективну технологію Dauerwelle або довготривалої хвилі і створити спеціальний апарат.

Апарат мав дивний, навіть футуристичний вигляд – схожий на восьминога. З круглої основи, яка під’єднувалася до електрики, звисали трубки-бігуді, оброблені спеціальною хімічною пастою. На них накручувалося волосся, потім вони розжарювалися, а перукар у цей час охолоджував шкіру голови, щоб уникнути опіків.

Процес укладання займав від 6 до 10 годин. Але ж і «гарантійний термін» був значним – Несслер запевняв, що завитки зберігатимуть форму майже рік.

Попри все він впевнено презентував свій апарат для перманенту 8 жовтня у Лондоні. Моделлю на презентації була – так-так! – його дружина. Запатентувати свій винахід Несслер зміг аж через два роки – коли його перманент робила вже ледь не третина британок.

Добре, коли чоловік зайнятий роботою і, як наші винахідники з цієї статті, свою діяльність так чи інакше присвячують або завдячують дружинам. На жаль, є й інші чоловіки, яких цікавить інше – інші жінки. Маємо дослідження, чому зраджують чоловіки: п’ять причин.