Криза середнього віку, вважають психологи, так чи інакше торкається усіх нас – це час переосмислення досягнень і планів. І кожна вдумлива людина хоча б раз в житті зіставляє своє минуле і майбутнє, щоб рухатися далі.

У чоловіків цей період проходить гостріше. Вони більше, ніж жінки, залежать від соціальної реалізованості, від «адреналіну» в крові. Ми з віком більше цінуємо спокій, стабільність – у родині, на роботі. Для нас це свідчення успіху: спокій означає, що все добре, все вдалося. Жіночі етапи життя тісно пов’язані з етапами життя дітей і батьків – адже ми за них відповідаємо.

У чоловіків дещо інакше: стабільність, спокій з роками асоціюється із застоєм, «життя минає повз», «день бабака» і таке інше. Додається ще й конкурентність: однокласник Володька у 37 має посаду в міністерстві, а я гарую на СТО.

І починається: чоловікові все «не те» і «не так». То він буде розширятися і будувати нове СТО, то його «все дістало». Сьогодні він дорікає несмачним сніданком, який нахвалював всі сто років подружнього життя, завтра раптом записується у спортзал, в який ніколи не ходив, і шукає засоби для боротьби з ледь помітною лисиною. І все це на наших жіночих очах і нервах.

Що робити? Скандалити? Змовчати? Ставити його на місце? Пожаліти і перетерпіти? Корисні думки з цього приводу прочитали у блозі психологині Олени Новосьолової.

Дволикий Янус

Насамперед, радить Олена Новосьолова, потрібно зрозуміти особливості саме чоловічої кризи середнього віку. Вона схожа на дволикого Януса. Одна «голова» дивиться у минуле, оцінюючи зроблене та досягнуте. І як правило, там, у минулому, для чоловіка майже все не так, як хотілося. Найкраще цей стан описано в анекдоті: «Якщо в дитинстві у тебе не було велосипеда, а зараз є джип, у тебе все одно в дитинстві не було велосипеда».

Друга голова цього «кризового Януса» дивиться у майбутнє і з жахом запитує: «І це все? Лише повторення? Жодних гострих відчуттів? Життя закінчилося і все найцікавіше позаду?».

Процес прийняття свого минулого й майбутнього проходить легше, якщо:

  • чоловік одружився після 25 років, тобто «нагулявся», уникнув раннього шлюбу і створював сім’ю саме на основі кохання;
  • чоловік має перспективу зростання в своїй основній діяльності й ще не досяг бажаного максимуму;
  • чоловік має високі професійні амбіції і вже реалізує їх, хоч і повільно, як йому здається.
«З жиру біситься»

Утім, добробут і реалізованість чоловіка також не є гарантією уникнення кризи. Парадокс, але чим багатший його вантаж, тим сильніше чоловіка може «накрити». Якщо до 30 років він давно і «безнадійно» одружений, має дітей, постійну роботу зі стабільним доходом, то почуття безвиході й туги можуть бути ще гострішими. І ми, спостерігаючи за цим, думаємо: «Ну от, з жиру біситься».

Насправді до кризи переоцінки життя додається ще й криза досягнення. Чоловіку здавалося: ось ще трохи, і можна буде розслабитися. «От куплю квартиру, і заживемо… От стану керівником, і можна буде збавити темп… От підростуть діти, стане легше».

Але квартира куплена, посада завойована, діти підросли – що далі? Суцільне дежавю? Життя за заздалегідь спланованим сценарієм: зимовий відпочинок, літній відпочинок, а між ними робота і так по колу.

Жодних сюрпризів, жодної мрії, жодних нових емоцій. Залишилося тільки доживати… Чоловіку стає нестерпно від усвідомлення цього

Час змін

Кризу середнього віку провокує не рівень життя і навіть не сам «середній вік». Криза не виникає рівно в 30 чи в 45, година в годину. Вона виникає тоді, коли бажання і реальність перестають збігатися в критичних, надважливих для чоловіка чинниках, коли жаль за нездійсненим стає внутрішньою проблемою: «Я ніколи не зможу…», «А от якби я тоді, то…»

Чоловіку здається, що мрії про нові відчуття, щасливу радісну родину, великі перемоги – лише ілюзія, а життя – суцільні турботи, відповідальність і обов’язок. Заради чого? Заради сірих буднів, що повторюються як поганий сон?

У кожного пошук відповіді на ці «екзистенційні» питання протікають і виливаються у різне.

Але так чи інакше вони штовхають чоловіка до змін: від зміни дружини до зміни професії

Зараз або ніколи

На жаль, часто чоловіка в такий період тягне на амурні звитяги – «сивина у скроні, біс у ребро». Йому потрібні самоствердження, перемоги. Бажано швидкі та з почестями. Він прагне втілити власні юнацькі мрії про героїку, насичене життя, незалежність і пригоди. Хочеться наздогнати дитинство. Космонавтом він уже навряд чи стане, а от героєм-коханцем чому б ні!

У такий турбулентний період у багатьох чоловіків спрацьовує стереотип, засвоєний в юності. Нове кохання надихне, свіжі почуття, як жива вода, омиють душу, освіжать. А значить, і життя знову набуде сенсу, наповненості.

Інший кризовий «крен» – кардинальна зміна діяльності. Чоловіки раптом вирішують відкрити бізнес, піти з хорошої посади або відправитися на Еверест. Не зараз у час війни, звісно, а в принципі – різке захоплення чимось змагальним або екстремальним типово для чоловічої кризи.

«Ще нічого не пізно, ще відкриті всі дороги! Зараз або ніколи», – навіює собі чоловік

Чоловіча криза: чого не робити жінці

Чоловіків, попри силу їхньої статі, дійсно штормить у такий час. Але й жінкам непросто поруч. Скандалити точно нема сенсу – це лише віддалить пару. Криза – річ суто особиста, тут мало залежить від інших людей. Вона виникає не тому, що дружина стала відьмою, а робота – ненависною рутиною. Криза – це сигнал переосмислити свої цілі й цінності. Безглуздо вирішувати внутрішні конфлікти, змінюючи зовнішні чинники. Важливо це пояснити чоловіку. Ну хоча б спробувати.

Ольга Новосьолова взагалі наголошує, що кожну кризову чи критичну ситуацію пара має проговорювати. І це чи не найголовніша порада жінкам: говоріть зі своїми чоловіками – не кричіть, не вимагайте пояснень, не замовкайте зловіще, а говоріть, обговорюйте. Делікатно, щиро, так, як може лише жінка, яка кохає і хвилюється за те, що відбувається з чоловіком.

Говоріть з чоловіком так, як ми говоримо з кращим другом, коли бачимо, що з ним щось не так

Чоловіча криза: що робити жінці

Найефективніший і найбезпечніший спосіб для чоловіка пройти цей період, на думку психологині, – зосередитися на професійних змінах. Концентруватися на особистих завданнях, нових цілях, вийти за межі песимістичного «ніколи». Підштовхніть свого чоловіка до цього. Хай що це буде: друга вища освіта, стажування, купівля нового житла, ремонт, облаштування дачі – спрямуйте його жагу змін і повноти життя в «мирне річище» – у побудову нового, розширення того, що вже є – разом з вами.

Не лякайтеся і не засмучуйтеся, якщо на певний час він стане дещо егоїстичним. Цей період концентрації лише на собі не триватиме довго, і дасть чоловіку можливість відчути себе центром землі, який може все. Навіть здолати внутрішню кризу середнього віку.

Не без вашої участі, звісно. Завдяки нам чоловіки й тримаються. Адже ми навіть сваритися вміємо правильно 🙂 – особливо ті, хто читав нашу повчальну статтю: “Не починай!”, або Як правильно сваритися з чоловіком