Найчастіше питання виникають до тих хвороб, які є тільки в нашому медичному класифікаторі – у Європі чи Америці про них або зовсім не чули, або цей діагноз означає у них щось інше.

Яскравий приклад – ерозія шийки матки. Цей діагноз, який виник колись на пострадянському просторі, настільки міцно увійшов до стереотипів мислення лікарів, що вибити його звідти складно, тим більш, що адекватної короткої заміни цього слова немає. Адже терміном «ерозія» (від латинського «подряпина») можна назвати будь-який стан шийки матки, який змінює структуру слизової оболонки: від звичайного запального процесу до онкологічної патології.

Тобто «ерозія», як і, наприклад, «машина», не містить нічого конкретного: машиною може бути і мерседес, і жигуль, і камаз, і посудомийна машина, але на ній далеко не поїдеш.

ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ: ЕРОЗІЯ І НЕ ТІЛЬКИ

Західні ж фахівці під цим терміном мають на увазі шийкову ектопію («псевдоерозію») – функціональний стан, коли епітелій цервікального каналу потрапляє на поверхню шийки матки. Детально писали про це захворювання тут. Це вважається варіантом норми, хоча може виникати і внаслідок гормональних розладів чи травми під час пологів. За кордоном ерозію прийнято спостерігати і не чіпати без потреби, доки жінка не народить, у нас же, на жаль, припікають, і неодноразово, коли треба й коли не треба. Це ж стосується і дисплазії шийки матки – легку стадію у жінки, яка не народжувала, цілком можна не лікувати, а спостерігати.

Ще один популярний діагноз, що викликає різночитання – гіпертонус матки під час вагітності. Наші лікарі називають так напругу стінок матки, що загрожує перериванням вагітності, і ставлять такий діагноз приблизно половині майбутніх мам на будь-якому терміні вагітності, відправляючи їх у стаціонар.

Зарубіжні ж лікарі розуміють гіпертонус зовсім інакше – як надмірне скорочення матки під час пологів. Тому, якщо на шостому тижні вагітності лікар каже вам про гіпертонус, можна жартома спитати: лікарю, у мене пологи?

Якщо ж без жартів, варто пам’ятати:  матка – орган, що складається з м’язів, які, звісно, мають право скорочуватися, і часто це відбувається на тлі хвилювання, зокрема й під час сеансу УЗД.

За кордоном ерозію прийнято спостерігати і не чіпати без потреби, доки жінка не народить

Читайте також: Екстрена контрацепція: три поради гінеколога, як убезпечитися

МІКРОБИ Й КОМПАНІЯ

Деякі захворювання лікують вже з іншою метою – підзаробити. Так, комерційними можна назвати хвороби, викликані умовно-патогенними мікроорганізмами. Однак усі ці мікроби (такі як мікроплазма, уреоплазма, гарднерелла, кандида, лептотрикс) мають повне право перебувати у піхві, просто їх не повинно бути багато.

Тому для діагностики треба використовувати кількісні методи (посіви), а не лише якісні (ПЛР). У нас же лікарі часто грішать вибірковістю, а потім видають ці результати як свідчення наявності хвороб, що передаються статевим шляхом, які, звісно, треба лікувати.

Окрема бізнес-історія – лікування ВПЛ різними імуномодуляторами, ефективність яких під великим питанням. TORCH-інфекції – також золота жила: жінок «лікують» від підвищених IgG до інфекцій, проте їхні високі титри свідчать лише про те, що інфекцію було перенесено в минулому.

Окремо варто сказати про молочницю (кандидоз). Тут уже проблема, скоріш, самих пацієнток: багато хто вважає, що будь-які виділення з піхви – це молочниця, і займаються самолікуванням. Щоб таких проблем було менше, треба вчитися – і жінкам, і лікарям. І потроху це відбувається: у нашому медичному середовищі, як і у світовій практиці, той самий міко- та уреоплазмоз вже не «глушать» антибіотиками, а дають спокій – якщо немає скарг, клінічних проявів та лабораторних ознак запального процесу.

Жінок «лікують» від підвищених IgG до інфекцій, проте їхні високі титри свідчать лише про те, що інфекцію було перенесено в минулому

Читайте також: Шрами, рубці та розтяжки: як їх позбутися

ЧАРІВНІ ПІГУЛКИ

Щоправда, є одне «але» – багато лікарів, як і раніше, вважають, що перед запланованою вагітністю треба обов’язково пролікуватися, оскільки інфекція може ускладнити її перебіг і стати причиною викидня. Це хибна думка, адже, якщо досі «хвороба» не призвела до запальних процесів в органах малого тазу та безпліддя, виношуванню вагітності вона точно не завадить, і дитині не зашкодить – вона надійно захищена плацентою. А ось тривала антибактеріальна терапія може залишити відчутні наслідки у вигляді урогенітального дисбактеріозу, який потребує лікування.

Що стосується молочниці, лікувати її треба, але не однією чарівною пігулкою, як у рекламі, адже «чиста» молочниця зустрічається рідко – зазвичай це лише один із «вагончиків» у складі потяга з інших бактерій, переважно кишечної групи.

Ефективно впоратися з цим можуть комплексні препарати на основі флюконазолу, а якщо вони під забороною (під час вагітності) – допоможе місцева терапія плюс біфідодієта, що відновлює мікробний баланс в кишечнику.

Молочницю лікувати треба, але не однією чарівною пігулкою, як у рекламі

Читайте також: Проблемні місячні: 6 ознак, які не можна ігнорувати

ЕНДОМЕТРІОЗ, КІСТА ТА ІНШІ “ДРУЗІ” ЖІНОК

Зрозуміло, що не лікувати значно приємніше, та й дешевше. Але деякі гінекологічні проблеми все-таки не можна залишати поза увагою, хоч би що говорили про це в інтернеті на форумах.

Наприклад, ендометріоз – гінекологи наполягають на тому, що це справді серйозне захворювання, яке може суттєво зіпсувати якість життя, призвести до безпліддя, збільшити онкоризики. Тому ендометріоз потребує лікування, часто тривалого.

Що ж стосується кіст яєчників, то вони бувають різними за морфологією – від нешкідливої дисфункціональної фолікулярної кісти до кісти, в якій можуть бути атипічні клітини. І якщо функціональні кісти (ті, які можуть самостійно зникати з початком місячних) лікувати не треба, то «справжні» (ендометріоїдні, дермоїдні) – треба, причому часто не таблетками та гормонами, а хірургічним шляхом, тому що інші методи є неефективними.

Але деякі гінекологічні проблеми все-таки не можна залишати поза увагою, хоч би що говорили про це в інтернеті на форумах

ПРОБЛЕМИ З ЦИКЛОМ

Розлади циклу – теж дуже широке поняття, яке включає будь-які відхилення від природного ідеалу. Згідно з ним, менструальний цикл має триваТИ від 21 до 35 днів (причому цикли – приблизно однаковими за тривалістю, а не один 21, а наступний 35), менструація – тривати 2-7 днів і не бути мізерною або надто рясою, а також болісною.

Все, що не вкладається у цей опис, є порушенням, причину якого бажано з’ясувати, вважають лікарі. Але є певні нюанси. Так, на етапі становлення циклу місячні можуть приходити нерегулярно, також порушити його циклічність можуть стреси, дефіцит ваги, надмірні фізичні навантаження. Але якщо ці фактори виключені – скоріш за все, причина у гормональному дисбалансі.

Нерегулярний цикл може стати перешкодою для зачаття і вагітності, хоча є й випадки, які спростовують це. Однак, за словами лікарів, наявність дітей і хороше жіноче здоров’я – зовсім не те саме, адже на тлі такого циклу може виникнути чимало побічних проблем, тому краще все-таки розібратися, в чому причина, і спробувати його відрегулювати.

Нерегулярний цикл може стати перешкодою для зачаття і вагітності, хоча є й випадки, які спростовують це

Читайте також: Софія Окуневська: перша українська жінка-лікарка гінеколог

ХВОРОБА – НЕ ХВОРОБА?

Жіночий організм – складний механізм, у якому буває непросто розібратися навіть лікарям. Існують, врешті-решт, деякі індивідуальні особливості, які, мабуть, не зовсім вписуються в загальноприйняті рамки, але є нормальними для цієї, конкретної, жінки. Де межа між ними і, власне, хворобами, що потребують лікування чи спостереження? У яких випадках варто турбуватися, а в яких можна розслабитися?

Насамперед, варто пам’ятати про те, що хвороба маніфестує якимись симптомами – просто так до лікаря ніхто не біжить, за винятком хіба що іпохондриків. Якщо щось негаразд, жінка дізнається про це першою і, логічно, звертається по допомогу. Але лікувати треба не аналізи, а саме хворобу, бо буває й так: жінка приходить на профілактичний огляд, не має скарг та клінічних проявів хвороби, а їй радять перевіритись, наприклад, на статеві інфекції. Відразу згадується лікарський жарт про те, що здорових немає – є недостатньо обстежені.

Але ж буває ж і навпаки – коли жінка ігнорує те, що вселяє занепокоєння, посилаючись на індивідуальні особливості або сподіваючись, що «само пройде»… Питання про цю межу – філософське, подібне тому, «який у вас ступінь особистої свободи?» – вважають лікарі. Справжня свобода – це усвідомлення усієї відповідальності за свої дії та своє життя. Тому цю межу кожен сам створює для себе – внаслідок здобутих знань і власного, часом  сумного досвіду.

Тож, певно, при будь-якому стані, який у вас вперше в житті й турбує, все-таки варто піти до лікаря. Нехай він скаже, що нічого страшного. І тоді відразу можна розслабитися!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: