Єлизавета Зубенко, яка перемогла у конкурсі емблем до коронації Чарльза III

Отак несподівано і заслужено приходить слава: молода українська дизайнерка з Одеси взяла участь у конкурсі на найкращу неофіційну емблему коронації нового Короля Великобританії Чарльза III – і перемогла! Емблема-переможниця була виставлена під час урочистостей з нагоди коронації Чарльза III у Посольстві Великобританії в Україні, а Єлизавету запросили на прийом з нагоди цієї історичної події. Звісно, ми захотіли дізнатися про талановиту дизайнерку і детально про все розпитали в ексклюзивному інтерв’ю.

Єлизавето, вітаємо з перемогою! Розкажіть усім українкам, звідки ви, де зараз, хто за фахом?

Я народилася в Одесі, працюю і живу теж тут. Мені 23 роки. За освітою я вчителька початкових класів і викладачка англійської мови. Ще під час навчання вирішила працювати не за фахом. Відчувала, що вчителювання не є моїм призначенням, хоча англійська мені завжди подобалася.

Що підштовхнуло зайнятися ілюстраторством?

Коли закінчувала педагогічний коледж, то часто до виконання домашніх завдань підходила креативно. Така вже я людина 🙂 Ще я з дитинства танцювала, співала і малювала. І чим старшою ставала, тим більше розуміла, що мені не вистачає знань і навичок, щоб правильно формувати свої творчі ідеї, навіть у рамках навчання. Це помітив мій старший брат, який тоді вже 3 роки працював маркетологом, і з його легкої подачі я записалася на свій перший курс графічного дизайну в Projector.Odesa під керівництвом Сементія Лобача. Надалі він став не тільки моїм вчителем, порадником та керівником, а й другом.

Звісно, це було не малювання, до якого я звикла, це був більш професійний рівень, який мені кортіло подолати. Потім я пройшла один курс графічного дизайну з прокачування своїх навичок і ближче познайомилась з комерційної ілюстрацією на дизайнерських курсах Point.School.

На чому ви спеціалізуєтеся? Що найбільше любите малювати?

Я намагаюся опановувати різні жанри й використовувати різні техніки. Це цікаво мені самій. Пробувати щось нове, нові інструменти та тренди дизайну – це рівень висококваліфікованого дизайнера.

Ще люблю працювати з образами. Це можуть бути геометричні фігури, персонажі, типографіка. Якщо все це зміксувати, вийде неординарна й цікава робота. Мене таке надихає.

Яка ваша улюблена художня робота? Можливо, когось із великих…

Я стежу за творчими людьми: художниками, дизайнерами, аніматорами, фотографами. Хтось з них відомий, хтось не дуже, але з кожного беру приклад і через те, що я міксую їхні ідеї зі своїми, виходять цікаві речі.

Якщо брати когось відомого, то я б спиралася на Густава Клімта та Ван Гога. Можливо, їхні роботи передбачувані, але стиль і техніка – те, як вони зображують людей, навколишнє середовище та передають емоції – є їхньою візитівкою. Через цю унікальність і несхожість їх і люблять.

Який маєте досвід роботи ілюстратором, як багато часу приділяєте цій справі?

У 2019-му я закінчила навчання й одразу ж почала шукати можливості, як заробляти на цій справі. Через сарафанне радіо мала багато проєктів. Спершу працювала з соціальними проєктами, таким як Torba4Dobra, Home me та «Особливі майстерні. Важливий кожен».

Також розробляла фірмовий стиль для фудкорту в Зеленому театрі в Одесі, займалася версткою поліграфічної продукції, робила дизайн презентацій та відеомонтаж продуктових роликів для українського стартапу Copra. Словом, працювала на фриланс й самостійно знаходила шляхи реалізації.

Паралельно я брала участь у маловідомому конкурсі від Talent House на розробку обкладинок пісень мого улюбленого співака. Це були одні з перших кроків в ілюстрації. Упевненості мені додала співпраця з британською компанією Boomf, де я у великому об’ємі створювала ілюстрації для листівок.

Як сприймають близькі ваше захоплення? Хто найбільш підтримує?

Уся моя сім’я позитивно сприйняла мій вибір стати дизайнеркою. Моїм, так би мовити, майстром Йодою став брат Максим, який більше знався в IT сфері й давав влучні поради, як себе правильно розвивати.

Чому і як подалися на конкурс емблеми?

Насправді тут проста історія. Я натрапила на новину про конкурс у телеграмі й згадала, що під час роботи ілюстратором в Boomf створювала ілюстрацію до 70-річчя правління Єлизавети II. Її я ніде не використала і взагалі згадала про неї тільки зараз. Вирішила, що поки у мене в голові є візія, як логотип має виглядати, треба взяти участь у конкурсі. Про якийсь успіх чи перемогу я не сильно думала, просто розглядала це як можливість випробувати себе, поповнити своє портфоліо. Хотілося виконати роботу по максимуму, згідно з усіма канонами графічного дизайну.

Я зберегла для себе новину про конкурс й за кілька днів сіла працювати. Мені було достатньо двох днів, щоб розробити логотип. Окрім минулої роботи, я надихалася усім, що бачила, чула та читала про Великобританію. Тоді в голові були десятки образів та ідей.

Чому саме таку емблему намалювали, що в неї вкладали?

Я переглянула офіційний логотип короля та зрозуміла, що образ корони є ідеальним елементом для емблеми. Далі пригадала неофіційний гімн «Боже, бережи Короля» й вирішила використати його текст у формі корони, що значно спростило процес. Вибір кольорів був також доволі простим, оскільки я скористалася кольорами прапорів наших країн.

Як чекали на результат? Хвилювалися?

Звісно, хвилювалася. Нічого такого не очікуєш, а тут раптом дзвінок: «Добрий день! Ви перемогли в конкурсі». І не абиякому. Сам факт перемоги мав великий масштаб, який не очікувала не тільки я, а й організатори конкурсу.

Як відреагували на перемогу – і ви, і знайомі?

Мені зателефонували, якраз коли я гуляла містом з сестрою. Вона не могла зрозуміти, хто мені дзвонить і чому у мене такі емоції: я хотіла плакати й сміятися водночас. І налякала своїми емоціями сестру. Але коли все пояснила, вона раділа за мене більше, ніж я за себе.

Коли я відправила свій логотип, мені було цікаво, яка відповідь буде, але я зовсім не очікувала такого фіналу, а потім і такого резонансу, як від близьких і знайомих, так і незнайомих мені людей. Хтось писав слова подяки, хтось пишався, хтось бажав мені успіхів, навіть не знаючи мене. Я відчула єдність нашої країни на собі.

Ви вже відвідали церемонію у посольстві. Які ваші враження від події?

Я почувалася Попелюшкою у сфері дизайну. А тут ти приходиш, тобі тиснуть руку, як рівній, тебе вітають і бажають тільки кращого. Це неймовірно.

Ще я відчувала відповідальність за те, що я не можу підвести свою країну, своє місто, своїх близьких та рідних, а, головне, себе. Тому була максимально зосереджена. Мене підтримували члени команди COMMS від посольства Великобританії в Києві. Завдяки цьому я почувалася максимально комфортно й отримувала задоволення від усього. Спілкувалася з людьми з різних сфер на різних мовах. Чесно кажучи, такий досвід був у мене вперше.

Як пройшло знайомство з пані Послом Великобританії Меліндою Сіммонз?

Пані Посол – дуже приємна жінка. Починаючи з того, що вона щиро висловилась стосовно моєї роботи, закінчуючи тим, що вона порадила скуштувати смачний традиційний британський капкейк. Це було так мило з її боку.

Що вам дав цей конкурс і перемога?

Я отримала неоціненний досвід, купу нових знайомств і впевненість, що я здатна на багато чого. Я повинна була перемогти, щоб зрозуміти, що я варта своєї професії і що треба далі займатись тим, що ти любиш і що в тебе виходить. Бо тільки тоді матимеш результат.

Єлизавета Зубенко про подальші плани та розвиток

Зараз мій план – зрозуміти, як далі рухатися у тому напрямку, який я обрала. Також хочу продовжити розвивати свої акторські й вокальні здібності, створити свій ютюб-канал, де б я ділилася своєю експертизою і поєднувала все, що люблю й умію. Тож користуватимусь своїм планом дій, який я застосувала при створенні логотипа для конкурсу, й мудрою порадою мого тата – буду робити, що роблю, і нехай буде, що буде 🙂

Впевнені, що з такими українками все буде добре 🙂 Маємо ще одну цікаву історію Аліни Божнюк, яка зібрала пів сотні давніх сорочок і хустин, почитайте, підтримайте!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Художниця Алевтина Кахідзе: інтерв’ю про свободу творчості, феміністські проєкти, щоденник війни і дорослий сад
• Ярослава Яцуба – ілюстраторка, яка зображає спротив українців
• Маргарет Кін: знаменита художниця «великих очей», яка провчила чоловіка-тирана