Картини “Волинь” Костянтина Маковського та “Портрет Петра Дорошенка” невідомого художника

Вивчати історію України цікаво ще й тому, що дізнаєшся багато цікавого про вплив жінок – дружин, коханих, коханок, матерів на хід подій, на видатних і можновладних чоловіків, зокрема, гетьманів. Серед них і Петро Дорошенко. Одинадцять років – Гетьман Війська Запорозького Правобережної України, очільник Гетьманщини, козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни.

Він був одружений тричі, але лише одній жінці «поталанило» провести з ним не лише період його гетьманства, а й час після зречення булави. І саме цю жінку «звинувачують» в його найбільшій політичній поразці – у втраченій можливості об’єднати Правобережну й Лівобережну Україну.

Її звали Єфросинія. В офіційних історичних джерелах не зафіксовано жодного її зображення: нам для ілюстрації довелося взяти красуню з картини “Волинь” Костянтина Маковського – саме такою видається ця норовлива гетьманша. Відомо, що вона була онукою Богдана Хмельницького, не мала дітей і мала неабиякий вплив на гетьмана Петра Дорошенка… Дізналися про неї з циклу ID – UKRAINE «Гетьманші України».

Попередниця гетьманші

Першою дружиною Петра Дорошенка була Ганна, донька козацького ватажка Семена Половця – відомого в середині XVII сторіччя політичного та військового діяча. До речі, тесть двох гетьманів. Одна його донька побралася з Іваном Мазепою. Друга, Ганна, у 1654 році стала дружиною Дорошенка. Щоправда, була нею недовго – лише рік. Ганна померла при пологах і залишила Петру Дорошенку доньку Любов. До речі, в 1673 році вона вийшла заміж за Юхима Лизогуба, генерального хорунжого Війська Запорізького, чернігівського полковника.

Шлюб з розрахунку

За переказами, спочатку цей шлюб був виключно з розрахунку. Молодий вдівець, та ще й новопризначений гетьман Дорошенко шукав собі гідну пару. Ясна річ, обраниця мала відповідати його високому статусу і, в ідеалі, походити з не менш статусної родини. Так і з’явилася кандидатура Єфросинії Яненко-Хмельницької, доньки рідного племінника великого Богдана — Павла, двоюрідна онучка знаменитого гетьмана.

Втім, вона зовсім не мала бажання ставати господаркою Чигирина – начебто кохала іншого чоловіка. Але родини Дорошенків та Яненків дотисли Петра та Єфросинію до цього шлюбу. Таким чином нащадки Хмельницького ставали частиною «першої родини» Війська Запорізького, а клан Дорошенків поєднувався з впливовим кланом Богдана.

У 1665 році Петро та Єфросинія або Пріся, як її звали вдома, побралися. Але було одне «але»…

Фрагмент марки Укрпошти, присвячений гетьманам України
Дружина чи розпусниця

Ставши офіційно дружиною гетьмана, Єфросинія не мала наміру бути дійсно дружиною – порядною господинею та служителькою свого вельможного чоловіка. Розповідають, що у гетьманській столиці вона вела доволі розбещений спосіб життя: пиячила й зраджувала Петра – чи то від злості за шлюб з примусу, чи то через свою розпусну натуру.

Дивно, але Петро їй все пробачав. Дослідники припускають, що він закохався у свавільну й неприборкану Єфросинію. Мовляв, ця чоловіча слабкість спричинила фатальну помилку – втрату можливості об’єднати Правобережну та Лівобережну України. Дорошенко нібито отримав звістку про чергову зраду дружини і вирішив повернутися на правий берег Дніпра до Чигирина. Замість себе на Лівобережжі залишив свого побратима Дем’яна Многогрішного. А той тим часом спокусився (чи здався) на пропозиції Москви стати підлеглим їй гетьманом Лівобережжя. Після цього вдалих спроб об’єднання України історія Гетьманщини вже не знала.

Читайте також: Марія Мазепа: мати гетьмана – його «сіра кардиналка» й основоположниця золотого шиття

Нерозлучна пара

Ніхто достеменно так і не знає, чи насправді Єфросинія зрадила чоловікові. Є різні версії. За одною, подружню невірність вигадали «друзі» Дорошенка, аби помститися та позбутися Єфросинії. За іншою версією, мати гетьмана ненавиділа невістку й звела на неї наклеп. Також є версія, що причиною від’їзду Дорошенка до Чигирина була польська загроза з заходу.

Дивно, але Дорошенко зраду дружині знову пробачив. Відправив для «перевиховання» в монастир на короткий час і повернув у Чигирин. А після того, як він зрікся гетьманської булави і переїхав до Московії у 1677 році, Єфросинія поїхала до нього. За свідченням дослідників, ексгетьманшу везли до Москви на 50 підводах – стільки скарбу нагосподарювали Дорошенки під час свого правління у Війську Запорізькому. У підмосковному місті Ярополче, де Дорошенко був воєводою, вони й жили аж до смерті Єфросинії у 1684 році.

Шлюб Єфросинії та Петра тривав 19 років. Чимало як для подружжя, в якому начебто дружина «розпусниця»

Портрет Петра Дорошенка
Наступниця гетьманші

У 1684 році Петро Дорошенко, вічі вдівець, одружився втретє. І востаннє. Його обраницею стала Агафія Єропкіна – російська дворянка з роду смоленських князів. З нею воєвода Дорошенко познайомився у підмосковному Ярополче. Йому на той час виповнилося 57, але це не завадило подружжю зачати трьох дітей – Катерину, Олександра та Петра.

Колишній гетьман прожив у третьому шлюбі 14 років, до самої смерті у 1698-му. Цікаво, що від дітей Агафії та Петра пішло багато знакових постатей російської імперії. Наприклад, дружина російського поета Олександра Пушкіна – Наталія Гончарова, яка була праправнучкою Дорошенка.

Не менш визначною була постать іншої гетьманші Ганни Золотаренко: третьої дружина Хмельницького, яка керувала і ним, і гетьманатом. Почитайте – цікаво…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: