Соня Делоне в своїй студії за роботою

У 1920-х роках ім’я Соні Делоне знав кожен паризький художник, у 1930-х – кожна європейська модниця, у 1940-х – всі солідні декоратори, ілюстратори, дизайнери – навіть автомобільні. Вона – перша жінка, виставка робіт якої відбулася в самому Луврі у 1964 році – при житті, і єдина жінка, яка в 90 років отримала почесне звання офіцера Ордену Почесного легіону. В Україні про видатну полтавчанку, на жаль, згадали аж у наш час, коли кілька років тому привезли виставку її плакатів.

Зрештою, за право називати Соню землячкою сперечається й Одеса – звідти родом мама мисткині. І це ще не всі цікавинки про жінку, яку називали першою Коко Шанель.

Українська парижанка

Взагалі, справжнє ім’я Соні – Сара Іллівна Штерн. Вона народилася у 1885 році в Полтаві, де мешкав її батько – управитель цвяхового заводу, але часто гостювала в Одесі. У цих двох містах проходило безтурботне дитинство та юність майбутньої дизайнерки, аж доки не помер батько.

Дівчина разом з матір’ю переїхали до дядька – заможного адвоката, який дав Соні хорошу освіту і дослухався до викладачів гімназії віддати підопічну ще й у художню школу – Сара дуже гарно малювала. Дядько не поскупився і відправив дівчину до Німеччини в Академію витончених мистецтв. Тут вона поринула у світ живопису, галерей, музеїв, багато подорожувала Європою, а в 20 років переїхала до Парижа навчатися в Академії Ла Палетт і, взявши собі нове ім’я на французький манер – Соня, швидко завоювала місцеву богемно-художню когорту – передусім своїми новаторськими яскравим стилем малювання.

У 22 роки Соня вже виставляла свої художні роботи в паризькій галереї «Нотр-Дам Шан»

Соня і Робер Делоне
Два шлюби і одне кохання

Соня Делоне двічі заміжня, що на початку XX сторіччя було сміливістю. Вперше вона побралася у 22 роки з німецьким колекціонером і галеристом Вільгельмом Уде. Подейкували, що це був чистий розрахунок: Уде був гомосексуалістом, якому потрібне було прикриття сімейним статусом, а Соні – доступ до провідних галерей та виставок, які забезпечував чоловік.

Але вже через три роки вона спокійно його покинула і пішла під вінець з французьким художником Робером Делоне. І це був щирий тандем творчості й кохання: вони прожили разом до самої смерті Робера – майже 30 років. «Він дав мені форму, а я йому – колір», – сказала колись Соня.

До речі, з першим чоловіком і вона, і Робер залишилися в хороших товариських стосунках і навіть співпрацювали, як художники

Картина “Ринок” Соні Делоне та її малюнок
Український почерк

Етнічні українські мотиви простежуються у багатьох роботах дизайнерки. «Яскраві фарби я люблю, – писала Соня Делоне в своїй книзі спогадів. – Це фарби мого дитинства, фарби України». Вона поєднувала їх з геометричними принтами, «вплітала» в основу яскравих орнаментів і в започаткований нею стиль живопису – симультанізм, коли малюнок наповнюється безліччю різних форм, розписів, декоративних елементів, що доповнюють одне одного.

Ці насичені картини, зазначала Соня, ніколи б не з’явилися без спогадів і вражень від української культури, яскравих українських весіль і свят

Пальто дизайну Соні Делоне
Піонерка моди

Саме Соня Делоне була законодавицею моди 1930-40-х років і основоположницею принтів, абстракцій, аплікацій на одязі. Вона придумувала не лише фасони пальт, манто, торбинок, купальників, а й впроваджувала новинки: в’язані жилети і сукні, сюрреалістичні сукні-«вірші» з написаними цитатами її улюблених дадаїстів, манто геометричних форм.

Одна з її суконь – так звана «оптична» – стала настільки революційною, що її намалювали на обкладинці журналу Vogue 1925 року. Симультанні – картаті яскраві шалики і хустки – Соні Делоне стали однією з візитівок дизайнерки й принесли їй шалену популярність, але вже не серед митців, а серед звичайних жінок Ще одна знакова річ Соні – ковдра у стилі печворк, з різнокольорових клаптиків, яку вона пошила для новонародженого сина Шарля.

Ковдру вмить розтиражували для масових продажів, а оригінал досі виставлений у Музеї сучасного мистецтва в Парижі

Хустина з принтом Соні Делоне, а також створені нею костюм для вистави “Клеопатра” і одяг
У центрі богеми

Соня створила ескізи костюмів для кількох балетів, зокрема, для «Клеопатри» Сергія Дягілєва. Він, до речі, сам запросив молоду художницю, побачивши її роботи в паризькій галереї «Нотр-Дам Шан». А згодом підказав і допоміг Соні відкрити магазини одягу не лише у столиці Франції, а й в Мадриді, Барселоні, Більбао.

Взагалі, подружжя Делоне приятелювало не лише з Дягілєвим, а й багатьма видатними митцями того часу – Шагалом, Трістаном Тцара, Лотом, навіть Маяковським.

Вона оформляла перші покази мод і світські бали, розробляла малюнки для тканин ліонських фабрик, текстиль для найвідоміших будинків високої моди – Chanel, Missoni, Yves Saint Laurent.

Разом з чоловіком Соня сконструювала величезне панно – уявіть: 235 квадратних метрів у стилі абстракціонізму, яке було виставлене спеціально на Паризькій Всесвітній виставці 1937 року і отримало там золоту медаль.

Художні образи і малюнки Соні Делоне цитували в своїх колекціях головні модні бренди нашого часу: Valentino, Disquared2, Comme des Garsons

Ескіз принту та модель пальта, розроблена Сонею Делоне
Моделі в одязі Соні Делоне
Соня делоне у похилому віці
Визнана і видатна

Соня померла у 94 роки і майже до останнього дня працювала: читала лекції з мистецтва в Сорбонні, займалася дизайном інтер’єрів, автомобілів, бутиків, книжковими ілюстраціями, плакатами, керамікою. Вона також написала статтю «Художники і майбутнє моди», де фактично сформулювала і запровадила поняття прет-а-порте.

В Україні, на жаль, нема жодної роботи Соні Делоне. Хоча французи завжди визнавали її українське коріння, а польські газети у некролозі назвали її видатною українсько-єврейською француженкою.

Україна багата видатними жінками: однією з них – художницею Катериною Білокур захоплювався сам Пікассо. Знаєте чому? Читайте тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: