Марина Мазепа, орієнтовний портрет. Фото з відкритих джерел

Марія Магдалина Мазепа – не просто матір одного з найвидатніших гетьманів України. Вона – одна з найавторитетніших жінок свого часу, «сірий кардинал» Івана Мазепи, його довірена особа й розслідувачка його найпотаємніших справ. Життя та вплив на сина, політику й українське просвітництво цієї видатної українки дослідив історик Олександр Алфьоров для «Радіо Культура» у своєму радіоблозі «Дума про зраду та перемогу». Ділимося його дослідженням про те, ким же була Марина Мазепа, вона ж – Марія Магдалина…

Дівчина зі шляхетського роду

Народилася наша героїня у 1620 роках. З народження її ім’я було Марина, а дівоче прізвище Мокієвська. Походила з православного шляхетського роду, який мав свій герб і своє помістя у Білоцерківському старостві. Рід Мокієвських належав до прикордонної української шляхти, що у часи національно-визвольної революції Богдана Хмельницького стала на бік козацтва. За деякими відомостями, батько та брат Марини загинули в битвах проти армії Речі Посполитої під прапорами Хмельницького у 1655 році.

Про дитинство чи юні роки Марини нічого не відомо. Втім, можна припустити, що вона здобула хорошу освіту, про що, зокрема, свідчить її каліграфічний почерк.

Читайте також: Особисті відьми гетьманів: як козаки чаклунствами користувалися

Дружина отамана

Приблизно у 16 років Марина Мокієвська вийшла заміж за Степана Адама Мазепу. Він був учасником багатьох шляхетських чвар і, очевидно, мав бійцівський характер. Одразу після одруження батько майбутнього гетьмана ледь уникнув смертельного покарання за вбивство шляхтича. Лише гроші, знайомства та друзі допомогли йому врятуватися.

У шлюбі Марини з Мазепою народжуються двоє дітей – Іван та Олександра. Іван стане одним із неперевершених керманичів України.

Його батько з початком Хмельниччини долучається до процесів творення нової української держави, обіймає посаду білоцерківського городового отамана, а у час гетьманування Виговського обстоює позиції звільнення українських земель від Москви.

У 1666 році Степан Мазепа помирає. Марія залишається вдовою

Портрет Івана Мазепи. Осип Курилас. 1909 р. Фото з відкритих джерел
Черниця Марія Магдалина

Овдовівши, Марина Мазепа присвячує себе громадсько-політичним та релігійним справам. Вона долучається до діяльності Луцького Хрестовоздвиженського православного братства і стає активною діячкою українського просвітництва. Приблизно за 10 років іде у монастир і бере чернече ім’я Марія Магдалина. За старання та велику сподвижницьку працю її обирають ігуменею, тобто настоятелькою, одразу двох жіночих монастирів – Києво-Печерського Вознесенського та Глухівського Успенського.

При ній Вознесенський монастир став одним з освітніх та культурних центрів Гетьманщини. Згадки про неї свідчать, що вона була дуже авторитетною керівницею та мала неймовірний вплив на політичну ситуацію. Тим паче коли її син Іван Мазепа став гетьманом України.

Читайте також: Ганна Золотаренко: третя дружина Хмельницького, яка керувала і ним, і гетьманатом

Замість першої леді

Нікому так не довіряв Іван Мазепа, як своїй матері. Вона була в курсі усіх його справ і, за даними істориків, була залучена до політичних процесів та рішень свого сина-гетьмана. За його дорученням Марія розслідувала його особисті справи, що стосувалися втаємничених дій, або ж налагоджувала справи з передачі секретної кореспонденції за кордон.

Так, мати Мазепи займалася розслідуванням справи з підкинутим листом з доносом на гетьмана. Для неї не існувало неможливих справ. Усе, за що не бралась ігуменя, призводило лише до перемоги.

Яна річ, що ставлення до гетьмана по його смерті поширилося й на його матір. Київський історик і мовознавець Микола Закревський зазначав, що на початку 1880 років бачив у Видубицькому монастирі поминальну книгу, де було внесено рід «чесної інокені Магдалени», але її прізвище «Мазепина» було замальоване чорнилами.

Петро I після анафеми Івана Мазепи заборонив згадувати й ім’я Марії

Плащаниця «Христос у труні». Робота Марини Мазепи. Фото з відкритих джерел
Просвітниця й основоположниця золотого шиття

Петро I після смерті Мазепи наказав ліквідувати та зруйнувати Вознесенський монастир, яким керувала Марія Магдалина і в якому заснувала школу художнього шиття. Замовлення на це шиття робили з гетьманської столиці та кафедральних соборів.

Марія Мазепа вважається основоположницею надзвичайно складної гілки прикладного мистецтва – золотого шиття сухозліткою. Це метод гаптування тонким позолоченим чи посрібленим дротом. Відомо, що Марія Магдалина подарувала Вознесенському собору в Переяславі власноруч вишиту золотом і сріблом єпитрахиль з написом «Року 1700 місяца семтемрія 16 дня. Всечесная ігуменя Марія Магдалина справила». Деякі з її робіт залишились у музеях.

Окрім того, матір гетьмана відзначилася меценатською діяльністю – власним коштом поповнювала монастирі та церкви книжками та іконами.

Померла Марія Магдалина у 1707 році. Проте після смерті її ім’я забороняли згадувати. Частина ж її особистих дарів, робіт, вишитих її руками, опинилися в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, що був підірваний у 1941 році. Кілька років її шедеври пролежали під руїнами. Частину з них по війні вдалося врятувати. Характерно, що вишиті на її роботах гетьманські герби приховали металевими накладками із зображенням двоголового орла…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: