Прихована загроза: ерозія шийки матки, її причини і способи лікування
Її виявляють у кожної другої жінки - і в зрілих пані, і в молодих дівчат
Її виявляють у кожної другої жінки - і в зрілих пані, і в молодих дівчат
Виявляється, словосполучення «ерозія шийка матки» не можна вважати повноцінним діагнозом. Адже причини видимих на око змін (ділянок почервоніння) на поверхні шийки матки можуть бути різноманітними. Щоб трохи розібратися у типах багатоликої ерозії, треба освіжити знання з анатомії.
Отже, в шийці матки розрізняють вагінальну частину, видиму під час гінекологічного огляду, і надпіхвову, всередині якої проходить цервікальний канал. І якщо перша покрита блідо-рожевою слизовою оболонкою (багатошаровим плоским епітелієм), то друга має червонуватий колір (це циліндричний епітелій). А перехідна зона, де вони зустрічаються, у різні вікові періоди жінки знаходиться у різних місцях: у дівчаток вона на вагінальній частині, а потім поступово мігрує в область цервікального каналу.
Якщо до 20-21 років перехід на «дорослу» територію ще не відбувся, лікар може діагностувати ектопію (псевдоерозію). Так називають стан шийки матки, коли «звичайний» епітелій заміщається циліндричними клітинами.
Деякі фахівці вважають це патологією, яка потребує лікування, інші – варіантом фізіологічної норми, адже у міру дозрівання шийки проблема зникає. Якщо немає ознак запалення, можливо, лікар запропонує лише спостерігати за цим. Або ж призначить гормональну терапію, яка нормалізує стан епітелію шийки матки.
Інша річ – справжня ерозія. Вона виникає через дефект покривної тканини – при цьому відбувається відторгнення епітеліальних клітин. У результаті ніжна вагінальна тканина, не наділена потужними захисними функціями, піддається згубному впливу агресивного середовища та різних інфекцій. Якщо ушкоджуються кровоносні судини, можливі болісні відчуття і навіть кров’янисті виділення після статевого акту. Втім, часом ерозія протікає абсолютно безсимптомно, адже шийка матки містить мало нервових закінчень, і її «випадково» виявляє лікар під час огляду. Уточнити діагноз він може за допомогою кольпоскопа – оптичного приладу, що дозволяє розглянути слизову оболонку в багаторазовому збільшенні.
Читайте також: Оваріальний резерв: дізнайтеся, чи далеко вашим яєчникам до менопаузи
Наразі серед фахівців немає єдиної думки щодо причин і механізмів розвитку захворювань шийки матки. Мультифакторна природа ерозій передбачає вплив кількох провокуючих чинників. На деякі з них ми можемо вплинути, перед іншими безсилі. І все ж – знаючи «ворога» в обличчя, набагато легше протистояти йому.
Отже, причини виникнення ерозії:
Крім того, до ризиків, які можуть спричинити розвиток захворювань шийки матки, належать ранній початок статевого життя (для незрілої слизової оболонки шийки матки небезпечне потрапляння будь-якої інфекції) та часта зміну сексуальних партнерів (вища ймовірність знайомства з новими мікробами).
Читайте також: Проблемні місячні: 6 ознак, які не можна ігнорувати
Про ерозію існує чимало різних міфів й упереджень, і одне із них – про те, що лікування не є необов’язковим, мовляв, само розсмокчеться.
Звісно, немає правил без винятків, і у випадку з ектопією це дійсно можливо, однак зовсім «забивати» не ерозію все ж не варто. Адже, залишена без уваги або пролікована абияк, згодом вона може трансформуватися в дещо серйозніше, наприклад, в онкологічне новоутворення. Особливо сприяє цьому вірус папіломи людини (ВПЛ). Сьогодні відомо близько 60 його різновидів, і принаймні 2 види вірусу (ВПЛ-16 та 18) можуть призвести до раку шийки матки.
Вважається, що папіломавірус більшість жінок «підхоплює» ще в юності, на самому початку статевого життя. І довгі роки він може чекати зручного моменту, щоб заявити про себе. Зазвичай це відбувається у клімактеричний період, коли рівень імунного захисту жіночого організму знижується.
Однак і більш ранній прояв його агресії не рідкість – через гормональні порушення або тривалий стрес. Поштовхом до старту захворювання може бути додаткове бактеріальне або вірусне інфікування статевих органів. Загалом, загроз достатньо, тому важливо бути напоготові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Перш ніж лікувати ерозію, лікареві необхідно визначитися з причинами, що її викликали, і, за можливості, їх усунути. Допомагають у цьому лабораторні обстеження: аналіз крові, мазок на склад мікрофлори, біопсія тощо. Іноді достатньо згасити запальний процес – антибіотиками та спеціальними фізіопроцедурами (ультразвуком, геліонеоновим лазером), або ж відкоригувати гормональний фон (контрацептивами, які регулюють менструальний цикл та сприяють відновлювальним процесам).
Але якщо історія ерозії давня, й вона не хоче піддаватися консервативним методам лікування, патологічно змінені ділянки тканини видаляють хірургічно.
Є кілька хірургічних методів лікування ерозії.
Звісно, конкретний метод лікування, максимально ефективний, безпечний і оптимальний саме для вас, може порадити лише лікар. Після будь-якої з цих процедур, які робляться зазвичай на початку менструального циклу, до повного загоєння (упродовж 4-6 тижнів) забороняється статева активність, прийняття ванн, сауна, суттєві фізичні навантаження.