Ілюстрація Олександр Грехов

Українці завжди могли знайти точки опори й мали почуття гумору, а це теж неабияка зброя. І в найтяжчі хвилини ми сміємося й креативимо. Придумуємо нові сенси старим словам. Створюємо меми. Виявляємо дива героїзму й самопожертви. Тому українці незламні, а перемога – тільки питання часу.


СИМВОЛИ

Фото: Olga_glazamiobektiva
Привид Києва

Це відважний льотчик, легенди про якого складали з перших днів вторгнення. Він захищав українське небо й мав у своєму активі десятки збитих ворожих літаків. Історії про нього надавали нам відчуття того самого «закритого» неба. Коли почали ширитися чутки про загибель «привида», ЗСУ відкрили його секрет – це був збірний образ пілотів цілої бригади тактичної авіації, яка захищала небо столиці. Образ легендарного «привида» наразі втілює мініскульптура на його честь на вулиці Богдана Хмельницького, 56-а, а також мурал на Подолі.

Півник, шафка і кицька з Бородянки

Декоративна фігурка півника Васильківського майолікового заводу дивом вціліла в Бородянці, хоча сам будинок перетворився на руїни. Півник вцілів разом з шафкою. Вони стали символами стійкості українців і зараз є експонатами Національного музею Революції Гідності.

А кицька Глорія, яка так само вижила в зруйнованому будинку в Бородянці (два місяці сиділа в коробці на 7-му поверсі), повернулася до своїх господарів

Кицька Глорія з Бородянки
Пес Патрон

Джек-рассел-тер’єр на ім’я Патрон став талісманом загону піротехніків, що займалися розмінуванням Чернігівської області. Він допоміг українським рятувальникам розмінувати великі території й став зіркою соцмереж та телеефірів, а також героєм муралів. А ще отримав кілька світових нагород. Однак не зарозумівся: Патрона просто обожнюють діти, і песик завжди радо зустрічається з ними.

Червона калина

Це українська стрілецька пісня, створена понад століття тому. Зараз вона отримала нове життя завдяки переспіву Андрія Хливнюка. «Червона Калина» стала шалено популярною! Це дійсно народна пісня й новий гімн українців у боротьбі за свободу та незалежність.

Її співають зірки, скандують з футбольних трибун, ставлять на рингтони. І навіть виконують хором під час богослужінь у храмах

Андрій Хливнюк виконує “Червону калину” в центрі Києва у перші дні повномасштабної війни
Рожева панамка

Цей головний убір став справжнім хітом літа 2022, коли Kalush Orchestra перемогла на Євробаченні-2022. Ця перемога була вкрай необхідна українцям. І рожева панама фронтмена групи Олега Псюка разом із піснею «Стефанія» стала тим, що об’єднало й надихнуло мільйони українців на подальшу боротьбу. На знак підтримки панамку додали собі на аватари у соцмережах «Київстар», «Укрзалізниця», Rozetka, «Книгарня Є» та багато інших бізнесів.

Байрактар

Про ударні турецькі безпілотники ми складаємо пісні, вишиваємо їх на сорочках. А хтось навіть і дітей називає на їх честь. Адже ці бойові дрони з першого дня вторгнення росії в Україну захищають нас – знищують ворожі опорні пункти, завдають ударів по скупченнях противника. З їхньою допомогою було звільнено острів Зміїний, дісталося і флоту рф. Байрактари стали дійсно народними, адже кошти на них часто збирають усією громадою – як в Україні, так і інших дружніх до нас країнах.

Читайте також: Кохання Байрактара: як розробник безпілотника одружився з донькою президента


ФРАЗИ

«Доброго вечора, ми з України»

Ця фраза увійшла навіть до Вікіпедії. Її автором є Марко Галаневич, фронтмен українського гурту «ДахаБраха». Цей трек був записаний у жовтні 2021 року, а в березні 2022, у розпал російської агресії, вийшов на 8 місце в українському чарті Apple Music. Фраза стала культовою і є своєрідним розпізнавальним знаком українців, гордістю за те, що вони українці.

«Рускій воєнний корабль, іді на…»

Вже 24 лютого український острів Зміїний був оточений ворогом, прикордонникам пропонували здатися. У відповідь на це один із них, Роман Грибов, без церемоній відправив рускій воєнний корабель за напрямком, який тепер цитує увесь світ. Автор фрази не очікував, що прославиться. Разом з побратимами він відбув полон і повернувся додому.

Разом з побратимами він відбув полон і повернувся додому

Читайте також: Сміх крізь сльози: цікаві факти про сім знаменитих фраз війни

«Насінням ляжете»

Ця фраза – черговий доказ сили й сміливості українських жінок. Вперше вона прозвучала у захопленому рашистами Генічеську. Попри ризик для життя, стоячи перед озброєним окупантом, проста жінка не злякалася і мовила: «Ви прийшли на нашу землю? Якого хр*на ви прийшли? Ви прийшли на нашу землю. Покладіть насіння собі в кишені, щоб, коли вас уб’ють, проросли соняшники. Насінням ляжете». Пізніше ця фраза стала основою багатьох мемів.

«Буде тобі, враже, так, як відьма скаже»

Не з боязких виявилися й жінки з Конотопа. Коли у місто зайшли ворожі танки, вони вийшли на дорогу, й одна з них переконливо порадила окупанту повертатися додому, в росію. Й додала: «Ти взагалі знаєш, де опинився? Це Конотоп. Тут кожна друга жінка – відьма. У тебе х*й завтра стояти не буде». Трохи пізніше вийшла пісня-закляття рівненського гурту «Енджі Крейда», яка стала мега-популярною.

Українські волонтерки взяли участь у створенні унікального «відьмацького», кошти від продажу якого пішли на допомогу ЗСУ. Що там казати, у нас всюди відьми

Фрагмент кліпу гурту «Енджі Крейда»
«Можете скористатися веслами»

27 лютого, на третій день розв’язаної рашистами війни, своє ставлення до окупантів і солідарність з українським народом продемонстрували грузини. Старший помічник капітана грузинського судна відмовився допомогти з паливом російському кораблю: «Ну, якщо у вас паливо закінчується, то можете скористатися веслами. Пішли ви на х*й! Слава Україні! Героям слава!»

«Скажи «паляниця»

Від самого початку повномасштабного вторгнення кожен рашист назавжди засвоїв це українське слово. Як і слова «полуниця», «залізниця» тощо. Вони стали не лише мовним тестом для окупантів, а й одним із символів українців, нашою лексичною ідентифікацією. До речі, «паляниця» не вперше грає таку почесну роль: за цим словом розпізнавали москалів ще за часів УПА. А може, так чужинців перевіряли взагалі споконвіку. Не зайве.

Читайте також: Шиболет або звідки взявся мовний тест для ворогів на “паляницю”


ВЧИНКИ

Федір Шандор та Тьотя Суп
Викладач

Професор Ужгородського університету Федір Шандор, який добровільно пішов на фронт у перший день російського вторгнення. Тепер він читає лекції студентам онлайн просто з окопу: у бронежилеті й касці, з повним боєкомплектом і зошитом із нотатками. Це і є справжня наука.

Кухар

“Тьотя Суп” – Наталія Бабеуш, яка у бомбосховищі «Азовсталі» готувала дітям на пательні на вогні «торт» із залишків борошна й цукру, аби відсвяткувати день народження одного з малюків і врятувати їх від страху перед постійними вибухами, що лунали згори.

Евакуаційний потяг та рибалка Анатолій Чоботар
Провідники

Працівники Укрзалізниці, що жили у вагоні від самого початку війни – зміни в потязі за маршрутом Київ-Рахів-Київ тривала 43 доби. Це був один з евакуаційних потягів, він вивіз понад три мільйони людей. Бувало, одночасно перевозили по п’ять тисяч пасажирів на 16 вагонів.

Рибалка

Анатолій Чоботар, рибалка із села Мньов, що вивіз з окупації 160 працівників Чорнобильської АЕС, коли станцію окупували рашисти. Самотужки за кілька днів він зробив 25 ходок саморобним дерев’яним човном. Такий звичайний, буденний подвиг.

Зоозахисниця Анастасія Тиха та охоронець музею Анатолій
Сторож

Охоронець музею Анатолій, який після ракетного удару під обстрілами виносив з будівлі у вогні картини видатної української художниці Марії Примаченко. І пояснював пізніше, що почувався б винним, якби все згоріло, а він ніяк тому не зарадив.

Зоозахисниця

Анастасія Тиха, що врятувала з-під обстрілів в Ірпені понад двадцять тварин: п’ятьох котів, хамелеона, павука, черепаху, хом’яка та п’ятнадцятьох собак, частина яких – з інвалідністю, на візках. Фото, де вона тримає на повідці вісім хворих собак водночас, облетіло чимало світових медіа.

Читайте також: Історія Анастасії Тихої – волонтерки, що врятувала тварин


МЕМИ

Банка з огірками

У перші дні війни мережею ширилася історія про те, як жінка збила ворожий дрон банкою огірків. Більшість вважали, що це така собі байка, а ніт – історія реальна, трапилась у Дніпровському районі Києва. Правда, виявилось, що у банці насправді були помідори. Побачивши дрон з балкона, киянка Олена схопила перше, що було під рукою, тобто консервацію, і жбурнула її у ворожого розвідника. І таки ж поцілила!

Я в калідорі

В разі повітряної тривоги чимало українців ховається у коридорі, адже там працює правило двох стін. Лагідно-іронічне «калідор» виникло, вочевидь, як фонетично зручніший для вимови варіант. А комусь ці слова нагадують дитинство.

Ворог намагається залякати нас, загнати в укриття, але й у «калідорі» ми наводимо затишок, вмощуємось зручніше. І жартуємо

Український трактор

Трактор, що тягне танк, моментально став інтернет-мемом. Хоча він не був унікальним – від початку війни з’являлося чимало відео про те, як українські фермери тягнуть тракторами ворожі танки. Так вони вже відбуксували десятки одиниць різноманітної трофейної техніки – танків, БМП, ракетних установок, тягачів. І навіть гордість рашистської армії, аналоговнєнтний важкий вогнемет «Сонцепік». Наші аграрії – сила.

Чорнобаївка

Назва цього села на Херсонщині стала символом дивовижної тупості росармії. З надією, що «снаряд в одну вирву двічі не влучає», рашисти знов і знов розміщували на чорнобаївському аеродромі велику кількість техніки, а ЗСУ знов і знов її знищували (разом з самими рашистами, звісно). Вже й збилися з рахунку, скільки разів.

Може, й дійсно це якесь закляте для ворога місце. «Чорнобаївським» наразі називається хліб, а також ковбаса (та, що раніше була «московською»).

Читайте також: Героїчна Чорнобаївка: місце, заговорене козацькими характерниками

Бавовна

За час війни у нас з’явилося чимало неологізмів, один з яких – гарне слово «бавовна». Так рашисти називали вибухи на своїй території – «хлопок» (по-нашому ж таки «бавовна»). Тож тепер у соцмережах усі звуки від вибухів через «паління» на російських військових об’єктах називають бавовною. Етикетки на одязі з зазначенням тканини бавовни зараз теж якось додатково радують. І квітка бавовни, безперечно, у топі.

ЗСУ – наші котики

Котиків люблять усі. Особливо бойових котиків. Війна породила цілий культ чотирилапих побратимів в українському війську. І в прямому сенсі – бійці підбирають та годують котиків, вважають своїми талісманами, які нагадують про дім і затишок. І в переносному – тепер «котиками» називають не лише, власне, котиків. Котики – це й наші воїни ЗСУ. Ця ніжна назва містить усе – повагу, увагу, підтримку… Щиру любов до наших захисників.

До нашої спільної перемоги і – назавжди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: