5 етнічних українок у політичній еліті США

Українки за походженням давно і впевнено входять в історію країн, де народилися або виросли, і дають ще один привід пишатися нашими жінками, нашими генами. Одна з них – Вікторія Спартц днями стала учасницею визначної історичної події: підписання закону про ленд-ліз для України. Президент США Джо Байден завізував цей документ ручкою, якою ленд-ліз підписував у 1941 році тодішній глава американської держави Франклін Рузвельт. Цю ручку пан Байден подарував присутній на церемонії Вікторії Спартц. Про неї та про ще чотирьох українок за походженням, які увійшли до політичної еліти США, розповідає Ольга Сухобокова в заснованому нею Diaspora.ua, проєкті про історію та культуру української діаспори, а також вихідців з України за кордоном.

ВІКТОРІЯ СПАРТЦ

конгресвумен 117-го Конгресу США, представниця Республіканської партії

Одразу після виборів у коментарі «Радіо Свобода» пані Вікторія наголосила: «Я пишаюсь тим, що є однією з іммігрантів з чудовим українським корінням, яка представлятиме інтереси жителів Індіани в Палаті представників Конгресу США».

43-річну американська українка Вікторія Спартц – уродженка Носівки на Чернігівщині, сенаторка Конгресу штату Індіана від міста Ноблесвілл, округ Гамільтон. Її було обрано до Палати представників США від 5 округу штату Індіана в листопаді 2020 року. Вона балотувалася від Республіканської партії та випередила свою найближчу суперницю демократку Крістіну Хейл на 6% і набрала понад 51% голосів.

На три роки раніше, на виборах до Сенату у 2017 році, вона перемогла шість інших кандидатів. Після перемоги Вікторія сказала: «Сильні та розумні американці зробили мене сильною американською жінкою». І справді, її шлях засвідчує неабияку силу характеру.

Через 6 років вона отримала диплом магістра з бухгалтерії Університету Індіани і залишилася там викладати. Також працювала у бізнесі та державних установах, причому зробила дуже гарну кар’єру – аж до посади головного посадовця з фінансів Служби прокурора Індіани.

Водночас Вікторія Спартц була активною в громадському та політичному житті. Вона очолила Республіканську партію округу Гамільтон.

Разом зі своїм чоловіком-фермером Вікторія виховує двох доньок-підлітків. Тим часом її дідусь та бабуся досі живуть у Носівці і дуже пишаються своєю онучкою.

ВАЛЕРІ БРУСІЛОВСКІ

директорка офісу Міністерства енергетики США, аташе з питань енергетики в Посольстві США в Україні

Рік тому вона звернулася до українців у спеціальному відео Посольства США в Україні з нагоди 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи. «Я виросла, знаючи, що таке Чорнобиль, на відміну від багатьох американських дітей», – сказала пані Валері.

Вона народилася в Києві і прожила тут до трьох років, поки її сім’я не емігрувала в США, у Колорадо. Також Валері Брусиловскі наголосила, що це схоже на війну, відчуття з дитинства завжди в її серці.

Можливо, невипадково як фах Валері Брусиловскі обрала сферу енергетики. Також прикметно, що вона представляє США в Україні. Адже на відміну, скажімо, від канадської амбасади, призначення на такі посади етнічних українців для США є скоріше винятком.

ДЖЕЙН ЛЮБЧЕНКО

голова Національного управління з проблем океану і атмосфери США у 2009-2014 роках, перша жінка і перша етнічна українка на цій посаді

Джейн Любченко народилася 4 грудня 1947 року у м. Денвер, Колорадо, в родині українського походження, що засвідчує її прізвище. Прадід Джейн був землеробом з України, а прабабця – однією з перших жінок, що домоглася права навчатися в університеті.

Джейн здобула освіту в коледжі Колорадо, Гарвардському та Вашингтонському університетах. Доктор філософії. Гідробіолог з 40-річним стажем досліджень океану та одна з найбільш цитованих дослідниць екології у світі. Працювала в Орегонському університеті. Є членом Національної академії наук США, Національної наукової ради, Американської академії мистецтв та наук, Лондонського королівського наукового товариства. Удостоєна понад 20 почесних докторських наукових ступенів, зокрема Прінстонського та Єльського університетів.

Серед найвищих нагород Джейн Любченко – стипендія Макартура, премії Тайлера за сприяння збереженню навколишнього середовища Американської асоціації сприяння розвитку науки та японська премія “Блакитна Планета”.

У 2002 році відомий журнал Discover назвав її видатною науковицею, а в 2010 році журнал Nature вийшов з її фото на обкладинці та присвятив їй статтю, назвавши її «ньюсмейкером року».

МАРГАРЕТ СПЕЛЛІНГС

очільниця Міністерства освіти за адміністрації Джорджа Буша-молодшого, друга жінка-міністр освіти в історії США

Маргарет народилася 30 листопада 1957 року в місті Енн-Ербор, Мічиган, у родині українських емігрантів Дударів. Здобула ступінь бакалавра у галузі політичних наук в Університеті Ґ’юстона (1979 рік) і працювала в комісії з питань реформи системи освіти при губернаторі, а також як виконавчий директор асоціації шкільних рад Техасу.

Маргарет Спеллінгс була політичною директоркою у першій губернаторській кампанії Дж. Буша-молодшого у 1994 році та старшим радником під час його перебування на посаді губернатора Техасу (1995–2000 роки). У листопаді 2004 року Спеллінгс отримала призначення на посаду міністра освіти, на початку другого президентського терміну Буша.

Вона стала другою жінкою-міністром з питань освіти в історії США. Спеллінгс була однією із головних прихильників закону 2001 року «No Child Left Behind», спрямованого на реформування початкової та середньої освіти.

Після відставки у 2009 році заснувала консалтингову фірму у сфері освіти «Маргарет Спеллінгс & Компанія» у Вашингтоні. Також вона є старшим консультантом у Бостонській консалтинговій групі.

МАРСІ КАПТУР

представниця Демократичної партії США та Палати представників США з 1983 року, співголова групи підтримки України у Палаті представників Конгресу США

Марсія Керолайн Каптур народилася 17 червня 1946 року у Толедо (Огайо) в родині з українським корінням. Вона стала першою в своїй сім’ї, хто здобув університетську освіту: навчалася в Академії св. Урсули в рідному Толедо, Університеті Вісконсин-Медісон (тут здобула ступінь бакалавра в 1968 році), в Університеті Мічигана та в одному з найпрестижніших Массачусетському технологічному інституті. За фахом Марсі є фахівцем з архітектурного планування міст і працювала за спеціальністю в 1970-х роках.

Все її життя змінили відвідини України. Вперше вона побувала тут у 1973 році. Удвох із матір’ю на орендованій в Парижі автівці вони приїхали до Львова у пошуках своїх рідних. Їм вдалося зустрітися із братом бабусі Марсі Каптур, який провів 20 років у таборах, інший бабусин брат не повернувся із заслання. Тоді вона вперше дізналася про Голодомор та жахіття сталінських репресій. Через два роки вони знову приїхали в Україну – цього разу на Хмельниччину, малу батьківщину своїх предків.

Ці подорожі, за словами Марсі Каптур, вирішальним чином вплинули на її бажання стати членом Парламенту США. Про це вона розповіла в інтерв’ю Мирославі Ґонґадзе у 2015 році. І додала, що американці ні тоді, ні зараз не уявляють справжню ситуацію в Східній Європі, всіх страждань українців. «Я відчуваю свою відповідальність перед Україною за усі пережиті страждання і випробування, які українці проходять сьогодні», – наголосила Марсі Каптур.

На момент другого візиту до України Марсі була директором Національного центру з урбанізації та етнічних питань. Але невдовзі вона розпочала політичну кар’єру з посади радника із питань внутрішньої політики в адміністрації президента Дж. Картера. А в 1983 році була обрана членом Палати представників Конгресу США від одного з округів Огайо, який представляє досі.

Зокрема вона була і є активною у питанні поширення інформації про Голодомор в Україні 1932-33 років, від якого постраждала і її родина. Восени 2017 року вона стала однією з авторів проєкту резолюції Палати Представників про визнання Голодомору геноцидом українського народу (співавтори – конгресмени Сандер Левін, Брайан Фітцпатрік і Енді Гарріс).

Не менш активно вона підтримує Україну в умовах російської агресії. Марсі Каптур є автором Закону на підтримку України, схваленого наприкінці 2014 року, закликала Росію звільнити українських політичних в’язнів, а США та країни Заходу активніше підтримувати Україну. Свою позицію щодо підтримки України в російсько-українській війні Марсі Каптур пояснила в згаданому вище інтерв’ю: «Це історичний момент, – сказала вона. – Історія судитиме наше покоління за те, що ми зробили чи не зробили для України».

Марсі Каптур також робить практичні кроки в допомозі Україні. Зокрема, ще в 1997 році вона створила фонд “Анастазія” для матеріальної підтримки збіднілих українців. Кілька років тому вона представила в Україні свій проєкт “Зерна надії”, спрямований на підтримку приватного сільськогосподарського бізнесу українських жінок та його просування на міжнародному ринку. Також вона є активною у відстоюванні прав жінок. Для зацікавлених пропонуємо прочитати її книгу «Жінка у Конгресі: Одіссея XX ст.» / «Women of Congress: a twentieth-century odyssey», видану в 1996 році.

Сьогодні Марсі Каптур є однією з найбільших захисниць України серед американських та загалом західних політиків. При цьому вона щиро вболіває за Україну і вірить, що Україна пройде всі випробування та стане справді незалежною, сильною і успішною країною. «Не можна перемогти народ, який відмовляється стати на коліна», – переконана Марсі Каптур.

Маємо також історію ще однієї видатної українки за походженням: Квітка Цісик: «Оскар», спів з Джексоном і ще 10 фактів про українську співачку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чотири знамениті українки, від яких чоловіки втрачали розум
• Жінки у війні: спецпроєкт про український жіночий «фронт»
• Старовинні фото: якими були мами-українки початку ХХ століття