Саме у жовтні понад сторіччя тому Карл-Людвиг Несслер презентував дивовижну для того часу технологію, про яку мріяла половина жінок – мати хвилясте волосся і не мордуватися щодня з папільйотками й щипцями. До цього винаходу пан Несслер йшов довгі роки роботи перукарем і дійшов не без допомоги дружини – своєї вірної асистентки, соратниці та «піддослідної».

Світ міг би й не отримати цього видатного перукаря: Карл-Людвиг мав усі шанси стати звичайним пастухом, як усі його земляки в глухому селі Шварцвальда, звідки він родом. Але у небесній канцелярії юнаку приготували зовсім іншу долю…

Кмітливий учень

Карл-Людвиг потрапив до сільського перукаря – займатися волоссям клієнтів йому сподобалося більше, аніж вичісувати корів. Тим паче працюючи пастухом, він мав певні спостереження. Наприклад, помітив, що ворс і шерсть змінюють свою форму в залежності від вологості та температури повітря. Ці знання допомогли йому швидко здобути попит у клієнтів: молодий перукар вправно закручував волосся й вуса клієнтів у красиві завитки.

Набивши руку й отримавши досвід у сільській перукарні Карл-Людвиг звільнився і пішов шукати кращої долі. Працював у Базелі, Мілані, Женеві, Парижі. В столиці Франції він навіть змінив ім’я на Шарль Несслер, аби більше скидатися на француза. Познайомився Катариною Лайбле, одружився і разом з нею переїхав до Лондона. Саме там він відкрив свій власний перукарський салон і почав експериментувати з волоссям.

Апарат майбутнього

Бажання жінок мати спокусливі кучері та романтичні хвилі існує стільки, скільки існують жінки. Ці запити змушували Несслера шукати спосіб швидко й ефективно надавати волоссю потрібну форму. Експериментував він на… дружині. Вона стійко зносила всі «досліди» і віддано допомагала. Ніхто не знає, скільки невдач коханого витримала Катарина – інколи його досліди завершувалися опіками її голови. Але врешті-решт перукарю вдалося знайти ефективну технологію Dauerwelle або довготривалої хвилі і створити спеціальний апарат.

Апарат мав дивний, навіть футуристичний вигляд – схожий на восьминога. З круглої основи, яка під’єднувалася до електрики, звисали трубки-бігуді, оброблені спеціальною хімічною пастою. На них накручувалося волосся, потім вони розжарювалися, а перукар у цей час охолоджував шкіру голови, щоб уникнути опіків.

Процес укладання займав від 6 до 10 годин. Але ж і «гарантійний термін» був значним – Несслер запевняв, що завитки зберігатимуть форму майже рік.

Попри все він впевнено презентував свій апарат для перманенту 8 жовтня у Лондоні. Моделлю на презентації була – так-так! – його дружина

Маленька революція

Перукарям винахід колеги не сподобався: через нього вони ризикували втратити прибутки – адже жінки тепер ходитимуть у салони не щотижня, а раз на рік. Натомість жінки процедурою зацікавились, попри її ризикованість.

Розрекламувала перманент від Несслера відома в той час американська танцівниця Айрін Касл – вона чи не першою зі знаменитостей накрутила собі кучері і не змінювала цю зачіску довгі роки.

Запатентувати свій винахід Несслер зміг аж через два роки – коли його перманент робила вже ледь не третина британок.

У 1910 році він отримав патент № 20.597 на технологію permanent wave machine – перманентну хімічну завивку

Від біженця до мільйонера

Успіх пана Несслера був би ще більшим, якби не початок Першої світової війни. Його, як німця за походженням, забрали до виправного табору, де, ясна річ, ішлося про елементарне виживання, а не повноцінне життя.

Після визволення він переселився до США. Десять років йому знадобилося, щоб з бідного біженця-емігранта перетворитися на одного з найуспішніших перукарів. У 1927 році він вже мав свої салони у Нью-Йорку, Чикаго, Детройті, Палм-Біч, Філадельфії, на нього працювало понад 500 майстрів – звісно, майстрів з перманенту. Свій перший мільйон Несслер заробив на своєму ж винаході, який підкорив американських жінок.

Вже згодом – у 1938 році в тому ж США Арнольд Віллат створив реагент тіогліколят амонію і, вдосконаливши апарат Несслера, спосіб холодної завивки. Але саме уважному німцю ми завдячуємо нашими штучними кучерями.

Україночки, дякуємо, що нас читаєте 🙂 Якщо ви маєте цікаву подію, історію, героїню, публікацію, експертну думку і маєте бажання роповісти, поділитися з журналом «Українки», напишіть нам на пошту: vpasichnyk2007@ukr.net. У листі обов’язково вкажіть свої контакти. Долучайтеся до спільноти українок!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Жіночі історії про чотирьох чоловіків та їхні бюстгальтер, лак, тампон і фітнес
Жіночі історії: про «спасителя матерів», який зупинив смертність при пологах і навчив лікарів дезинфекції
Маргарет Кін: знаменита художниця «великих очей», яка провчила чоловіка-тирана