Сьогодні кожна українка воює з рашистським окупантом на своєму фронті – у своїй сфері. Навіть конотопські відьми! Хтось лікує хворих під сиренами, готує їжу нашим захисникам, розподіляє гуманітарну допомогу, пішов у тероборону, пече хліб вдома, займається дітьми й батьками, опікується літніми людьми, дбає про покинутих тварин, хтось надає психологічну допомогу, плете сітки, шиє військову форму, малює плакати чи бореться у соцмережах з рашистською дезінформацією.

Ми всі – єдиний український жіночий фронт. Йому й присвячуємо наш спеціальний проєкт «ЖІНКИ У ВІЙНІ» – про українок, які своїми “маленькими” справами в тилу роблять великий внесок у перемогу – у перемогу людяності, гідності, свободи.

Будемо вдячні вам, наші україночки, якщо ви будете ділитися контактами та історіями дівчат – землячок, сусідок, родичок, які не афішують своїх справ, але заслуговують подяки за свій внесок, і про яких вам самим хочеться розповісти всій Україні. Ось історії нашого спецпроєкту…


НАВІДНИЦЯ АРТУСТАНОВКИ ТЕТЯНА ЧУБАР
військовослужбовиця 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського
Фото з відкритих джерел

Коротеньке відео, де красуня-навідниця самохідної артилерійської установки (САУ) смачно «насипає» ворогам, стало вірусним – має більше мільйона переглядів у мережі. Це вона, Тетяна Чубар – “мала”, “наша Танюха”, як називають її бойові побратими. І страшенно пишаються такою «колежанкою». Вона ж говорить, що почувається серед чоловіків, як риба у воді, і отримує справжній кайф від того, що робить. Ще б пак, смалити ворогів – то дійсно кайф.

До речі, Тетяна з Конотопа, можливо, і з тих самих конотопських відьом. І це не єдиний цікавий факт про цю чарівну дівчину-вогонь – зібрали ще сім, читайте тут.


ЗООВОЛОНТЕРКА АНАСТАСІЯ ТИХА
волонтерка, що вивезла з-під обстрілів 20 собак-інвалідів

ІРПІНЬ

Фото: Christopher Occhicone

Разом з чоловіком Анастасія давно дбає про собак з особливими потребами. Її світлина з десятком тварин на інвалідних візочках, яких вона рятує з охопленого війною Ірпеня, облетіла весь світ. А ще вона врятувала і вивезла з Ірпеня 5 котів, черепаху, хамелеона і хом’ячка… “У перший тиждень у нас не було особливих труднощів, окрім гучних вибухів. Ті дні мало чим відрізнялися від нашого звичайного життя, адже ми з чоловіком домосиди. Звісно, собаки боялися гучних вибухів, але ми їх заспокоювали. Ми планували залишатися до останнього, але у нас відключили всі комунікації (світло, воду, газ). Було дуже холодно, собаки пили воду з акваріума, а ми готували на багатті…” – розповіла нам Анастасія.

Як їй вдалося виїхати з окупованого Ірпеня і вивезти стільки тварин, як сприйняла широкий розголос і впізнаваність після публікації фото, читайте тут.


ВІЙСЬКОВА ВОЛОНТЕРКА СВІТЛАНА
працює на кухні в батальйоні територіальної оборони

МАРІУПОЛЬ – КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

Для неї війна почалася давно – ще у 2014-му, тому що Світлана з Маріуполя. Тоді вона з родиною вирішила залишитися в рідному місті й допомагати всім, чим може. До Києва переїхали у 2020 році. Тут у Світлани була хороша робота, багато нових знайомств.

Коли війна дісталася всієї України, її чоловік-військовослужбовець пішов на передову – захищав Маріуополь, син – у тероборону, а Світлана влаштувалася військовою волонтеркою. Зараз вона вдова. Її історія тут


ВИХОВАТЕЛЬКА НАТАЛІЯ ПЕСОЦЬКА
врятувала 30 дітей з притулку і дивом евакуювала до Франківщини

ЧЕРНІГІВ

У Наталії вже 24 роки стажу роботи вихователем Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав. На початок війни у притулку було 37 діток. У перші дні повномасштабної війни 7 діток батьки, які мали трохи серця, забрали. Решта дітей, на жаль, не потрібних батькам, залишилась. Їх Наталія й рятувала: майже місяць вона прожила з ними (найменшому – лише 3,5 роки) у підвалі під обстрілами, дбаючи і втішаючи кожного.

Про те, як це – 20 днів триматися без світла, води, тепла, їжі, туалету й евакуювати дітей під обстрілами, Наталія розповіла нам в інтерв’ю.


ЛІДЕРКА «ПРОДУКТОВОЇ МІСІЇ» ЮЛІЯ СТЕФАНЮК
організувала з командою харчування 30 тисяч порцій для біженців

ЛЬВІВ

Фото надане Юлією Стефанюк

Львів зараз нагадує великий вулик – один тільки залізничний трафік з початку війни збільшився у п’ять разів. Окрім вимушених переселенців, що прибувають на вокзал, є ще люди у притулках, люди в теробороні тощо. Всі вони хочуть їсти, і кейтеринг «Продуктова місія», якою керує Юлія Стефанюк, виконує свою місію – смачно годує людей. А тепла смачна їжа – це ж не просто їжа. Це ще й відчуття дому, безпеки, комфорту.

Як приготувати 600 тисяч порцій обідів, хто готує бограч на львівському вокзалі і що робив у “Продуктовій місії” режисер останнього «Бонда», Юлія розповіла тут.


БОЙОВИЙ МЕДИК АКУЛА
з перших днів війни служить у теробороні

ПОЛТАВА

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

До війни її звали Альбіна. Проста дівчина з-під Полтави з освітою вчителя образотворчого мистецтва. У січні придбала байк і планували з чоловіком влаштувати мототур Україною. Але світ перевернувся о 5 годині ранку 24 лютого від слів “Кохана, прокидайся… У НАС ВІЙНА!!!”

Більшість людей кинулися в паніці виїжджати в перший же день. Вона з чоловіком – ні. Вони пішли в тероборону. Чим займаються, читайте тут.


ЗАСНОВНИЦІ ТЕРОНЛІФАНС НАСТЯ І НАСТА
фото нюд збирають мільйони гривень для армії

ЄВРОПА

Фото надані Теронліфанс

Їх гасло: грудьми на захист України. У прямому сенсі. Ідея збирати кошти для армії за допомогою нюдсів народилася у дівчат після жарту і спонтанно. І виявилась не лише креативною, а й надзвичайно ефективною – за неповних 2 місяці їхній проєкт зібрав понад 14 мільйонів гривень на потреби ЗСУ, волонтерських організацій, допомогу дітям, тваринам, переселенцям тощо.

Як працює Теронліфанс (назва народилася з двох слів: тероборона й онліфанс, це соцмережа з інтимним контентом) і скільки дівчат вже долучилися до проєкту, Настя і Наста розповіли тут.


ТЕРАПЕВТКА ІРИНА ЯЗОВА
рятувала життя в окупації і навіть уперше в житті приймала пологи

БУЧА

Фото надане Іриною Язовою

«Я просто робила свою справу – допомагала людям», – говорить Ірина. Фаховими порадами, медикаментами, і не тільки. Виявилось, що їй під силу все: і лікувати вогнепальні рани, і приймати пологи. “Вперше я мала справу з пораненою дитиною в кінці лютого. Сусідка віднесла їжу багатодітній сім’ї з Білорусі і сказала, що в будинку є поранена дитина. Виявилось, це 1,5 річна дівчинка з мамою… Ще була Анічка, вагітна жінка. Я дізналася про неї в кінці лютого, мала надію, що вона зможе евакуюватися, але не вийшло. Тож пологи довелося приймати мені”, – згадує Ірина в нашому інтерв’ю.

А ще вона рятувала жінку в розпачі на межі самогубства, сусіда з простріленими ногами і своїх чотирьох дітей, евакуюючись з окупованої Бучі. Про все це читайте тут.


СЛУЖБОВА ТЕРОБОРОНИ ОКСАНА
працює у штабі

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

Адвокатка, юристка політичної партії та помічниця народного депутата України – так було до війни. Тепер вона готова взяти до рук зброю. Вся сім‘я Оксани стоїть зараз на захисті держави. Брат – офіцер ЗСУ, боронить Україну на східному фронті. Батько у складі територіальної оборони на її рідній Хмельниччині.

А Оксана в Києві працює в штабі тероборони. “Відчуваю, що так правильно, це мій моральний обов‘язок”, – каже вона. Її історія тут.


АКТОРКА КАТЕРИНА ЧІКІНА
співавторка телеграм-каналу казок для дітей у бомбосховищах

КИЇВ

Фото надане Катериною Чікіною

Разом з колегами по цеху Катя створила телеграм-канал «Павлуша і Ява», де вони читають дітям казки, які можна слухати і в бомбосховищах. На каналі вже понад тисячі казок, їх озвучують українські зірки Юлія Саніна, Лілія Ребрик, Майя Mova.

Як виникла ця добра, тепла ідея і як за допомогою казок Катя з колегами-акторами зібрали сотні тисяч гривень для армії, читайте тут.


СЛУЖБОВА ТЕРОБОРОНИ МИРОСЛАВА
працює волонтером

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

За фахом вона журналістка, вчителька української мови та редакторка, мама сина, якому 2,8 рочки. Надвечір 23 лютого Мирослава запостила фото задоволеного повернення додому до Києва після подорожі Західною Україною. Наступного ранку почалася війна.

Що змусило її піти в тероборону і як плани на перемогу, Мирослава розповіла тут.


ЗАСНОВНИЦЯ “ЗАПОРУКИ” НАТАЛІЯ ОНІПКО
на чолі фонду рятує і вивозить у європейські лікарні онкохворих дітей

КИЇВ

Фото надане фондом “Запорука”

Фонд “Запорука” заснований Наталею ще у 2008 році і з того часу допомагає діткам, хворим на рак, одужувати, а батькам – завжди бути поруч. З перших днів війни Наталя разом з командою евакуює діток навіть з гарячих точок – з самого пекла, де йшли бої. Наразі майже сто українські дитини знаходяться у повній безпеці і продовжують лікування в кращих європейських клініках.

Про цю непросту справу і про новий великий проєкт – психологічну підтримку вимушено переселених людей і всіх, хто потерпає від війни, Наталія розповіла тут.


ВІЙСЬКОВА ВОЛОНТЕРКА ОЛЕНА REDFOX
працює у штабі терборони

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

“Чому вирішила піти в ЗСУ? Бо це моя країна, земля моїх предків, мій народ, свобода, за яку ми сплатили кров‘ю. Не було по суті якогось процесу прийняття рішення. Я знала, що маю йти і працювати на перемогу. У перший день агресії я з подругами просто з волонтерського осередку на Дарниці в Києві, де ми на той момент відвантажували маскувальні сітки для Збройних Сил, приїхали до штабу тероборони”, – ділиться Олена.

Про найважчий момент на війні, про ставлення чоловіків-бійців до жінок в армії і про першу справу після перемоги вона розповіла тут.


ІЛЮСТРАТОРКА ЯРОСЛАВА ЯЦУБА
зображає спротив українців у малюнках, які тут же стають популярними в мережі

ДНІПРО

Фото надане Ярославою Яцубою

Малюнки Ярослави за підписом @bright_arts – класні, креативні, мотивуючі – бачили, напевно, вже всі. Ідея їх створювати виникла випадково. 22 лютого Ярослава була обурена виступом путіна, в її голові крутився відомий мем «Боже, яке кончене». Вона вирішила намалювати свою версію, і та розлетілась інтернетом. Потім був ще один малюнок, ще і ще. “В якийсь момент стали писати люди, що їх підбадьорюють мої ілюстрації, тож вирішила продовжувати це вже не тільки для себе”, – згадує Ярослава в нашому інтерв’ю.

Яка ілюстрація її улюблена, я ставиться до популярності і чим займається окрім малювання, Ярослава розповіла тут.


ЗАСНОВНИЦЯ “ЖІНОЧОГО БАТАЛЬЙОНУ” АЛЬОНА ДАНІЛОВА
об‘єднала дівчат, які прагнуть стати надійним тилом захисників України у війні

КИЇВ – ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Фото надане “Жіночим батальйоном”

Альона за фахом журналістка, до війни працювала на різних інформресурсах, у пресслужбі політиків. Її чоловік – військовий, у 2014-му пішов в АТО, був поранений з кулемета, не має половини внутрішніх органів. А зараз знову на війні… Її вітчим теж воював у 2014-му і був в полоні 9 місяців, потім його обміняли як військовослужбовця. І зараз знову воює. Її брат, якому 18 років, теж на війні. Не дивно, що Альона створила “Жіночий батальйон”.

Чим саме він займається, як “вступити” до його лав і як змінює війна жіночі характери, про це читайте в інтерв’ю Альони тут.


ВОЛОНТЕРКА ВАЛЕНТИНА ШУЛЬЦ
сама розвозить гуманітарку в зони бойових дій

ОДЕСА – КИЇВ

Фото надане Валентиною Шульц

До війни Валентина розвивала освітні «Гончаренко центри», а зараз збирає та особисто відвозить гуманітарну допомогу в зони бойових дій. “Ніколи не забуду свої «подорожі» з гуманітаркою в Миколаїв: як везла разом із ліками мішки для трупів, як потрапила під обстріл… Машина, в якій я їхала, була посіченою як решето! Відчуття страху прийшло потім – аж через кілька днів. Я раптом зрозуміла, що була на волосок від смерті”, – згадує волонтерка.

Про зворушливі моменти під час війни, про кумені речі, які надходять у “гуманітарці” і про ракету для рашистів особисто від Валентини читайте тут.


ВІЙСЬКОВА ВОЛОНТЕРКА НАТАЛІНА
служить у теробороні і працює баристою у волонтерській кав’ярні

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

До повномасштабної війни вона працювала викладачкою мистецтва. Крім того, вже три роки є координаторкою осередку «Справи громад» у Києві. Це спілка волонтерів, що мали активну громадянську позицію і допомагали армії ще до повномасштабного російського вторгнення. “Ми відправили кілометри маскувальних сіток на передову. Зараз наш осередок продовжує волонтерити у різних ТРО. І я також”, – ділиться Наталіна.

Про каву й шоколад, якими вона зараз підтримує емоційний стан бійців, про нову професію баристи і головну причину, завдяки якій ми переможемо, Наталіна розповіла тут.


ФОТОГРАФКА КАТЕРИНА КАРПЕНКО (КРЮЧКОВА)
фотографка, яка знімає історії українських захисниць

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

Катю добре знають і в українській фото- та медіаіндустрії: вона співпрацювала з різними виданнями, створювала модні, весільні, соціальні фотосесії, працює з відомими українськими політиками та зірками. А ще вона волонтерить, займається благочинністю, є номінанткою «Форуму добрих справ» і заснувала дуже важливий жіночий проєкт, який підтримує жінок з різними долями й станами і називається символічно – «Важлива». Сама Катя без усілякого пафосу каже: «Я просто роблю справу свого життя – розповідаю історії людей у фотографії».

З 24 лютого вона розповідає воєнні фотоісторії. Залишилася в Києві і поєднує волонтерство для Збройних Сил України з фотозйомками захисників і захисниць. Про неї читайте тут.


ВИКОНАВЧА ДИРЕКТОРКА “ПРОЕКТУ КЕШЕР В УКРАЇНІ” ВЛАДА НЕДАК
надала разом з Проектом матеріальну допомогу 188 українкам, що постраждали від війни

КРИВИЙ РІГ

Фото надане Владою Недак

З першого тижня повномасштабної війни очолюваний Владою “Проект Кешер в Україні” зосередився на допомозі жінкам: тим, хто залишається в своїх містах та потребує консультації з будь-яких питань, тим, хто потребує евакуації, тих, хто вже перетнув кордон та перебуває в Європі. За перший місяць фінансову допомогу отримали 188 жінок з родинами на загальну суму 65 585 доларів.

Яку ще допомогу надає Проект Кешер, у чому полягатиме ще одна його ініціатива з підтримки жіночого бізнесу, як налаштувати себе і колектив на роботу в умовах воєнних дій – про це Влада ділиться в інтерв’ю тут.


ВІЙСЬКОВА ЮРИСТКА ГАННА
служить у теробороні

КИЇВ

Фото: Катерина Карпенко (Крючкова)

Ганна служила в армії з 2018 по 2021 рік, має звання старшої лейтенантки юстиції. В кінці 2021 року звільнилася з армії та поїхала в Європу подивитися інше життя, а заразом займатися улюбленою справою – працювати з кіньми. Але почалась війна, і дівчина одразу ж повернулася в Україну.

Про свої обов’язки в штабі батальйону територіальної оборони Ганна розповідає тут.

Ви можете надіслати інформацію у приватне повідомлення нашої фейсбук-сторінки – ми все читаємо, все бачимо і не пропустимо жодної історії. Підтримаймо їх, усіх нас, нашу жіночу спільноту!