прикмети про волосся Катерина
«Катерина» (фрагмент), Тарас Шевченко

Прикмети про волосся, вічна тема, і їх звісно, багато – і обґрунтованих, і забобонних, обрядових і просто практичних. Дослідила давнє ставлення українок до коси Любов Сердунич з розважально-інформаційної платформи UA Modna, а ми вибрали найцікавіші.

Серед заміжніх і старших жінок «ходити простоволосою» чи «світити волоссям», тобто ходити з непокритою головою вважалося непристойністю. Розпускали косу лише тоді, коли помирала мама.

В різних частинах України були свої традиційні зачіски з косою. На Лівобережжі у будень дівчата робили рівний проділ посередині і заплітали дві коси, якими обвивали голову віночком. А в неділю плели волосся в одну косу, вплітали кісники – кольорові стрічки.

На Правобережжі у будень дівчата обвивали голову двома кісьми. В неділю плели дві коси, які звисали уздовж спини і були без стрічок.

Галичанки заплітали чотири коси – дрібушки. На Закарпатті заплітали одну косу, спереду робили начіс.

На Київщині дівчата перед неділею і святом одна одну заплітали «у зв’язки» і «в колокілки». Це вишукана зачіска, без сторонніх рук не обходилась.

Подолянки заплітали дві коси зі стрічкою. Їх носили віночком, підв’язували кінець коси до початку, переплітали одну одною, опускали на всю довжину. І кожна зачіска – дивовижно-красива!

Покриття волосся хусткою символізувало заміжжя, підкорення своєму чоловікові

прикмети про волосся Українка біля тину
«Українка біля тину», Ілля Рєпін

Особливу увагу коса мала під час весілля. Її розплітання – найурочистіший момент і означає кінець дівуванню нареченої. Розплітає косу мати чи брат «молодої» або «молодий». Він же і забирає собі стрічку. Розплітання закінчували дружки або ж бояри. Потім дівчині покривали голову хусткою. Цей обряд символізує заміжжя, підкорення своєму чоловікові. На другий день після весілля вже одружена жінка не повинна була знімати хустку на людях.

У хлопців був звичай тричі на рік дарувати дівчині стрічку: тим він нагадував, щоб плекала косу.

Підрізати косу мав тільки хтось із родичів по чоловічій лінії на повний місяць. Не можна цього робити самій собі.

Читайте також: «Келих цноти»: шість інтимних звичаїв українців у давні часи

Найбільшим нехлюйством для дівчини чи жінки вважалося братися за роботу або сідати за стіл із розпущеним волоссям

«Красуня», Костянтин Маковський

Читайте також: Рот на замку: з ким і чим краще ніколи не ділитися

Про косу є понад півсотні приказок та прислів’їв: нема коси – нема краси, не вари борщу, поки не заплетеш косу, подивись на косу, а подумай про господиню, де дівка з косою, там хлопці юрбою, коса до вінця, а розум – до кінця, дівка без коси – що кінь без гриви, косу збережеш – щастя знайдеш тощо.

А ще косу певний час в Україні носили й чоловіки. Це було не лише в козацькі часи. Ще до християнства давні українці мали гарний звичай: 15-річних юнаків обрядово приймали у стан дорослих. Це робили святково, у дні Купайла. Юнакам голили голови так, що на тім’ї залишалась тільки коса (довгий чуб). Такий юнак отримував титул «косак»: «той, хто з косою». З часом «косак» змінилося на «козак».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: