Микола Пимоненко “Ранок Христового Воскресіння”

Великодні традиції у кожного українського регіону мають свої особливості і можуть різнитися. Але є справи, які до і під час цього свята бажано зробити всім незалежно від міста, села та величини родини. Музей Івана Гончара склав ці справи у «великодній чеклист», навіть у хронологічній послідовності. Копіюємо його собі – щоб нічого не забути 🙂

1. Злагодити святкове вбрання на Великдень

Великдень пронизаний мотивами оновлення всіх сторін життя, і в цей день вбиралися щонайсвятковіше і в нове вбрання. Кожен бажав надбати та одягти бодай одну нову річ на Великдень і подарувати дитині обновку.

2. Підготувати страсну свічку

Завчасно придбану або викачану власноруч із воску свічку оздоблювали маковійськими квітками. Вона горіла всю службу «На Страстях», після цього її запаленою несли додому і вирили, що вона має надзвичайну захисну силу. В цей день ви можете запалити свічку вдома. Зберігайте її цілий рік, до наступного чистого четверга.

3. Написати писанки

У кожній родині виготовляли різку кількість писанок – від 12 до 60 в залежності від кількості членів роду та близьких, яких планували відвідати. Їх писали протягом всього великого посту або в останній тиждень.

4. Випекти паски

Паски або бабки для свячення починали готувати з середи перед Великоднем. Пекли зазвичай у чистий четвер та в суботу.

Господині обов’язково хрестили тісто перед тим, як поставити у піч. Поки готується паска, в хаті не дозволялося галасувати, стукати, гримати, а тим паче сваритися. Вважали, що від стукання-грюкання не буде паска рости. Також не пускали в домівку чужих – щоб ніхто не зурочив святковий хліб.   

Одну велику паску випікали для освячення, декілька маленьких на гостинці та обов’язково на пошану померлим. Паски оздоблювалися пташками, хрестиками, віночками з тіста.

Вже на Великдень окраєць паски відкладали, щоб потім покласти до зерна під час засівання лану. Також могли шматочок паски залишити для важливих справ, його брали з собою, подумки примовляючи: «Я до вас із паскою, ви до мене з ласкою». Шматочок паски начебто допомагав досягти успіху в складних перемовинах, рішеннях, зустрічах.

5. Зробити крашанки

У Великодню суботу роблять крашанки. Вважається, якщо пофарбувати саме в цей день, вони будуть зберігатися протягом усіх свят. Найбільш поширеним був червоний колір, який отримували із цибулиння.

Крашанки оздоблювали листочками молодої трави, листя, які прикладали до яйця під час фарбування

Листовна картка “Українські типи і краєвиди”, архів НЦНК “Музей Івана Гончара”
6. Зібрати великодній кошик

Традиційно до кошика кладуть: паску, сирну паску, писанки, свинину, шинку, сало або ковбасу, ніж (щоб паску розрізати освяченим ножем), сіль, хрін та свічку. Можна зібрати великодній кошик на гуцульський манер: паска, хліб, писанки, ковбаска, солонина, сир, масло, очищені яйця, сіль, часник.

7. Засвітити свічку у ніч перед Великоднем

Великодній вогонь має велику силу. Традиційно в ніч з суботи на неділю розкладали багаття біля церкви або на високих пагорбах. Вдома світили каганці, свічки, лампадки перед образами. Світло в хатах також не гасили цілу ніч. Вважали, що вогонь має очисну дію і є втіленням на землі небесного вогню – сонця.

8. Привітати рідних та друзів

Вітають словами “Христос Воскрес”, а відповідають «Воістину воскрес» і повторюють це тричі. В більшості українських регіонів так вітаються три дні, але за давньою традицією слід вітатися протягом 40 днів, до свята Вознесіння.

Діти на Великдень ходять до родичів та сусідів і вітають їх великодніми віршами та піснями. Такі вітання називають «христування». Господарі у відповідь обдаровують дітей крашанками.

9. Розговітися

Розговини – перше скоромне споживання їжі після посту. Найперше споживають паску або крашанку.

Всі страви з великоднього кошика виїдали до останку. Шкарлупу від яєць згодовували курам, закопували біля хати, в саду, в полі – це сприймали як своєрідний оберіг врожаю від шкідників.

Крихти з великоднього столу вважалися святими, тому їх збирали і викидали у піч, пускали на воду або закопували на чотирьох кутах ниви, щоб був гарний врожай.

10. Пошанувати предків

У деяких селах після ранкової служби ходили на могили похристуватися із померлою ріднею. Називали імя померлогоі казали «Христос воскрес». Якщо нема такої можливості, тоді вдома під час розговіння потрібно згадати всіх близьких родичів, що відійшли. Адже Великий день прийшов!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: