Прихована загроза: ерозія шийки матки, її причини і способи лікування

Виявляється, словосполучення «ерозія шийка матки» не можна вважати повноцінним діагнозом. Адже причини видимих на око змін (ділянок почервоніння) на поверхні шийки матки можуть бути різноманітними. Щоб трохи розібратися у типах багатоликої ерозії, треба освіжити знання з анатомії.

Отже, в шийці матки розрізняють вагінальну частину, видиму під час гінекологічного огляду, і надпіхвову, всередині якої проходить цервікальний канал. І якщо перша покрита блідо-рожевою слизовою оболонкою (багатошаровим плоским епітелієм), то друга має червонуватий колір (це циліндричний епітелій). А перехідна зона, де вони зустрічаються, у різні вікові періоди жінки знаходиться у різних місцях: у дівчаток вона на вагінальній частині, а потім поступово мігрує в область цервікального каналу.

Псевдоерозія і справжня ерозія: що це таке

Якщо до 20-21 років перехід на «дорослу» територію ще не відбувся, лікар може діагностувати ектопію (псевдоерозію). Так називають стан шийки матки, коли «звичайний» епітелій заміщається циліндричними клітинами.

Деякі фахівці вважають це патологією, яка потребує лікування, інші – варіантом фізіологічної норми, адже у міру дозрівання шийки проблема зникає. Якщо немає ознак запалення, можливо, лікар запропонує лише спостерігати за цим. Або ж призначить гормональну терапію, яка нормалізує стан епітелію шийки матки.

Інша річ – справжня ерозія. Вона виникає через дефект покривної тканини – при цьому відбувається відторгнення епітеліальних клітин. У результаті ніжна вагінальна тканина, не наділена потужними захисними функціями, піддається згубному впливу агресивного середовища та різних інфекцій. Якщо ушкоджуються кровоносні судини, можливі болісні відчуття і навіть кров’янисті виділення після статевого акту. Втім, часом ерозія протікає абсолютно безсимптомно, адже шийка матки містить мало нервових закінчень, і її «випадково» виявляє лікар під час огляду. Уточнити діагноз він може за допомогою кольпоскопа – оптичного приладу, що дозволяє розглянути слизову оболонку в багаторазовому збільшенні.

Читайте також: Оваріальний резерв: дізнайтеся, чи далеко вашим яєчникам до менопаузи

Причини ерозії шийки матки або звідки та напасть

Наразі серед фахівців немає єдиної думки щодо причин і механізмів розвитку захворювань шийки матки. Мультифакторна природа ерозій передбачає вплив кількох провокуючих чинників. На деякі з них ми можемо вплинути, перед іншими безсилі. І все ж – знаючи «ворога» в обличчя, набагато легше протистояти йому.

Отже, причини виникнення ерозії:

• гормональні порушення – в тому числі й розгул гормонів у період підліткової перебудови, і їх знижений рівень у зрілому віці. Часто під ерозією маскуються так звані гіперпластичні (пов’язані з надлишковим поділом клітин) процеси, зумовлені гормональним дисбалансом в організмі;

• травми (післяпологові та внаслідок абортів), а також запальні процеси піхви (кольпіт);

• імунологічні порушення, і, як наслідок, інфекційні процеси – це підтверджено результатами сучасних досліджень. Дати старт ерозії можуть не лише бактерії та грибки, а й вірус простого герпесу, хламідії, папіломовірус (вони руйнують структуру клітинних мембран та виділяють токсичні речовини). А активізуються вони зазвичай на тлі зниження захисних сил організму;

• спадкова схильність – особливо, коли йдеться про злоякісні переродження ерозії.

Крім того, до ризиків, які можуть спричинити розвиток захворювань шийки матки, належать ранній початок статевого життя (для незрілої слизової оболонки шийки матки небезпечне потрапляння будь-якої інфекції) та часта зміну сексуальних партнерів (вища ймовірність знайомства з новими мікробами).

Читайте також: Проблемні місячні: 6 ознак, які не можна ігнорувати

Не розсмокчеться

Про ерозію існує чимало різних міфів й упереджень, і одне із них – про те, що лікування не є необов’язковим, мовляв, само розсмокчеться.

Звісно, немає правил без винятків, і у випадку з ектопією це дійсно можливо, однак зовсім «забивати» не ерозію все ж не варто. Адже, залишена без уваги або пролікована абияк, згодом вона може трансформуватися в дещо серйозніше, наприклад, в онкологічне новоутворення. Особливо сприяє цьому вірус папіломи людини (ВПЛ). Сьогодні відомо близько 60 його різновидів, і принаймні 2 види вірусу (ВПЛ-16 та 18) можуть призвести до раку шийки матки.

Вважається, що папіломавірус більшість жінок «підхоплює» ще в юності, на самому початку статевого життя. І довгі роки він може чекати зручного моменту, щоб заявити про себе. Зазвичай це відбувається у клімактеричний період, коли рівень імунного захисту жіночого організму знижується.

Однак і більш ранній прояв його агресії не рідкість – через гормональні порушення або тривалий стрес. Поштовхом до старту захворювання може бути додаткове бактеріальне або вірусне інфікування статевих органів. Загалом, загроз достатньо, тому важливо бути напоготові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Екстрена контрацепція: три поради гінеколога, як убезпечитися
• Жіноче серце: як зберегти здоровим – поради кардіолога
• ТОП-3 найефективніші способи швидко позбутися варикозу

Як лікується ерозія шийки матки

Перш ніж лікувати ерозію, лікареві необхідно визначитися з причинами, що її викликали, і, за можливості, їх усунути. Допомагають у цьому лабораторні обстеження: аналіз крові, мазок на склад мікрофлори, біопсія тощо. Іноді достатньо згасити запальний процес – антибіотиками та спеціальними фізіопроцедурами (ультразвуком, геліонеоновим лазером), або ж відкоригувати гормональний фон (контрацептивами, які регулюють менструальний цикл та сприяють відновлювальним процесам).

Але якщо історія ерозії давня, й вона не хоче піддаватися консервативним методам лікування, патологічно змінені ділянки тканини видаляють хірургічно.

Є кілька хірургічних методів лікування ерозії.

• діатермокоагуляція – припікання електричним струмом, внаслідок чого утворюється опік, а потім і рубець на шийці матки (як різновид – діатермоконізація, коли тканина не тільки припікається, а й повністю видаляється із зони ерозії). Це найдавніший спосіб боротьби з ерозією – його використовували ще у XVIII столітті. Плюси: поширеність, адже апарат для припікання є практично у будь-якій жіночій консультації, невисока вартість. Однак мінусів значно більше: процедура не з приємних, до того ж не надто ефективна. Можливі й ускладнення, найчастіше ендометріоз. Також на шийці матки залишаються рубці, які можуть завадити нормальним пологам, тому жінкам, які не народжували, вона не рекомендована.

• кріодеструкція – виморожування патологічної тканини за допомогою рідкого азоту. Плюси: точність дії, безболісність. Але цей метод не завжди застосовується у разі глибокої та великої ерозії – є ризик недостатнього проморожування її тканин, тому, можливо, процедуру доведеться повторити.

• лазерокоагуляція – сучасний метод, коли ділянка ерозії піддається впливу прицільно діючого променя (світлового скальпеля). При цьому уражені тканини безконтактно «випарюються», а дрібні судини «заварюються», тож рубець не формується, що забезпечує швидке загоєння рани. Плюси: найбільш ефективний та безпечний метод. Повноцінність шийки матки, її репродуктивна функція повністю зберігаються, тому фахівці часто рекомендують цей метод молодим і тим, хто це не народжував. Але процедура досить дорога й виконується лише у великих медичних центрах.

• радіохвильова хірургія – на ерозію впливає радіохвиля, яка стимулює внутрішню енергію клітини, унаслідок чого відбувається її випаровування. Плюси: метод безконтактний, швидкий, безболісний, щадний до жіночого здоров’я (тому оптимальний для жінок, які планують мати дітей). Крім того, відновлювальний період після операції є відносно невеликим. Мінуси: висока вартість процедури.

• хімічна коагуляція – обробка шийки матки спеціальними препаратами, що нищать неправильний циліндричний епітелій. Це досить щадний метод, що гарантує мінімальний ризик пошкодження здорових тканин, швидке загоєння без рубців. Лікування проводиться амбулаторно. В якості хімічного агента найчастіше використовується солковагін – специфічний розчин органічних кислот і цинку в азотній кислоті (з точно дозованою вибірковою фіксуючою дією). У 90% випадків позитивний ефект є вже після першого застосування. Плюси: безпечність, відсутність побічних ефектів. Мінуси: застосовується лише за незначних розмірів ерозії. Іноді таки може знадобитися кілька процедур – якщо є порушення імунітету або приховані інфекції.

Звісно, конкретний метод лікування, максимально ефективний, безпечний і оптимальний саме для вас, може порадити лише лікар. Після будь-якої з цих процедур, які робляться зазвичай на початку менструального циклу, до повного загоєння (упродовж 4-6 тижнів) забороняється статева активність, прийняття ванн, сауна, суттєві фізичні навантаження.