Існує думка, що краще не конфліктувати взагалі. Та справа в тому, що конфлікт інтересів різних людей виникає постійно: дружина просить чоловіка приділити увагу дитині, а чоловікові хочеться дивтися футбол, мама просить доньку помити посуд, а доньці хочеться зависнути у ТікТок… Це приклади найпростіших, побутових зіткнень інтересів. А ось приклади більш глобальних: як виховувати дітей, куди витрачати сімейний бюджет, чи на часі робити ремонт тощо.

Важко навіть уявити ситуацію, що усі люди почали мислити однаково, і всі конфлікти раптом зникли самі по собі. Це нонсенс. Але не доводити конфлікт до точки кипіння, навчитися спокійно обговорювати зі своїм опонентом можливі варіанти вирішення проблеми – це те, що дійсно варто опанувати.

Дві мети, які варто тримати в голові

Для початку визначимося, в чому мета вашої дискусії, яка переросла в сварку. Повернімося на кілька кроків назад. Виникла суперечлива ситуація. Одна людина вважає, що робити треба так, інша вважає, що навпаки. Яка мета цього діалогу?

Якщо ви відповіли: «Довести свою правоту», то відповідь неправильна. Неправильна докорінно. Адже все наше життя – це взаємодія з людьми, і людина, яка «завжди має рацію», неодмінно матиме серйозні проблеми у взаєминах (і напевно вже має).

Тож зверніть увагу: у будь-якому конфлікті ми маємо дві мети, і обидві треба тримати в голові:

  • перша – зберегти нормальні стосунки з опонентом (звісно, ​​якщо ви не заварили цю кашу, щоб, навпаки, із кимось розірвати стосунки, але й рвати стосунки треба цивілізовано.
  • друга – прийти до такого рішення, яке більшою чи меншою мірою влаштовувало б обидві конфліктуючі сторони.

Ось такі цілі. А для того, щоб просто «випустити» пару є ефективніші й безпечніші для стосунків способи

Пʼять порад для усіх сторін конфлікту

Як правильно обговорювати проблему, на яку два або й більше учасників дивляться по-різному? Дослухаймося до порад психологів.

Ще раз чітко озвучте суть проблеми. Нехай хтось із вас (можливо, той, хто висунув спірну ідею, або той, хто першим зіткнувся з проблемою, якщо вона зовнішня), коротко викладе, в чому конфліктність питання. Дуже корисно це сформулювати: адже кожен бачить по-своєму, і перш ніж щось вирішувати, треба чітко розуміти, як усе влаштовано.

Спокійно запропонуйте свої шляхи вирішення. Кожен має висловити свої аргументи. Того, хто говорить, не можна перебивати, поки він не закінчить. Якщо обговорювати доведеться досить довго і тема непроста, варто скористатися ручкою та блокнотом. Тільки після того, як усі зацікавлені сторони висловились і були почутими, можна переходити до наступного кроку.

Із запропонованих варіантів рішень виберіть те, що найбільше влаштовує більшість учасників. Цей момент найвідповідальніший і, можливо, найскладніший, особливо для людей не дуже врівноважених (а зараз усі на нервах). Якщо домовитися ніяк не вдається і проблема не дуже термінова, відкладіть рішення на якийсь час. Часто буває, що у відкладеної проблеми виникають нові варіанти чи хтось із учасників змінює свою точку зору. Деякі рішення мають дозріти, і це нормально.

Проговоріть деталі. Це потрібно зробити, якщо ви дійшли взаємовигідного рішення загалом. Саме незатверджені або не передбачені деталі згодом можуть викликати нову хвилю непорозумінь.

Дозвольте часу перевірити правильність прийнятого рішення. Якщо за тиждень чи місяць ви бачите, що спільно прийняте рішення виявилося неідеальним і потребує доопрацювання, спокійно зробіть це спільними зусиллями (у вас вже ж є досвід), не вдаючись до звинувачень. Ви все вирішували разом, тож не перекладайте відповідальність на чужі плечі.

Вміння поважати чужу думку – один із антидотів нового конфлікту. Це вміння вкрай важливе в особистих стосунках, почитайте нашу статтю: “Не починай!” або як правильно сваритися з чоловіком.