Тренінг ініціювала мережа захисту національних інтересів «АНТС» у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні»
Оцінка шкоди довкіллю внаслідок російської агресії та отримання відшкодування від агресора – завдання не менш актуальне, ніж відновлення країни в цілому. Адже росія – країна не лише військовий окупант, а й екологічний терорист. Каховська ГЕС, Запорізька АЕС – найбільші об’єкти екоциду з боку рф, а скільки менших, але не менш важливих уже постраждало за півтора року повномасштабної війни. Це сотні гектарів територій, водних і лісових ресурсів, цілі екосистеми.
Що із завданою шкодою робити, як оцінювати та фіксувати, куди звертатися за відшкодуванням – з цими питаннями у такому глобальному масштабі незалежна Україна зіштовхнулася вперше. І це ті питання, на які шукають відповіді і державні структури, і природоохоронці, науковці, екологи, медіа і передусім місцеві громади, які першими опиняються у зоні екологічного лиха і першими змушені на нього реагувати.
Щоб допомогти цим фахівцям з оцінкою, фіксацією та висвітленням проблем екоциду, мережа захисту національних інтересів «АНТС» організувала літню екошколу у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor.
Під керівництвом координаторки проєкту Олени Сас та журналіста-еколога Олега Листопада понад 40 представників різних сфер упродовж чотирьох днів вивчали юридичні, економічні й екологічні аспекти шкоди довкіллю внаслідок війни
Як зазначив на відкритті екошколи Олег Листопад, протягом 2022 року Офіс генерального прокурора розпочав 16 кримінальних проваджень за статтею про екоцид, саме за злочини, вчинені росіянами. «У нас у Кримінальному Кодексі є стаття 441 — «Екоцид»: «Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років».
І от парадокс: в українському законодавстві немає визначення «екологічна шкода». “Не зрозуміло, що таке «масове знищення» і що таке «екологічна катастрофа», як це оцінити, в яких цифрах. Для того, щоб отримати компенсацію за екологічну шкоду, треба хоча б мати визначення, що таке екологічна шкода. Українське законодавство такого визначення не має. Як можна розраховувати на компенсацію за щось, чого немає в законі й що не можна виміряти?», – додав Олег Листопад.
Способам виміру, розмірам компенсацій, правовим механізмам були присвячені 7 лекцій літньої екошколи
Лекторами стали провідні експерти та науковці з екологічних питань. Марія Ільїна, завідувачка відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, докторка економічних наук присвятила свою лекцію прикладам оцінювання екологічних втрат та вартості екосистемних послуг. Пані Марія детально розібрала разом з учасниками тренінгу способи та формули визначення розміру усіх можливих видів екологічної шкоди: і природно-заповідному фонду і водним об’єктам, і підземним водам і атмосферному повітрю. Представники громад під час лекції навіть отримали конкретні коефіцієнти для розрахунку екошкоди.
Важливим юридичним аспектам оцінки екологічної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф проти України, присвятила свою лекцію Галина Левіна, юристка ГО «ЕкоПраво-Київ», кандидатка юридичних наук. Учасники тренінгу дізналися про основні нормативно-правові акти України, нюанси Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та міжнародних конвенцій.
Чим відрізняється екологічна та економічна шкода довкіллю пояснювала на своїй лекції Оксана Абдулоєва, експертка з оцінки впливу на довкілля, кандидатка біологічних наук, членкиня експертної групи з розроблення наукових рекомендацій до фіксації та оцінки шкоди довкіллю від війни при Оперативному штабі Державної екологічної інспекції. Пані Оксана надала дуже важливі для громад інструкції з фіксації забруднення чи екологічної шкоди внаслідок воєнних дій, формули розрахунку економічної шкоди.
Також під час лекції були наведені разючі цифри причин та наслідків заподіяної шкоди українському довкіллю
Своєю чергою Сергій Панченко, начальник науково-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку, доктор біологічних наук, на лекції у межах екошколи зробив всебічний аналіз забруднення атмосфери, шкоди рослинному покриву, тваринному світу.
Андрій Демиденко, член Національної академії наук України, відділення математичного моделювання довкілля ІПММС НАНУ, член науково-експертної Ради Державної Екологічної Інспекції, навчав учасників екошколи правильно рахувати екологічні збитки України від війни.
Про збитки для вітчизняної науки розповіла на своїй лекції Світлана Галата, журналістка, учасниця проєкту Science at risk. Зокрема, вона презентувала платформу «Наука в небезпеці», що об’єднала вчених, які потерпають від війни. Платформа працює у трьох напрямах: збереження (вчені досліджують, як під час війни зберігають музейні, архівні, бібліотечні та наукові об’єкти тощо), відновлення (як допомогти реалізуватися науковцю в повоєнній Україні) та
комунікації (як лобіювати науку та потреби вчених під час війни).
Ці напрями – збереження, відновлення, комунікація – пріоритетні й для екологів, громад, медіа. І літня екошкола стала важливим кроком у цій непростій і тривалій роботі, а також у створенні екологічно свідомої України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
