Жінки родини Косач: як склалися долі сестер і матері Лесі Українки

Родину Косачів у 1860-80-их роках знала вся Волинь і Галичина. Голова родини Петро Косач був видатним юристом, громадським діячем, статським радником, меценатом. Йому належали родовий маєток у Чернігівській губернії та маєток у Колодяжному. В його домі збирався цвіт української інтелігенції, величезна кількість поважних родичів, лунала українська мова й народні пісні, панували достаток, хороші манери й… жіночі порядки. Так-так, жіночі. Попри традиційність цієї відомої української сім’ї і публічне головування Петра Косача, керувала в ній дружина Ольга Косач й чотири доньки – Леся, Ольга, Оксана й Ізидора.

Були у Косачів два сини – Михайло й Микола, перший став видатним українським вченим-метеорологом, другий – інженером-агрономом, головою земської управи, комісаром. Але переважали в родині Косачів все одно жінки. Та ще які! Розумні, вільнодумні, талановиті. Одна Леся Українка чого варта. Про неї написано надзвичайно багато – вона найвідоміша з Косачів, безумовний талант. Втім, її мати й три сестри теж були неординарними, обдарованими й саме вони вберегли літературну спадщину поетки – її листи, архіви, рукописи. Навіть ризикуючи життям…

ОЛЬГА КОСАЧ (ОЛЕНА ПЧІЛКА)

мати шістьох дітей, перша жінка-академік, модниця і феміністка

У наш час її більше знають як Олену Пчілку – за творчим псевдонімом. Аристократика з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідна сестра славетного професора Михайла Драгоманова і дружина впливового юриста, статського радника Петра Косача.

Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доньку Лесю Українку. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.

Пані Ольга, вона ж Олена Пчілка, була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку. Після народження Лесі вона дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Олена Пчілка записувала пісні, обряди, народні звичаї. Вона фактично є першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту: впорядкувала й видала книжку про українські розписи з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок.

Ще Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. За це ледь не поплатилася на відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві. Про це, а також про її поїздку на перемовини до царського прем’єра, про отриманий статус академіка і смерть на руках однієї з доньок читайте за цим посиланням…

ОЛЬГА КОСАЧ

Середня донька, яка врятувала родинний архів і загинула в таборі

Ольга народилася у 1877 році і була третьою дитиною Косачів – з’явилася на світ через 6 років після Лесі Українки. В достатку, в любові, в турботі великої сестри. «Моя Лілея лілейная», «мій Лільчик золотий і рожевий, і іскристий», «mia rosa odorata» («моя трояндо запашна») – так ніжно Леся називала Ольгу. Її взагалі рідко називали в родині за іменем, даним при хрещенні, частіше зверталися пестливо-жартівливо: Ліля, Лілічка, Лілеєнька, Ліліціка, Ліцик, Ліліточка, Лілінятко, Джилія, Олеся, Олег, Пуц, Пуцик і навіть Путільда.

Коли Ользі виповнилося 16, Леся разом з нею оселилася в Києві, поки та навчалася в Київській жіночій гімназії. Закінчила її із золотою медаллю. Потім вступила на Вищі жіночі медичні курси в Санкт-Петербурзі. Паралельно з навчанням займалася редакторськими справами Лесі Українки. Також взялася за переклади.

Під час навчання захопилася політикою – увійшла до української студентської громади Петербурга. За проукраїнську позицію отримала перший арешт в 1904 році – саме під час державних іспитів на медкурсах. Під вартою її тримали 2 місяці, аж батько приїхав її визволити. Ольгу випустили із в’язниці, але встановили «гласний нагляд».

На щастя, попри арешт Ользі дозволили завершити медичні курси і отримати диплом. А сестра Леся ще й схвалила заміжжя: Ольга побралася з Михайлом Кривинюком – філологом, перекладачем, найближчим другом Лесі. Здавалося б, попереду – довга, щаслива доля. Але у долі були свої плани… Про двох синів, обшуки НКВД-истів, арешт чоловіка, рятівну втечу до Німеччини, врятований родинний архів і трагічну смерть у таборі – читайте за посиланням.

ОКСАНА КОСАЧ

Середня донька, яка виїхала до Європи і якої не торкнулася совєцька влада

Четверта із шести дітей Косачів була чуйною та вразливою, мала закритий характер і чомусь дуже комплексувала. Як усі в родині вивчала іноземні мови, навчалася спершу вдома, потім вступила до Київської жіночої гімназії. Чи не єдина з дітей мала хист не до гуманітарних наук, а точних – студіювала фізику й математику на Вищих жіночих Бестужевських курсах у Петербурзі, далі вступила до університету Льєж у Бельгії на фізико-математичний факультет.

У 1908 році у Швейцарії Оксана Косач вийшла заміж… за двоюрідного брата Антона Шимановського, активного соціал-революціонера. Кілька років подружжя мешкало в Швейцарії.

У 1916 році Оксана Косач та Антон Шимановський обвінчалися, а через три роки розійшлися. Революціонер не міг знайти роботу і після Жовтневого перевороту вирушив до москви. Там одружився вдруге на донці художника Машкова.

А Оксана осіла в Празі. Працювала перекладачкою, у 1926 році написала статтю «Леся Українка (нарис життя)», яку надрукували в неперіодичному чеському виданні учнів Української реальної гімназії «Ранок».

У цей час в Україні були буремні часи, але ні сестри, ні мати не могли вирватися до Європи. Ользі це вдалося аж у 1943 році – дорогою до Німеччини вона зупинилася у Празі в Оксани.

До самої смерті у 1975 році Оксана жила як звичайна громадянка Чехословаччини – єдина з жінок родини Косачів, яку обійшли репресії і про походження якої мало хто знав…

ІЗИДОРА КОСАЧ

Наймолодша донька, перша студентка КПІ, яка пережила всіх Косачів

Вона майже невідома порівняно з сестрою Лесею Українкою, але доля Ізидори заслуговує не меншої уваги. Фактично, наймолодша донька в родині Косачів (народилася у 1888 році) зазнала чи не найбільше випробувань, стала завершенням цього відомого роду, хоча пережила усіх своїх братів і сестер і дожила до 92 років.

З Лесею вона мала різницю аж у 17 років. До речі, вона ж з матір’ю й обрала таке не типове для Волині ім’я дівчинці: дуже вже їм хотілося, щоб у майбутньому виросла справжня «донна Ізидора». Хоча в родинному колі дівчину частіше називали різними пестливими прізвиськами: Дроздик, Дроздишка, Дроздоньо, Дробішка, Дора, Донна, Патя, Гусик, Гусиня, Гусінька, Гуся тощо.

Як більшість дівчат того часу, Ізидора здобувала початкову освіту вдома. Закінчила київську гімназію та сільськогосподарські курси для жінок у Петербурзі, а після цього вступила до Київського політехнічного інституту і стала однією з шістнадцяти перших дівчат-студенток. До речі, вивчилася дівчина на агронома і справді працювала за фахом – на дослідній станції виноградарства і виноробства в Кишиневі.

Подружнє життя почалося з пишного весілля, через яке висловлювала своє незадоволення Леся Українка, яка не любила розкоші: «І видумала ж «біла гусь» – автомобілі, ресторани. Видно, якісь таємні закони статистики чи «економії природи» вимагають певної кількості «благоглупостів» на кожну родину, але… Важно те, що молода пара довольна…»

Перші роки подружнього життя Ізидори справді складалися щасливо, попри Першу світову війну, полон чоловіка і його звільнення. Вона народила доньку Ольгу, працювала на кафедрі фізіології рослин і асистувала самому академіку Вотчалу, співпрацювала з Державним видавництвом України і переклала з французької твори Еміля Золя.

З приходом до влади більшовиків усе змінилося. Що сталося з нею та чоловіком у 1937 році, що зробила для ОУН, яким дивом емігрувала до США і чому відмовилася приїжджати на 100-річчя з народження Лесі Українки – розповідаємо тут.

Маємо також цікаву історію: Останні з роду Скоропадських: три доньки гетьмана України, які продовжили справу батька.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Катерина Грушевська: трагічна доля єдиної доньки і головної помічниці голови УНР
• Євгенія фон Папріц: співачка, завдяки якій збереглося 120 українських народних пісень
• Таємниці Кобилянської: про що не розповідають на уроках