ОЛЕНА ПЧІЛКА:
10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО МАМУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Перша жінка-академік, перша жінка-націоналістка, модниця і феміністка, у свій час видатніша за доньку
На жаль, Олена Пчілка, якій у 2019 виповнилося б 170 років з дня народження, нам більше відома саме завдяки видатній донці і зовсім трошки завдяки шкільній програмі, де один короткий урок української літератури присвячений її оповіданням і дитячим казкам.
Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.
Факт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах
Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.
Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків
Факт 2. Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку
Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.
Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту
Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському.
Відомі наші українки і на науковій ниві: ось маємо статтю про Катерину Ющенко, першу жінку-програміста.
Дослідження Пчілки «Українське селянське малювання на стінах» стало повноцінною науковою роботою
Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок
Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.
Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову
Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».
Факт 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»
Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.
Для натхнення та мотивації радимо прочитати у нас історію про дітей видатних українців, які не поступилися у здобутках батькам.
Олена Пчілка написала три феміністичні твори: «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові»
Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову
Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.
Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»
За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.
За націоналістичні виступи Пчілку навіть хотіли заарештувати, але відпустили за умови виїзду з міста
Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком
З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.
Є і радісне, і сумне у долі українського письменника Всеволода Нестайка, гадаємо, кожен відкриє для себе письменника по-новому.
Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок
Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.
Ми зібрали не менш цікаві факти про ще одну видатну українку Катерину Десницьку, уродженку Луцька, яка стала принцесою Сіаму і разом з королівським титулом отримала нове екзотичне ім’я – На Пхітсанулок. Її майже казкову історію, однак із неказковим кінцем, читайте тут.
