Здавалося б, комп’ютерна мова, геолокація, космос, генетика – споконвіку сфера чоловіча інтересів, а виявляється, всі ці чоловічі «забавки» створили жінки – жінки в науці. Ми, до свого сорому, про них й не знали, окрім Катерини Ющенко, про яку журнал «Українки» писав нещодавно тут. Тепер завдяки добірці Дарини Каруни знаємо ще вісьмох.

АДА ЛАВЛЕЙС
математик, англійка, 1815-1852 рр.

Дочку відомого поета Джорджа Байрона вважають першим програмістом в історії. Жінка-математик склала першу в світі програму для аналітичної машини Беббіджа і першою запровадила терміни «робоча скринька» і «цикл». Ось що про неї пишуть сучасні вчені: «Лавлейс описала алгоритм обчислення чисел Бернуллі на прототипі аналітичної машини Беббіджа – прообразу сучасної ЕОМ. Лавлейс склала програму на перфокартах для цієї машини, яка, по суті, стала першою комп’ютерною програмою».

В кінці 1970-х у США розробили універсальну мову програмування для бортових систем управління танками, кораблями, літаками, снарядами тощо. Мову назвали в честь Лавлейс – «Ада».

ДЖАНАКІ АММАЛ
ботанік, індійка, 1897-1984 рр.

Її дослідження пролили світло на еволюцію деяких видів і родів рослин. Робота Амман з виведення гібридів цукрової тростини забезпечила людей тим «солодким» цукром, який ми вживаємо в їжу сьогодні.

ВУ ЦЗЯНЬСЮН
фізик, китаянка, 1912-1997 рр.

Ву Цзяньсюнь – перша вчена, яка експериментально підтвердила теорію радіоактивного бета-розпаду, запропоновану Енріко Фермі в 1934 році. Вона також відома експериментом, який отримав назву «досвід Ву» і полягав в дослідженні закону збереження парності. Її колегам з експерименту в 1960-х роках навіть дали за нього Нобелівську премію, а Цзяньсюнь – ні, за що комітет звинуватили в сексизмі.

КЕТРІН ДЖОНСОН,
математик, американка, 1918-2020 рр.

Вона працювала в NASA і займалася астрономічною навігацією. Її розрахунки допомогли прокласти траєкторії польотів кораблів проектів “Меркурій” і “Аполлон”, розрахувати стартові вікна і резервні шляхи повернення космічних кораблів. Джонсон, фактично, допомогла відправити перших американців в космос. У 2016 році про цю жінку зняли біографічний фільм «Приховані фігури».

РОЗАЛІНД ФРАНКЛІН
біофизик, американка, 1920-1958 рр.

Франклін вивчала структури ДНК і однією з перших з’ясувала, що ДНК має вигляд подвійної спіралі. Жінка померла за чотири роки до того, як її колеги-чоловіки Френсіс Крік і Джеймс Уотсон, які займалися схожим дослідженням, були удостоєні Нобелівської премії в 1962 році.

На честь Розалінд Франклін Європейське космічне агентство назвало свій марсохід, який планують відправити на Червону планету в 2020 році.

ВІРА РУБІН
астроном, американка, 1928-2016 рр.

Відома в наукових колах дослідниця швидкості обертання галактик. Вона першою виявила наявність у Всесвіті темної матерії, космічного “цементу”, який “скріплює” Всесвіт. Відкриття Віри Рубін вважають одним з найбільш значущих в XX столітті.

ГЛЕДІС ВЕСТ
математик, американка, народилася в 1930 році

Вест працювала над математичним моделюванням форми Землі і розробкою моделей супутникової геодезії, пізніше включеної в систему GPS. У 2018 році Гледіс включили до Зали слави космічних і ракетних військ США, тобто удостоїли однієї з найвищих нагород космічних військ ВПС.

Кожна жінка унікальна по-своєму, досягла своїх висот і має чим пишатися. Пропонуємо вам прочитати про Олену Смирнову, одеську прачку, яка стала графинею, створила в місті швидку допомогу і бібліотеку.

ФЛОССІ ВОНГ-СТААЛ
вірусолог, американка, народилася в 1947 році

Ця жінка стала першою з науковців, кому вдалося розшифрувати структуру ВІЛ і створити систему генетичного картування вірусу. Все це допомогло фахівцям з’ясувати, що ВІЛ може виступати причиною СНІДу.

Цікаво буде також ознайомитися зі статтею, як проходить боротьба з COVID-19 у країнах, де епідемії протидіють президентки.

Фото: Bill Branson/National Cancer Institute, U.S. Air Force, NOAO/AURA/NSF, MRC Laboratory of Molecular Biology, NASA, Smithsonian Institution via Flickr Commons, John Innes Centre, Internet Archive Book Images/Flickr Commons.