Виявляється, жінки брали участь в боях з биками ще з XVIII сторіччя. Першою згадується та сама монашка – Марія де Гаусін, яка одного дня залишила божий дім і стала тореро. Що нею керувало – темперамент, який не витримав смиренності, чи не виплеснутий гнів, невідомо. Але монашка провела навіть не бій, а кілька сезонів – успішно «вклала» десятки биків і повернулася знову до Бога. Напевно, виплеснувши все і заспокоївшись.

Жіноча корида і королівський дозвіл

У той самий час на арену вийшла Нікаласа Ескамілья – офіційно перша в світі жінка-тореро, яку тут же за запальну вдачу назвали Пахуелера або Скринька для сірників. Саме її вважають прообразом Кармен, її знаменитий Гоя зобразив на своїй картині «Мужність знаменитої Пахуелери на арені в Сарагосі». Хоча тривалий час церква вважала її «соромом благочестивого і милосердного жіноцтва».

Через це гаряча іспанка, як її послідовниці, виступала лише з дозволу місцевої влади, аж доки у 1808 році брат Наполеона – король Іспанії Йосиф І не видав указ про дозвіл усім охочим жінкам стати «лас торерас». Приборкувати биків одразу зголосилися кілька, а в 1839 році вони ще й провели «жіночу кориду».

Тоді про вправних безстрашних іспанок заговорив увесь світ, а навчатися в них майстерності приїздили дівчата і з Перу, і з… Китаю

Революційний костюм вогню

Насправді майстерність перших лас торерас давалася буквально кров’ю. На арені жінок чекали ті ж випробування і ризики, що й чоловіків, але умови були складніші. Перш ніж вийти до бика, вони освоювали мистецтво самі – чоловіки не квапились ділитись секретами. Тренувалися й виступали жінки у тісних незручних спідницях, які обмежували рухи.

Аж нарешті з’явилася матадорка Долорес Санчес з кличкою Ла Фарагоса або Скандалістка. Її перший скандал – зміна сукні на традиційний костюм тореро – traje de luces або костюм вогню. Одягнутися, як чоловік, тоді було рівноцінне революції. За Долорес пішли й інші матадорки, відтоді майже півсторіччя виступи жінок були не менш популярними, ніж чоловічі. Настільки, що це обурило патріархальний світ.

Плюс далася взнаки Перша світова війна. І в 1908 році в Іспанії участь жінок у коридах заборонили

Піти у рехонео

Одна з матадором – Марія Саломея Родрігес Тріпіона – на знак протесту заявила, що вона – чоловік і зрікається жіночої статі. Хоча дехто стверджував, що вона не на словах, а на ділі – він, від природи, просто вдавав з себе жінку-торерос, бо так було вигідніше. Свічку, звісно, ніхто не тримав і такий камінг-аут, як сказали б зараз, жіночу кориду все одно не врятував.

В Іспанії почалася громадянська війна, потім до влади прийшов Франко і фашисти. Хто міг, зокрема, й відомі тореодорки, емігрували до Латинської Америки, де час від часу виступали. Але вже виходили проти бика верхи на коні – цей вид кориди називається рехонео.

Корида верхи на коні легша і менш небезпечна для жінок, невисоких і тендітних

Вийти проти биків

Відновили жіночу кориду в Іспанії аж в 1974 році завдяки Анхелі Ернандес, яка три роки – оце заповзяття! – судилася з владою за дозвіл вийти на арену. Для неї це був принцип: не так заради кориди, а щоб жінки мали право обирати собі справу до смаку, без обмежень. І Анхелі вдалося: іспанкам повернули можливість «працювати» матадорами, і з роками їх стало багацько.

Дівчат не спинила навіть відмова чоловіків виходити разом на бій. Демонстративний демарш вони вчинили навіть з відомою вже в наш час матадоркою Крістіною Санчес, але вона вистояла проти кількох биків сама і втерла носа всім, хто в ній сумнівався.

Про таку дівчину – сильну, вродливу, яка сміливо спиняє биків, зняв фільм сам Педро Альмодовар – називається «Поговори з нею». Подивіться. І помилуйтеся граційністю лас торерос на наших фото. Якщо колись доведеться стикнутися з якимсь «биком» – образним, приймемо таку ж красиву позу 🙂

P.S. Щоб не було докорів: НАМ ДУЖЕ ШКОДА ТВАРИН. І НАМ ШКОДА, ЩО ЇХ ТАК РАНЯТЬ. Але це не скасовує факту існування корид і лас торерос. Допис саме про них, про жінок – безстрашних і гарячих.