дослідження роду
Родина з Нікополя на Дніпропетровщині, початок ХХ століття.
Фото від Олександра Мартияна

Дослідження роду через інтернет уже давно перестало бути чимось недосяжним чи складним. З кожним роком можливості для пошуку предків зростають: українські архіви активно оцифровуються, з’являються нові сайти з генеалогії, а соціальні мережі перетворюються на майданчики для обміну родинною інформацією. Все це створює унікальний шанс для кожної з нас — дізнатися, з кого складається рід, де жили предки, чим займалися, які історії зберігає прізвище.

Здається, усе просто: інформації багато, вона поруч — варто лише почати шукати. Але, насправді, далеко не кожен може похвалитися тим, що знає своє коріння бодай до п’ятого покоління, не кажучи вже про сім або більше. Чому так?

Хтось давно складає родинне дерево, хтось лише мріє почати, але не наважується: здається, що це дорого, потребує спеціальних знань або просто забирає надто багато часу. Є й ті, кому минуле предків поки що не цікаве. Але правда в тому, що колись це «поки» може змінитись на «шкода, що не почали раніше».Старші родичі, які могли б поділитися цінними історіями, з часом ідуть. І з ними — цілі покоління пам’яті, які вже неможливо повернути. Тому, якщо думка про дослідження роду виникала хоча б раз — не варто відкладати. 

ДОСЛІДЖЕННЯ РОДУ: З ЧОГО ПОЧАТИ

Коли мова йде про вивчення родоводу, важливо не затягувати з першим кроком. І хоча сьогодні є чимало онлайн-ресурсів і архівів, найцінніші відомості про предків зазвичай зберігаються в пам’яті старших родичів. Вони є носіями родинних історій, спогадів, легенд, які не знайдеш у жодному архіві або сайті. Тому перше, що потрібно зробити, — це почати розпитувати своїх рідних, особливо старших.

Збираючи інформацію, важливо підготуватися заздалегідь. Розпитувати можна про все, що стосується роду: імена та прізвища, де і коли народилися твої предки, де вони жили, працювали, які історії та легенди передавалися в родині. Дуже часто важливі деталі про те, ким були твої бабусі й дідусі, можуть залишатися у пам’яті старших, але якщо не запитати, вони можуть бути забуті. Тому не соромтеся ставити питання, які, на перший погляд, можуть здаватися простими або очевидними.

Також варто звернути увагу на старі родинні фотографії, документи чи навіть нагороди, які могли зберегтися у твоїх родичів. Всі ці предмети можуть розповісти більше, ніж ти думаєш, і допомогти побудувати справжнє родинне дерево. Особливо важливо записувати розмову — неважливо, це буде на телефон чи на відео. З часом навіть найдрібніші деталі можуть виявитися важливими, тому краще зберегти ці спогади на записах. До них можна повернутися, якщо знадобиться щось уточнити.

Сімейні свята, такі як Різдво чи Великдень, — ідеальний час для таких розмов. Тоді вся родина збирається разом, атмосфера спокою та тепла допомагає відкриватися і згадувати різні цікаві факти

На фото вгорі: Таїнство вінчання на Волині, місто Володимир, церква Різдва Христового, 1917 рік. Джерело: Австрійський архів. На фото внизу: Родина з Буковини (зараз село Погорілівка Чернівецька область),1929 рік, Родинне фото від Лілії Татевосян

Читайте також: Проєкт «Моїм.Рідним»: як молода дівчина організувала бабусь Сумщини у соціальне підприємництво

ПОШУК ПРЕДКІВ: ЩО МОЖНА ЗНАЙТИ НА МОГИЛАХ

Відвідини кладовища, тим паче у Провідну неділю, це не тільки вшанування пам’яті предків, але й додаткова можливість дослідження роду. Могили дають багато цінної інформації: імена, прізвища, роки народження та смерті — це все дозволить відновити ланцюг родовідної історії, допоможе розкрити зв’язки між поколіннями. На надгробках є повні імена, іноді навіть по-батькові, що допомагає зрозуміти, як у родині змінювалися прізвища. Часто можна дізнатися про професії, звання або місце служби предків — це додаткові підказки, які допомагають зрозуміти, чим жили родичі.

Особливу цінність мають епітафії — написи на надгробках. Вони можуть бути дуже різними: від коротких дат до цілих історій про людину, її досягнення, важливі моменти з життя. Іноді на плитах можна побачити згадки про те, чим займалася людина, або про важливі події, що сталися у її житті. Також інформативними можуть бути символи, які часто зображені на хрестах і пам’ятниках: вони свідчать про релігійні обряди, військову службу або родинні традиції. Усі деталі краще сфотографувати на телефон або фотоапарат.

І ще одне важливе зауваження: догляд за могилами предків — це спосіб зберегти їхню пам’ять для наступних поколінь. Не забувайте навідувати могили, доглядати за ними, адже це частина твого роду, історії, яку ми маємо берегти. 

На фото вгорі: Велика родина Солонухи Ольги і Павла з Полтавщини, 1910-ті роки. Село Яшники Родинне фото надіслала Надія Стріляна. На фото внизу: Родина з села Яблунівка на Полтавщині, 1955 рік. Фото від Людмили Соломки

Читайте також: Українки у 25 ретрофотографіях: мода і традиції за століття до появи селфі

РОДИННІ ЛЕГЕНДИ: ПЕРЕВІРЯТИ ЧИ ІГНОРУВАТИ

Під час розмов з родичами ви неодмінно дізнаєтесь безліч цікавих фактів про своїх предків. Проте не всі історії, які ви почуєте, можуть бути точними — серед спогадів часто з’являються родинні легенди. На перший погляд вони можуть здатися перебільшеннями або казками, але важливо пам’ятати: інколи за цими історіями ховається справжня правда, важлива для дослідження роду.

Можливо, хтось розповідатиме про багатого предка, козака, довгожителя, або про загублені родинні скарби. І хоча такі розповіді можуть звучати фантастично, варто зафіксувати їх, адже інколи саме ці легенди виявляються частиною реальної історії.

Як приклад, одна з легенд у моїй родині розповідала, що дідусь моєї бабусі прожив 105 років, і в 100 ще їздив на коні. Спочатку я скептично поставилася до цієї історії, але під час пошуків в архівах з’ясувала, що він народився в 1842 році і помер в середині 1950-х. Це підтвердило, що він справді прожив надзвичайно довге життя — і навіть одружився в майже 50 років.

Тому не поспішайте ігнорувати родинні легенди. Навіть якщо спочатку щось здається незвичайним, все одно занотовуйте всі деталі: інколи саме в них криється важлива частина правди.

На фото вгорі: Молодята вирушають до домівки нареченого, зима 1900-ті роки, село Хоробичі, Чернігівщина. Фотограф Наталія Семплікевич. Джерело: спільнота Ріка часу. На фото внизу: Сім’я з Борщівщини (Тернопільська область), 1956 рік. Родинне фото від Людмили Кравець

Читайте також: Старовинні фото: якими були мами-українки початку ХХ століття

ДОСЛІДЖЕННЯ РОДУ: ДЕ І ЯК ЗБЕРІГАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПРЕДКІВ

Ну от, зібралося чимало фактів про родину: імена, дати, історії, старі документи, фотографії. Але що з ними робити далі? Як розкласти ці шматочки інформації по поличках, щоб нічого не загубити, не заплутатися і не втратити важливі деталі?

Важливо мати місце, де все це буде збережено і впорядковано. Інакше з часом дані починають губитися: частина з них може залишитися у вас в блокноті, частина — в пам’яті телефону, інші — в окремих повідомленнях чи записах. Такий підхід ускладнює подальше дослідження роду, і ви можете втратити важливі зв’язки між поколіннями. Щоб цього уникнути, слід обрати платформу, яка дозволить усе це зберігати і впорядковувати.

Одним з найбільш зручних інструментів є сайт MyHeritage. Він дозволяє створити віртуальне родинне дерево українською мовою, де ви зможете додавати до кожного родича не лише дати народження та смерті, але й фотографії, короткі біографії та інші важливі факти. MyHeritage підказує, як найкраще з’єднувати родичів між собою, а також дозволяє знайти збіги з іншими родинними деревами. 

Також на сайті можна шукати предків за переписами населення, у військових архівах, списках емігрантів та багатьох інших джерелах. До того ж, дерево роду, яке ви створюєте, можна роздрукувати в різних варіантах — від компактної схеми до великого генеалогічного полотна.

У наступних публікаціях розповімо як шукати інформацію про предків в архіві та мережі Інтернет на безкоштовних ресурсах. Далі буде…


Якщо ви хочете поділитися з нами своєю історією, порадами чи успіхами, пишіть на редакційну адресу ukrainkycomua@ukr.net. Також читайте нас в інстаграмі і телеграмі.