Ізидора Косач: наймолодша сестра Лесі Українки

Ізидора Косач зараз майже невідома порівняно з сестрою Лесею Українкою, але її доля заслуговує не меншої уваги. Фактично, наймолодша донька родині Косачів зазнала чи не найбільше випробувань, стала завершенням цього відомого роду, хоча пережила усіх своїх братів і сестер і дожила до 92 років.

Хто такі Косачі

Сім’я Косачів гідна окремого серіалу чи епопеї: велика, інтелігентна, шанована, вона була осередком спілкування громадських діячів, митців, науковців. У 1860-80-ті роки Косачів знала вся Волинь і Галичина.

Голова родини Петро Косач був видатним юристом, громадським діячем, статським радником, меценатом. Його дружина Олена Пчілка – етнографиня, публіцистка, перша жінка-академік (розповідали про неї тут). Вони мали двох синів та чотирьох доньок.

Найстарший син Михайло став видатним українським вченим-метеорологом. Старшу доньку – Лесю Українку представляти не потрібно. Після неї народилася ще одна донька – середня Ольга Косач, відома свого часу перекладачка, потім молодша донька Оксана Косач – музикантка, викладачка французької мови, за нею ще один син – Микола Косач, інженер-агроном, голова земської управи, комісар. І наймолодшою у великій родині Косачів була та сама Ізидора. 

Донна Ізидора

Ізидора народилася у 1888 році – з Лесею вона мала різницю аж у 17 років. До речі, таке не типове для Волині ім’я дівчинці обрала старша сестра Леся Українка з мамою: дуже вже їм хотілося, щоб у майбутньому виросла справжня «донна Ізидора». Хоча в родинному колі дівчину частіше називали різними пестливими прізвиськами: Дроздик, Дроздишка, Дроздоньо, Дробішка, Дора, Донна, Патя, Гусик, Гусиня, Гусінька, Гуся тощо.

Воля випадку

Молодша сестра Лесі Українки могла померти ще у дворічному віці, коли захворіла на складну форму дифтерії, яка тоді забирала життя багатьох дітей. Один лікар, оглянувши малечу, навіть відмовився братися за її лікування: «Було у вас 6 дітей, ну, значить, стане 5». Пощастило, що ці слова не здійснилися і Ізидору Косач все ж вдалося виходити.

Одна з перших студенток КПІ

Як більшість дівчат того часу, Ізидора здобувала початкову освіту вдома. Саме Леся Українка навчала молодшу сестру французької мови та гри на фортепіано. Потім дівчина закінчила київську гімназію та сільськогосподарські курси для жінок у Петербурзі, а після цього Ізидора вступила до Київського політехнічного інституту і стала однією з шістнадцяти перших дівчат-студенток. До речі, вивчилася дівчина на агронома і справді працювала за фахом – на дослідній станції виноградарства і виноробства в Кишиневі, також викладала хімію в гімназії та агротехнікумі Кам’янця-Подільського.

Читайте також про Каміллу Еващук, українську маму Майка Тайсона: як українка замінила Тайсону рідну матір.

Пишне весілля для щасливого подружжя

Завдяки професії Ізидора зустріла свого майбутнього чоловіка – агронома Юрія Борисова, який теж був випускником КПІ. Подружнє життя почалося з пишного весілля, через яке висказувала своє незадоволення Леся Українка, яка не любила розкоші: «І видумала ж «біла гусь» – автомобілі, ресторани. Видно, якісь таємні закони статистики чи «економії природи» вимагають певної кількості «благоглупостів» на кожну родину, але… Важно те, що молода пара довольна…»

Буремні часи

Перші роки подружнього життя Ізидори справді складалися щасливо, попри Першу світову війну і полон чоловіка і його звільнення. Вона народила доньку Ольгу, працювала на кафедрі фізіології рослин і асистувала самому академіку Вотчалу, співпрацювала з Державним видавництвом України і переклала з французької твори Еміля Золя.

З приходом до влади більшовиків усе змінилося. У 1929 році за націоналістичні погляди чекісти хотіли заарештувати матір – Олену Пчілку, якій на той час сповнилося вже 80 років. Втім, змилостивилися над літньою жінкою і залишили її помирати вдома.

Проте обшуки і підозри Косачів не припинили: у 1930-му ув’язнили на три роки чоловіка Ізидори за так звану «контрреволюційну діяльність», а через сім років арештували і саму Ізидору.

Репресована націоналістка

Розпал репресій 1937-го не оминув Ізидору, попри те, що вона була рідною сестрою Лесі Українки. Жінку засуджують до 8 років виправних робіт на лісозаготівлі в Архангельських трудових таборах. Звинувачення те саме: контрреволюційна націоналістична діяльність за доносом двох її студентів. До цього додали ще й «наявність родичів за кордоном» – сестри Оксани Косач, яка завчасно емігрувала до Праги.

У 1938-му заарештували знову Юрія Борисова. Він не витримав випробувань і через два роки загинув у сибірських таборах – досі нема точних відомостей, де і як.

Звільнення й еміграція

Ізидору звільнили у 1939 році достроково завдяки імені її старшої сестри та за клопотанням Ольги Кобилянської. Це сталося напередодні святкування 70 років з дня народження Лесі Українки.

Під час нацистської окупації Ізидора співпрацювала з ОУН та зазнала гітлерівського арешту. В 1943-му, усвідомивши, що з поверненням радянських військ їй не уникнути повторних репресій, емігрувала на Захід, а в 1949-му виїхала в США, до Нью-Джерсі.

Життя та смерть за океаном

У США сестрі Лесі Українки довелося працювати посудомийницею та кравчинею, вона вишивала для крамниці Союзу Українок Америки у Філадельфії. Але головною своєю місією жінка вважала збереження пам’яті про свій рід. Тож згодом з’явилися спогади Ізидори про матір Олену Пчілку, сестру Лесю Українку, дитинство в Колодяжному та страшне перебування на каторзі.

Ізидору Косач запрошували до України на святкування 100-річчя з народження Лесі Українки, але вона відмовлялася їхати «поки там панує неволя і заарештовують невинних людей».

Ізидора померла в 92 роки та була похована в Саут-Баунд-Брук на українському кладовищі Святого Андрія… Вона пережила усіх – навіть подруг своєї сестри Ольгу Кобилянську і Софію Окуневську, дивовижних жінок. Прочитайте тут про жіночі таємниці першої (таке точно не розповідають на шкільних уроках про Кобилянську) і про несправедливу смерть другої – Софії Окуневської, першої української лікарки-гінекологині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Куля в серці: доленосні кохання Леся Курбаса
• Історія кохань Михайла Грушевського
• Микола Леонтович і фатальне пророцтво його “музи”