За століття український «Щедрик» став для американців найважливішою різдвяною піснею. Його англомовна адаптація з музикою Леонтовича Carol of the Bells, «Колядка дзвонів», стала суперпопулярною – у тому чи іншому варіанті мелодія звучала в міжнародному кінематографі у 75 фільмах. А вперше «Щедрик» прозвучав у Штатах 100 років тому – 5 жовтня 1922 року, під час гастролей Капели УНР під керівництвом Олександра Кошиця.

З нагоди цієї знакової події у престижному залі Карнегі-Холл відбудеться концерт Notes from Ukraine: 100 Years of the Carol of the Bells («Нотатки з України: 100 років Колядки дзвонів»). Одною з його організаторок є і Лія Бетстоун, американська музикознавиця з українським корінням, яка нещодавно відвідала Київ.

«Українки» мали нагоду поспілкуватися з Лією й розпитати про все-все

Лія уявлялася такою собі леді поважного віку, а виявилася молодою жінкою. До того ж україномовною. Тому перше, про що ми запитали, було: як і де вона так гарно вивчила мову – в Штатах? «Ні, мої батьки, на жаль, вже не говорили українською, лише мої прадіди, які з родиною емігрували в Америку ще на початку ХХ століття, під час Першої світової війни (мої предки родом з Тернопільщини та Вінниччини), – розповіла Лія. – Я навчалася в літній школі української мови та культури в Українському католицькому університеті у Львові й згодом онлайн під час пандемії. Це було в період локдауну – якраз мала на навчання час. Тобто я освоюю українську мову приблизно два роки. Завжди мріяла її вивчити, адже для мене Україна є потужною частиною моєї особистості. І я б хотіла більше знати про мою історію, про історію України, а це, звісно, краще зробити, коли знаєш мову».

За освітою Лія музикознавиця, має диплом з історії музики

Афіша концерту Notes from Ukraine: 100 Years of the Carol of the Bells

Вона навчалася у Оксфорді, потім в Маꥳллському університеті у Монреалі. Згодом викладала у Гантер коледжі в США у Нью-Йорку. Наразі Лія має пост-док у Віденському університеті в Австрії й працює над новою книгою про український музичний модернізм – її улюблений (й водночас найменш досліджений) період музичного мистецтва. А ще має змогу доволі швидко дістатися до Києва – з Відня сюди ближче, аніж з її рідного Нью-Йорка.

В Україні вона вже вчетверте. Вперше була 6 років тому, але тільки у Львові й Карпатах. Пізніше приїхала й до Києва. «Можливо, це дивно звучатиме, але я одразу почувалася тут, як вдома, – зізнається Лія. – Для мене все було близьким, адже це батьківщина моїх прадідуся, прабабусі. Я відчула, що все це – моє також».

Лія вважає своєю місією популяризацію української музики в США і світі

Ще вона мріє пожити й попрацювати в Україні і не боїться відвідувати її зараз. Хоча рідня, звісно, переймається за неї. Власне, мама й не знає, що донька у Києві, думає, що у Відні. «Розповім їй пізніше, коли вже повернуся, не хочу, щоб вона хвилювалася, – говорить Лія. – Що ж до тата, то він, хоч і не українець, є великим фанатом України, до речі, як і мій чоловік-англієць».

Загалом у Нью-Йорку величезна українська діаспора, яка з початком повномасштабної війни усім серцем з нами – й не лише серцем: багато організацій та фондів спрямовані на допомогу Україні – збирають кошти, надсилають гуманітарну допомогу. І, звісно, дуже чекають концерту з нагоди ювілею «Щедрика».

Ліє, як виникла ідея відсвяткувати 100-річчя «Щедрика» таким концертом?

Я почула про ювілей від Марти Коломієць, директорки програми наукових обмінів США імені Фулбрайта. І як засновниця та організаторка фестивалю Ukrainian Contemporary Music Festival, що демонструє унікальний внесок України у сферу сучасної музики, вирішила долучитися: спитала, чим я можу допомогти? Бо я знаю Нью-Йорк, музикантів, запити аудиторії. І це дуже цікавий проєкт, у якому б я хотіла взяти участь.

Потім був довгий процес підготовки. Марта, на жаль, померла. Програма трансформувалася, однак, звісно, незмінним залишилося виконання «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Зараз ми працюємо з музикантами, які візьмуть участь у концерті: українським хором «Думка» в Нью-Йорку, українською капелою бандуристів, дитячим хором «Щедрик» з Києва та хором «Трініті Вол-Стріт». Будуть також спеціальні гості: оперна співачка Джанай Брюггер та українська фолк-співачка Марічка Марчик. Ми вже зробили афіші, отримали дату концерту – 4 грудня.

Спершу концерт планувався у жовтні, однак для американців «Щедрик» став головною різдвяною піснею, і ми вирішили, що доречніше його провести напередодні різдвяних свят

Читайте також: Соломія Крушельницька: «чарівна Баттерфляй», яка врятувала Пуччіні і не врятувалася від “власті совєтов”

Яка мета цього заходу?

Для мене як музикознавиці найважливішим є пропагувати українську культуру. Були різні ідеї облаштування концерту, зараз ми зосередились на тому, щоб зробити три речі.

Перше – показати американцям українську хорову музику, українські хорові традиції, як і капела УНР сто років тому. Адже це абсолютно унікальне й потужне явище, і, думаю, багато американців нічого не знають про цю частину української культури.

Друге – презентувати сучасну українську музику, показати, які цікаві композитори є в Україні. Ця мета теж співзвучна тому, як хор Кошиця співав твори Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка та інших сучасних на той момент (1920-ті роки) українських композиторів. З Києва приїде дитячий хор, що співатиме «Щедрика», а також твори Валентина Сильвестрова, Вікторії Польової і Ганни Гаврилець, водночас хор «Трініт Волл-Стріт» виконуватиме англомовні композиції Максима Шалигіна та Святослава Луньова. Це сучасна хорова музика з України.

Третє – показувати спільне між українською й американською музикою, показувати вплив української музики на американську. Мені здається, це дуже важливо, адже часом американці думають: Україна – це дуже далеко, ми про неї нічого не знаємо. Це не так: є багато американських музикантів родом з України. Особливо під час війни це важливо – демонструвати наші точки дотику.

У концерті лунатиме також музика американських композиторів, пов’язаних з Україною – наприклад, Джорджа Гершвіна, вихідця з сім’ї українських емігрантів. Співачка з Метрополітен Опера виконуватиме його джаз-версію колискової «Ой ходить сон коло вікон», яка поволі трансформуватиметься у «Summertime». Має вийти дуже цікаво – такий мікс, поєднання музичних творів і різних культур.

Ідея в тому, що частина України є всюди, навіть якщо люди не знають цього. І це не лише «Щедрик». Хоча «Щедрик» теж. Він засвідчує, що українська колядка з музикою Миколи Леонтовича є частиною американської культури.

Фіналом концерту буде світова прем’єра хорового твору американського композитора Тревора Вестона за поезією українського письменника Сергія Жадана

Читайте також: Знай нашу! Марина В’язовська – українка, яка отримала «Нобелівку» з математики

Участь Жадана – це дуже круто. Як виникла ідея його залучити?

Він ще не підтвердив участь, але ми на нього сподіваємося. Комунікує з ним Український інститут. За програмою, Жадан не читатиме свою поезію, співатиме хор.

А хто ще, окрім Українського фонду, залучений до організації концерту?

Це Український інститут, Міністерство закордонних справ України, фонд Razom for Ukraine та Ukrainian Contemporary Music Festival. Тобто в оргкомітет увійшли Дора Хом’як з Razom for Ukraine, я з Фестивалю української сучасної музики, Тетяна Філевська і Михайло Чедрик з Українського інституту. Також у нас є команди зі збору коштів, маркетингу, промоції тощо.

Чи планується трансляція концерту, щоб всі могли подивитися? Адже він цікавий не лише американцям, а й українцям.

Концерт не транслюватиметься наживо, але планується запис. Карнегі-Холл має жорсткі вимоги до трансляції, але маю надію, що це можливо. Наша команда працює над вирішенням цього питання.

Щодо самого концерту, то його зможе відвідати кожен, хто придбає квиток. Також будуть запрошені гості, представники медіа, зокрема журналісти з The New York Times.

Я прагну зробити все якнайкраще, адже це промоція України

Читайте також: Гапочка з Нікополя: історія про найсильнішу українку минулого, її стосунки з Іваном Піддубним та гирю коштовностей

Що найважче для вас в організації концерту?

Власне, все. І після концерту мені точно знадобиться невелика відпустка 🙂 Робота над концертом триває вже два роки, це масштабний проєкт.

Хай я не можу зробити багато, але це я можу зробити. Думаю, після концерту із залою на три тисячі місць американці дізнаються щось нове про українську музику й Україну загалом. Вважаю це моєю місією, і для мене це зараз найважливіше.

Україночки, дякуємо, що нас читаєте 🙂 Якщо ви маєте цікаву подію, історію, героїню, публікацію і бажання розповісти про них, напишіть нам на адресу: ukrainkycomua@ukr.net. У листі обов’язково вкажіть свої контакти. Долучайтеся до спільноти авторів!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: