Були часи, коли панночкам здавалося, що червоні щічки надають їм особливої чуттєвості. Вони навіть малювали їх доступними засобами. Але сучасний світ давно не поетизує постійний рум’янець на обличчі: шкіра має бути чистою та здоровою. Ці дрібні, на перший погляд, недоліки на тілі – судинні зірочки, сіточки, фіолетові крапки, червоні щоки – насправді є судинними патологіями і мають медичні назви. Вони не є небезпечними для життя, але завдають чимало неприємностей.

Як їх позбутися і чому взагалі вони виникають – про це у рамках циклу публікацій «Що приховує наша шкіра» ми розпитали Андрія Лисецького – дерматоонколога, засновника мережі клінік CALM, засновника соціального проєкту «SkinScan. Я бережу свою шкіру».

АНДРІЙ ЛИСЕЦЬКИЙ
дерматоонколог, засновник та головний лікар мережі клінік CALM

17 років професійної діяльності. Напрями: дерматоскопія та діагностика новоутворень шкіри, лазерне видалення новоутворень шкіри, лазерне омолодження, лазерне лікування захворювань та дефектів шкіри.

Засновник та спікер ГО «Лікарський фронт». Просуває ідею важливості профілактики здоров’я нації.

Популяризує лазерні технології в Україні.

Андрію, ми звикли називати різноманітні судинки на тілі змійками, точками, зірочками, сіточкаvи, часто думаючи, що це одне і те ж. Як правильно називаються ці патології і чи різняться між собою?

Так, вони дійсно називаються по-різному, мають різне походження, особливості лікування та догляду. Однак пацієнтові самому, гадаю, складно в цьому розібратися, тому не рекомендую ставити діагноз самостійно. Але знати свої особливості й те, що сучасна медицина пропонує для лікування, звичайно ж потрібно. Назва цих патологій – купероз, телеангіектазії, розацеа, гемангіоми кількох типів.

Почнемо з тієї самої проблеми, через яку дівчата можуть розчервонітись на побаченні – синдром червоних щік. Це що?

Захворювання має назву купероз. Воно виникає у людей, схильних до розширення та ламкості дрібних судин шкіри. Шкіра може певний час перебувати у спокійному стані, але через сильний кровообіг в епідермісі, під дією холоду, тепла чи фізичного навантаження, наприклад, судини «ламаються» і проявляються на шкірі у вигляді сіточок, зірочок та почервоніння. Найулюбленіші місця локалізації куперозу – щоки, ніс, підборіддя.

А ось те, що називають саме хворобою червоних щік, – це еритрокупероз: стан, що характеризується дифузною еритемою та розширенням дрібних капілярних судин шкіри обличчя.

При еритрокуперозі колір обличчя, особливо в зоні щік, варіюється від рожевого до бузково-червоного, тому цю недугу ще називають хворобою червоних щік

Чим пояснити таку несправедливість? Одні, як кажуть у народі, брешуть і не червоніють, а інші без жодної причини стають червоними? І найприкріше, чим більше вони переживають з цього приводу, тим більше червоніють…

Найчастіше винна спадковість. Однак порушення у венозній системі можуть бути і набутими, наприклад, внаслідок гормонального дисбалансу, надмірної засмаги, зайвої ваги, травм. Судини не люблять надмірні фізичні навантаження, сидячий спосіб життя, оскільки це часто призводить до порушення циркуляції крові. Ламкі судини також дуже негативно реагують на алкоголь та паління.

Виходить, якщо не пити, не палити, більше гуляти, помірно займатися спортом і не мати зайвої ваги, то можна позбутися куперозу? Стандартний набір ЗОЖ – і твоя шкіра чиста та біла?

Не все так просто. Перелічене вами потрібне для профілактики та підтримки стабільного стану після лікування. Але якщо проблема існує, то усунути її лише дотриманням певних правил неможливо. Купероз та інші судинні патології непрості та підступні. Вони до того ж мають звичай повертатися. Тому догляд за шкірою з куперозом та турбота про неї мають стати частиною постійного способу життя.

Що таке телеангіоектазії? І чи правда, що на появу телеангіоектазій впливає вагітність?

Телеангіектазії – це стійке розширення дрібних судин шкіри (артеріол, венул, капілярів) незапальної природи, що проявляється у вигляді судинних зірочок або сіточок.

Судинні зірочки можуть мати різний колір: і червоний, і синій. За формою вони бувають лінійними, павукоподібними і точковими. В основі їх появи, якщо вони не є наслідком деяких захворювань, є саме спадковість, тобто вроджена особливість, яка визначає міцність наших судинних стінок. Основними причинами, як і при куперозі, можна назвати порушення відтоку у венозній системі, сонячне випромінювання, гормональні порушення (особливо вплив естрогенів), фізичне перенапруження, паління, зловживання алкоголем, а також підвищена ламкість стінок судин, яка буває через нестачу вітаміну С.

Спричиняти телеангіектазію може і сидячий спосіб життя, який викликає порушення циркуляції крові. Зайва вага також впливає: вона тисне на кровоносні судини, які змушені працювати інтенсивніше. В основному до телеангіектазії схильні жінки, і вагітність дійсно може вплинути на розширення судин.

У період вагітності, а також у післяпологовий період з’являються судинні сіточки на ногах через гормональної перебудови, набір ваги і стиснення судин малого таза

Виходить, що купероз та телеангіектазії – по суті близнюки?

З погляду пацієнта – можливо, хіба що місця локалізацій бувають різними. У всякому разі, причини їх виникнення часто схожі, профілактика у них однакова.

А все-таки: судинні сіточки на ногах – це лише естетичний дефект чи перший дзвінок про більш серйозні судинні захворювання, наприклад, варикоз? Потрібно звертатися до флеболога чи це зона відповідальності дерматолога?

Судинна сіточка чи то на крилах носа, чи на ногах є практично у кожної дорослої людини. Це природно, тому що судини постійно піддаються впливу безлічі несприятливих чинників. А варикоз – серйозне захворювання, яке порушує кровообіг і може призвести до тромбофлебіту.

Судинна сіточка не може спричинити варикозне розширення вен, позаяк до цього схильні глибокі і великі вени, а судинна сіточка має невеликий діаметр і розташована поверхнево. Тому звертатися до флеболога з приводу усунення такого суто естетичного дефекту, як судинна сітка, не обов’язково.

Але якщо пацієнт відзначає стрімке розростання судин, формування великих за площею утворень, постійне відчуття тяжкості в ногах, розпирання, печіння і іноді нічні судоми в литкових м’язах, то слід звернутися до судинного хірурга.

Ви прихильник лазерних методик, які вважаються найсучаснішими для лікування судинних патологій. Але чи є альтернатива? Чи можна купероз пролікувати за допомогою мазей, а телеангіектазії – мазей, компресійної білизни чи масажу?

Звичайно, я чув про «чудо-мазі», компресійну білизну, подушки від «судинних зірочок» тощо. Але не можу зрозуміти, як мазь або панчохи можуть «склеїти» судину? Це не підлягає ані законам фізики, ні законам медицини.

Я можу погодитися з тим, що всі ці методи можуть поліпшити кровообіг, зняти важкість у ногах, допомогти судинам витримати тиск і не зламатися, затримати процес збільшення «судинних сіточок», але вилікувати вже наявні судини вони не можуть, на жаль. Вони можуть бути лише доповненням до основного методу лікування. Щодо масажу, то в місцях, де помітні телеангіоектазії, він не бажаний. Особливо енергійний масаж, а вакуумний взагалі протипоказаний.

Стосовно куперозу, то, напевно, можна досягти короткого і тимчасового ефекту якимись мазями, але системно вилікувати теж неможливо. На додаток, мазі, що охолоджують, навпаки, здатні навіть зашкодити, адже створюють перепад температур.

Є інформація про лікування телеангіоектазії методом склеротерапії. Що ви про це думаєте?

Безумовно, сумлінний і чесний лікар зобов’язаний запропонувати пацієнту весь можливий перелік усунення проблеми. Склеротерапія – це ін’єкційний метод, більш травматичний, але менш витратний. Полягає він у введенні спеціального препарату (склерозанта) в товщу судини, який викликає склеювання і некроз судини. 

Післяманіпуляційний догляд передбачає носіння компресійної білизни протягом 1-2 місяців. Це недолік цього методу.

Склеротерапію ми також використовуємо у боротьбі з судинними сітками. Але лазер справляється значно швидше, ефективніше і комфортніше

А що таке гемангіома?

Це судинне новоутворення, патологічне скупчення судин на шкірі або у внутрішніх органах. Зовнішній вигляд гемангіом залежить від виду, а саме рівня залучення дерми, глибини проникнення, місця локалізації, стадії розвитку та кольору (від яскраво-рожевої до синюшно-фіолетової). Вони бувають декількох типів, але на вибір лікування це не впливає, відрізняється тільки тривалість лікування.

Новоутворення – звучить тривожно. Чи можуть гемангіоми перетворюватися на рак шкіри?

Ні, вони практично безпечні, хоча можуть приносити чимало негараздів, якщо мають великі розміри або розташовані у незручних місцях. При терті та травмуванні можуть кровоточити. Найчастіше гемангіома – вроджене утворення, але іноді з’являється у дітей у перші місяці життя. Деякі з них зникають до віку 5-10 років.

Ще один тип – павукоподібна гемангіома, це своєрідна телеангіоектазія. У центрі її знаходиться дрібна червона папула, що відповідає живильній артеріолі, від якої радіально відходять розширені звивисті капіляри.

У зрілому віці з’являється венозна гемангіома: це м’яка папула темно-синього або фіолетового кольору. Її виявляють у людей старших 50 років на обличчі, губах чи у вушних раковинах.

І четвертий тип – кавернозна гемангіома: це капілярно-венозна мальформація з повільним кровотоком. Зазвичай глибоко розташоване об’ємне утворення м’якої, губчастої консистенції.

Як відбувається лазерне лікування судинних патологій? Що таке коагуляція судин? Це взагалі боляче?

При видаленні судинної патології енергія лазерного променя вибірково поглинається гемоглобіном крові. Це призводить до нагрівання стінки судини, вона склеїться і запустіє. Протягом кількох тижнів судина усувається клітинами імунної системи. Лазерне видалення – це прицільний вплив тільки на патологічні судини. Здорові тканини залишаються неушкодженими, адже енергія лазера спрямована лише на судинну стінку.

За допомогою сучасних лазерів Клінічної академії лазерної медицини коагуляція виконується безпечно та ефективно, не завдаючи шкоди здоровим тканинам поряд. Коагуляція, по суті, це склеювання судинних стінок.

Залежно від зони, порогу чутливості та потужності лазерного променя процедура може бути безболісною, але іноді можна відчувати легке поколювання, тепло. У будь-якому разі процедура супроводжується потоком спрямованого холодного повітря, що робить її менш болючою.

Після процедури на шкірі з’являється легка гіперемія (почервоніння), але на другий-третій день вона минає. Я часто чую, що наслідком лазерного лікування бувають кірочки. Це побічний ефект. Скоріше за все неправильно виставили параметри і спричинили опік. Таке буває дуже рідко, але, на жаль, ніхто не застрахований. Потрібно індивідуально підбирати параметри лазерного впливу для різних ділянок тіла та фототипів шкіри.

Дуже важливо і для пацієнта і лікаря, що при лазеротерапії неможливі кровотечі, інфекції, рубці, пошкодження нервової тканини навколо судини, а знеболення у більшості випадків непотрібне

Що ви порадите людям, яким «не пощастило» зі шкірою?

Справді, є люди, які мають «тривожну шкіру», схильні до судинних патологій, але при сучасній медицині це не є проблемою. Існують чудові методики, які допомагають позбавлятися від сіточок, змійок, зірочок легко й безболісно.

А поради однакові для всіх: стежте за своїм здоров’ям, не пропускайте сигнали організму, які подає вам шкіра, будуйте правильні стосунки із сонцем, не ходіть у солярії, позбавляйтесь зайвої ваги, не зловживайте палінням та алкоголем! Дбайте про шкіру, і вона вам відповість взаємністю!

Дбайте про своє здоров’я, дівчата. Адже зараз це як ніколи важливо. Записатися на прийом лікарів можна на сайті мережі клінік CALM. До речі, мережа працює не лише з досвідченими дерматологами, лазеротерапевтами, а й косметологами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: