Україна посідає 12 місце серед 41 європейської країни за кількістю жінок серед вчених. Згідно зі статистикою ЮНЕСКО, серед тих, хто займається українською наукою, 45% складають саме жінки. І сьогодні слідкувати за їхньою діяльністю можна буквально онлайн: чимало вчених активно ведуть соцмережі, діляться там результатами своєї роботи та важливими подіями у світі науки.

На кого з українських нуковиць варто підписатися, аби бути в курсі дослідницьких новинок? Разом з громадською організацією STEM is FEM ми зібрали для вас цікаві посилання, а ще розпитали українських популяризаторок науки про те, що ж такого неймовірного та дивовижного їм відкрив той напрямок науки, яким вони займаються.

ОКСАНА ПІВЕНЬ

Генетикиня та старша наукова співробітниця відділу генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Вчена пише статті для медіа, серед яких — “Куншт” та “Експрес онлайн”. Є авторкою книги “Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію” та співавторкою навчального посібника “Сучасні інструменти редагування геному з основами молекулярної генетики”.

“Наука відкрила для мене знання про генну інженерію: розуміння того, як можна “навчити” рис продукувати вакцини, а помідори — білок шовку павука. Застосовуючи генну інженерію, можна покращити те, що вже виникло у світі еволюційно! Та й взагалі наука дає розуміння того, як працює світ. Звісно, я не можу сказати, що знаю усе — я взагалі багато чого не знаю. Але те, що ми можемо “вимкнути” конкретний ген у певних тварин і у такий спосіб вивчати їх функції — особисто для мене було вражаючим відкриттям”.

ОЛЬГА МАСЛОВА

Кандидатка біологічних наук. Вона написала книги “Коли я нарешті висплюся?” та “Пригоди клітин”, а ще веде подкаст “Наука як по маслу” на Громадському радіо. Ольга є співзасновницею просвітницької ініціативи Nobilitet – у рамках неї в Києві напередодні вручення Нобелівської премії проводиться конференція, а протягом року відбуваються інші заходи.

“Раніше я займалась культивуванням та дослідженням стовбурових клітин у наукових установах, потім попрацювала у комерційній організації. А з 2016 року — зосередилась на популяризації науки. Тепер я рідше пишу наукові і частіше — наукпоп статті, роблю доповіді для широкого загалу. Мені особливо подобається працювати з підлітками. Ми з ними “на одній хвилі”, тому що я виступаю не у ролі постійної вчительки, а як “запрошена зірка”. І це дає змогу через новизну і нестандартність донести навіть найскладнішу інформацію та зацікавити у клітинній біології”.

ОЛЕНА КОМПАНІЄЦЬ

Астрофізикиня. Працює в Головній астрономічній обсерваторії НАН України у відділі позагалактичної астрономії та астроінформатики. Науковиця досліджує галактики з активними ядрами, очолює Раду молодих вчених в обсерваторії та є освітньою кураторкою науково-популярного лекторію Science4kids.

“Ще з дитинства, коли я спостерігала за нічним небом, мене цікавило, що відбувається там, у космосі. З часом моя цікавість переросла у професію. Працюючи в обсерваторії, я зрозуміла, що, не дивлячись на весь наш науково-технічний прогрес та знання, ми дослідили лише незначну вершинку айсбергу. Там, у далекому космосі, на нас чекає багато таємниць. І попри всі отриманні знання, астрофізика продовжує мене дивувати. Пошуки та відкриття планетних систем, які письменники-фантасти собі навіть не могли уявити, дослідження чорних дір та галактик, нові місії на Марс… Астрофізика — це наука майбутнього”.

  • Сторінка Олени Компанієц на Facebook.
  • Науково-популярний лекторій для дітей Science4kids, де Олена є освітньою кураторкою – на Facebook та в Instagram.
КАТЕРИНА ШАВАНОВА

Кандидатка біологічних наук з генетики, керівниця Research and Development проєктів у компанії Kernel та лауреатка премії Президента України для молодих вчених. У квітні 2023  року очікується вихід науково-популярної книги про радіацію та Чорнобиль, співавторкою якої стала Катерина. А ще вона веде сторінку про радіацію і атомну енергетику Chornobyl insight.

“Мій напрямок науки — біологія. Це – наука ХХІ століття. У ній є як неймовірні фундаментальні відкриття, які пояснюють нам закони природи та таємниці живих організмів, так і безліч практичних інновацій, які роблять наше життя кращим просто зараз. А ще завдяки ній ти можеш мандрувати світом, знайти цікаву роботу, друзів, натхнення і бути при цьому “ботаніком”.

ОЛЬГА МАЛЮТА

Старша ембріологиня у клініці Hope fertility & ivf Malta та авторка науково-популярної книги “Плідна праця. Хроніки зародження життя в пробірці”. Науковиця має сертифікацію Європейської асоціації репродуктології та ембріології людини.

“Лише в ембріології я зрозуміла, наскільки круті клітини, з яких складається наш організм. В кожній з них є повна генетична інструкція, як побудувати цілу людину. А ще вони дуже міцні. Коли для запліднення я хочу проколоти яйцеклітину тонкою скляною голкою, мембрана “опирається” – це не так просто зробити без додаткових зусиль. Окрім того, ембріони вчать ніколи не здаватись. На шостий день свого існування вони мають розірвати оболонку яйцеклітини, в межах якої до того моменту розвивались. Ми, як курчата, руйнуємо шкаралупу яйця. Хто бачив це на власні очі під мікроскопом, точно знає, що немає неможливого для людини. Ми всі це зробили, хоч і не пам‘ятаємо. Це мотивує”.

ЯНА СИЧІКОВА

Професорка кафедри фізики та методики навчання фізики Бердянського державного педагогічного університету. Науковиця є членкинею робочих груп міждисциплінарної дослідницької мережі COST Actions. Також Яна створила та модерує телеграм-канал ”Наука-перезавантаження” та є співавторкою проєкту-симбіозу науки та мистецтва “Наноарт. Наука – це мистецтво”.

“Я нанотехнологиня — створюю нові матеріали та досліджую перспективи їхнього застосування. Це неймовірно цікаво — коли внаслідок твоєї роботи з’являється те, чого немає у природі, і дзеркально гладка поверхня піддослідного зразка перетворюється на дивовижні нанорельєфи. Там можна побачити гори, квіти, діаманти. Це неймовірно. Це вже зовсім інший матеріал з новими властивостями. Так я відкрила для себе іншу реальність — Нановсесвіт. У мене народилася нав’язлива ідея розфарбувати ці візерунки. Так і народився проєкт “Наноарт”. Також важливим аспектом в моїй діяльності є підтримка дівчат та жінок у STEM — сьогодні важливо забезпечувати гендерну рівність та баланс у цій галузі”.

  • Сторінка Яни Сичікової на Facebook
  • Сторінки проєкту “Наноарт. Наука – це мистецтво” на Facebook, в Instagram та на YouTube.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: