Це національне гасло сьогодні використовують усі українці – від президента до школяра. Але чи все ми про нього знаємо? Пропонуємо себе перевірити, а заразом дізнатися цікаві факти про історію цього вітання.

Праобразом гасла міг бути вигук «Слава!» наших предків на честь богині перемоги

Попри те, що національне гасло часто асоціюється з рухом ОУН УПА, воно існувало задовго до того. Історики достеменно не знають, хто й коли поширив його.

Є думка, що коріння його сягає ще в прадавні часи, коли на території нинішньої України жили наші предки – сонцепоклонники орії (орачі). Птиця-блискавка Матір Слава була їхньою головною богинею – перемоги, дітей, родини, вічного життя. Її зображували на військових щитах, й вона надихала на подвиги, закликаючи боротися за свої землі й «огнища племені» свого. Вирушаючи в бій, орії зверталися до неї з проханням про допомогу та удачу й вигукували: «Слава!».

Деякі вчені навіть пов’язують з ім’ям цієї богині саму назву «слов’яни»

Засновники РУП, студенти-самостійники Харківського технологічного інституту
«Слава Україні!» як вітання стали вперше використовувати не «бандерівці», а харківські студенти

Перша письмова згадка про гасло є у вірші Тараса Шевченка «До Основ’яненка»: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, слава України!».

Перегукується з ним і вірш Павла Чубинського, що в основі нашого гімну: «Ще не вмерла Україна і слава, і воля». Але саме як вітання гасло почали використовувати харківські студенти наприкінці ХІХ століття.

Є, зокрема, така бувальщина: дорогою до Олександра Коваленка (співзасновника першої української політичної партії в складі Російської імперії – РУП) Микола Левитський зустрів студента, що насвистував «Ще не вмерла Україна», і гукнув йому «Слава Україні!». І у відповідь отримав «По всій землі слава!».

Саме ці дві фрази відтоді стали певним ідентифікатором представників проактивної української спільноти

Микола Левитський, фото Інституту рукопису НБУВ
Вітання «Слава Україні!» мало щонайменше чотири варіанти відповідей, або й більше

У часи УНР (1918-1920 роки) гасло «Слава Україні!» лунало повсюди. У 1920 році воно було офіційно затверджено в армії УНР. Але відповіді на вітання були різними. Так, чорні козаки УНР відповідали на нього «Козакам слава!», сердюки війська Скоропадського – «Гетьману Слава!», холодноярці – «Україні слава!» або «Навіки слава!», вояки степових дивізій – просто «Слава!».

Водночас за кордоном, зокрема на українському віче в Детройті у 1916 році, відповідали на заклик «Хай живе автономія України!» або «Хай живе демократична республіка!». Цікаво, що «Слава Україні!» вже тоді звучало не лише на наших споконвічних теренах, а й усюди, де жили українці.

Гасло лунало не лише в українській заморській діаспорі, а й у російських Іркутську, Владивостоку, Санкт-Петербурзі

Чорні козаки УНР
Сучасним звучанням і загалом збереженням гасло «Слава Україні!» завдячує таки «бандерівцям»

Сучасне «Слава Україні! – Героям слава!» з’явилося в другій половині 1920-х років у «Легії українських націоналістів». Один з її очільників – Юрій Артюшенко запропонував дещо змінити вітання чорношличників: «Слава Україні!» – «Козакам слава!». Товариство згодилось і так віталося.

Пізніше це вітання уподобали в ОУН (Б) (бандерівській групі Організації українських націоналістів), і воно стало гаслом Конгресу українських націоналістів та ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери. На зборах 1941 року оунівці затвердили «Слава Україні! – Героям слава!» офіційно. Допускалося скорочення привітання: «Слава» – «Слава».

Однак із придушенням повстанського руху в Україні радянська влада заборонила і це гасло. За ці слова можна було й сісти

Члени ОУН
Відродилося гасло в часи перебудови, остаточно затвердилося – під час новітніх революцій: Помаранчевої та Гідності

У кінці 1980-х й на початку 1990-х на мітингах і протестах за незалежність України у Галичині й Закарпатті, під час Революції на граніті в Києві знову зазвучало «Слава Україні!». Тоді ж гасло доповнили вислови «Слава нації! – Смерть ворогам!» і «Україна понад усе!», які використовувала партія УНА УНСО.

У молоді «Слава Україні!» більш асоціюється з Євромайданом 2004 року і Революцією гідності 2013-2014 років. Під час російської збройної агресії 2014 року гасло отримало поширення в українському війську. І 5 лютого 2018 Уряд України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект № 7549 про запровадження гасла «Слава Україні! – Героям слава!» як офіційного вітання для військових ЗСУ та Національної поліції.

24 серпня 2018 року гасло вперше пролунало як частина церемонії параду на честь 27-річчя незалежності України та 100-річчя відродження української державності

Збройні Сили України під час параду
Російські й деякі західні історики вбачали у гаслі «Слава Україні!» нацистське підґрунтя

Дійсно, ОУН з 1934 року використовувала й такий варіант вітання: «Слава Україні! – Вождеві слава!», і є свідчення, що під час судового процесу Степана Бандери в 1936 році його прибічники супроводжували ці вигуки чимось на кшталт зіґування. Може, це й дало привід для таких аналогій. Однак після розколу ОУН 1940 року бандерівці змінили гасло на «Слава Україні! – Героям слава!», і саме у цій формі воно набуло популярності. А також вкоренилося у масовій свідомості, культурі та фольклорі, зокрема у повстанській пісні «Ой у лісі, на полянці». 

Історики вважають неслушними спроби пов’язати наше вітання з фашизмом – радше воно типово націоналістичне, аналоги якого є в багатьох інших націоналістичних рухах

Символічний надпис
На Черкащині встановлено пам’ятний знак на честь першого застосування гасла «Слава Україні!»

Прототипом національного гасла одними з перших послуговувалися холодноярці. Про це йдеться у романі письменника, громадського діяча, одного з осавулів гайдамаків Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр»:

«Під’їжджаю до них:
– Добридень, хлопці!
– Слава Україні! – відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається –  «Україні слава».

І хоча не всі дослідники вважають це джерело надійним (бо то ж роман, а не наукова праця), сучасні холодноярці вирішили вшанувати звитяжний подвиг предків встановленням пам’ятного знаку – у Медведівці у 2017 році.

Най буде. Слави Україні забагато не буває. Маємо ще цікаву статтю: «Ой, у лузі червона калина»: чотири цікавих факти про історію пісні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: