“Сукня жіночих історій”: унікальна річ, вишита жінками з 50 країн – з України також

Насправді офіційна назва цього рукотворного шедевру – проєкт «Червона сукня». Це приголомшлива довга шовкова сукня, скроєна з 84 відрізів калинового шовку і є присвятою жінкам різних культур, символом їхньої єдності. Сукню задумала й створює 42-річна Крісті Маклеод, художниця з текстилю, яка зараз мешкає з чоловіком та трьома дітьми в Сомерсеті в Англії.

У дитинстві Крісті жила в багатьох країнах світу – батько працював в енергетиці. У 9 років в Нігерії, куди Крісті приїхала з ним по роботі, тутешня майстриня навчила її місцевої техніки вишивки. З того часу дівчинка захопилася цим видом творчості. Потім здобула ступінь бакалавра мистецтв з текстильного дизайну, згодом – ще й ступінь магістра мистецтв з візуальної мови та перформансу. Оселилася в Лондоні й розпочала кар’єру художника.

Простір для мрій

Над «Червоною сукнею» Крісті почала працювати у 2009 році. Підштовхнуло до цього запрошення від Art Dubai створити для виставки в Еміратах якусь особливу творчу роботу. На той момент, розповідала художниця виданню The Epoch Times, ідея «Червоної сукні» вже була в її голові. Крісті часто малювала її ескізи навіть на серветках у кафе. Їй давно хотілося створити дуже символічну річ, яка б втілила самобутність жінок, культур, історій і водночас їхню єдність. «Мене дуже засмучувало те, що відбувалося у світі, – ділилася мисткиня. – Я хотіла створити щось, що немає меж, забобонів, ієрархії, що просто об’єднуватиме жінок».

У Парижі Крісті купила індійський шовк dupion. Тканина сама диктувала фасон сукні – м’який і сильний, як жінка. Дизайн Крісті розробляла цілий тиждень. Сукня, за задумом, не мала бути прив’язаною до моди, тенденцій, вона – поза часом. Тому Крісті поєднала у крої корсетну талію та широку спідницю з глибоким вирізом, жорстким коміром, деталями у стилі мілітарі та з розкішною унікальною вишивкою.

Сукня жіночих історій

Далі їй довелося шукати спонсорів. Крісті під’єднала знайомих з Королівської школи рукоділля у Лондоні, де викладала, звернулася до знайомих та друзів і незабаром отримала запити від приватних осіб та благодійних організацій, які вирішили підтримати проєкт фінансово. Завдяки цьому мисткиня змогла залучити й оплатити роботу 139 запрошених для оздоблення вишивальниць.

Згідно з сайтом проекту, серед вишивальниць: жінки-біженки з Палестини, Сирії та України; жінки, які шукали притулок у Великій Британії з Ірану, Іраку, Китаю, Нігерії та Намібії; жінки, які пережили війну в Косово, Боснії та Герцеговині, Руанді та Конго; жінки з Південної Африки, Мексики та Єгипту; жінки з Кенії, Японії, Туреччини, Ямайки, Швеції, Перу, Чехії, Дубаї, Афганістану, Австралії, Аргентини, Швейцарії, Канади, Тобаго, В’єтнаму, Естонії, США, Пакистану, Уельсу, Колумбії та Англії; студенти з Чорногорії, Бразилії, Мальти, Сінгапуру, Еритреї, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Ірландії, Румунії та Гонконгу; а також елітні студії вишивки в Індії та Саудівській Аравії.

Стібки довіри

В інтерв’ю The Epoch Times Крісті сказала, що з усієї тривалої і клопіткої роботи над сукнею найбільше їй запам’ятовуються моменти, коли вона отримує вишиті для сукні фрагменти від жінок з різних куточків світу. «Вперше побачивши роботу, я відчуваю невимовну подяку, умиротворення, гордість за довіру, яку виявили мені майстрині. Коли ви тримаєте тканину в руках, то відчуваєте всю ту турботу, яку вони вклали у зроблений стібок. Уявіть, скільки вони вклали часу, своєї енергії, мрій, свого бачення і своєї історії», – розповідає Крісті.

Вона пояснила: жінки не просто вишивають сукню. Добираючи кольори, орнаменти, вони наче оповідають про свої цінності, культуру, історії. Серед них, до речі, багато трагічних.

Дорога до успіху

Для першої презентації сукні у Дубаї у 2010 році Крісті готувалася дуже ретельно. Звернулася за допомогою до свого наставника Гейла Фолкнера і швачки Сільвіо Де Грегоріо, щоб знайти спосіб приховати глибоке декольте відповідно до законів шаріату.

Згодом вона внесла додаткові зміни до ліфа та спідниці, щоб краще продемонструвати декоративні елементи. З того часу нові фрагменти вишивки додаються безпосередньо на сукню і заповнюють вільні місця.

Постійне доповнення сукні вишивками і догляд – не найважче у цій справі. Фінансування – от що вимагає від Крісті постійних зусиль. Після виставки в Еміратах художницю фінансувала Британська Рада упродовж року.

Вірність справі

«Я фінансувала створення сукні самостійно протягом багатьох років. При тому, що на початку проєкту самотужки виховувала дитину, могла розраховувати лише на себе, – згадує Крісті. – Було кілька справді щедрих пожертв від людей, які хотіли допомогти. А у 2020 році я отримала грант від Ради мистецтв, і це все змінило». Фінансування дозволило Крісті створити сайт, зняти фільм про «Червону сукню» і представляти її на виставках у різних країнах.

Публіка реагує на сукню із захватом. «Виставка проєкту часто перетворюється на жіночий обмін думками, історіями про кохання, підтримку, товариство, щирість, про рівність та єдність», – каже Крісті.

Коли вона починала проєкт, то не знала, як довго він житиме – рік чи десять. Зараз «Червоній сукні» 14 років. «Мене часто запитували, як ви можете так довго працювати над чимось одним? Як зберегти у наш час таку вірність певній справі? Але я не можу інакше», – ділиться Крісті.

Цю сукню, зазначає вона, називають «маяк світу». «Сподіваюся, що ця річ дійсно вкаже людям, жінкам шлях до єдності, до зв’язку попри всі відмінності», – додає мисткиня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• 4 сукні, які стали скандалом, помстою і причиною сварки знаменитих жінок
• Мата Харі: підступна спокусниця чи жертва чоловічої помсти?
• Світові знаменитості у вишиванках: 25 зірок – від Пікассо до Джей Ло