Звідки взявся бальзаківський вік? «Від Бальзака! – впевнено скажете ви, любі наші читачки. – Від його знаменитого твору «Тридцятирічна жінка». А от і ні. Ця не дуже улюблена жінками характеристика з’явилася завдяки улюбленій жінці Бальзака – його першому серйозному і, напевно, найзнаковішому коханню – Лаурі де Берні. І це перший цікавий факт.

Факт другий. Прототипом жінки «бальзаківського віку» була багатодітна мати і вже бабуся

Ще невідомим письменником-початківцем, невдахою і нечупарою Оноре Де Бальзак прийшов в аристократичний дім Лаури де Берні навчати її дітей грамоти та літератури. Йому було 22, їй… 40 – поважна матрона, мати – увага – дев’ятьох дітей і на той момент вже навіть бабуся. Спершу ентузіазм і понаднормові заняття юного вчителя вона «списувала» на його симпатію до однієї зі своїх доньок, 17-річної Емануель. І була шокована, отримавши від Оноре приватний лист: «Великий Боже, якби я був жінкою, якби мені було 40 років, і я все ще збуджував таке кохання, я би поводився інакше, аніж ви!».

Факт третій. Жінка «бальзаківського віку» була символом не віку, як глибокого жіночого кохання

Лаура здалася під його натиском і згодом фактично «зробила» з Бальзака того, ким він увійшов в історію – знаменитим літератором. Вона підтримувала і надихала письменника, займалася його манерами, просуванням у вищий світ.

«Вона була мені матір’ю, подругою, сім’єю, супутницею, порадницею, – писав Бальзак в мемуарах. – Вона розбудила в мені смак, вона плакала і сміялася зі мною, як сестра… Без неї я би просто помер…. Ніхто не може зрівнятися з останнім коханням жінки, яка дарує чоловікові щастя першого кохання». І стає назавжди прототипом жінки бальзаківського віку.