Жіноча історія: жінки в ІТ — від Ади Лавлейс до програмісток NASA

Ми звикли вважати, що все, пов’язане з технікою та програмуванням, належить чоловікам. Проте першу у світі комп’ютерну програму написала жінка-математик Ада Лавлейс. У 1834 році вона створила алгоритм для аналітичної машини професора Чарльза Беббіджа. Хоча її робота так і не була реалізована, більшість науковців визнають її «матір’ю програмування».

Подібних історій — безліч, адже жінки завжди робили свій внесок у науку та суспільство, але їхні досягнення часто залишалися непоміченими.

Під час активного розвитку комп’ютерної галузі у 1940-х роках першими програмістами також були жінки, проте згодом їхня роль стала менш помітною через домінування чоловіків, яке посилилося з 1980-х років. Упродовж наступних десятиліть жінки в IT майже не мали можливості обіймати керівні посади через стереотипи та тиск суспільства. Як так сталося, дослідив американський журнал Forbs, ділимося знаковими етапами.

НЕПРЕСТИЖНА РОБОТА

У 1940-х роках, коли з’явилися цифрові комп’ютери, жінки знову стали першопрохідцями у написанні програмного забезпечення. Тоді чоловіки вважали кодування другорядним і не особливо цікавим завданням.

Перший програмований цифровий комп’ютер ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer), створений у США, важив понад 30 тонн. Його запуск вважали інженерним подвигом, а програмування — некваліфікованою, майже секретарською працею.

До появи ENIAC’а жінки займалися рутинними обчисленнями — багато компаній використовували гігантські рахівниці, наприклад, для розрахунку заробітної плати. Саме жінки, які працювали з ENIAC’ом, одними з перших усвідомили, що код не працює з першого разу, і що основна робота програміста полягає у пошуку та виправленні помилок.

У 1946 році, напередодні першої демонстрації ENIAC’а, двом жінкам із команди програмістів — Джин Дженнінгс і Бетті Снайдер — доручили створити програму для обчислення траєкторії польоту ракет. 

(НЕ) ЖІНОЧА СПРАВА

Уже зовсім скоро, у 1950–60-х роках, галузь почала стрімко розвиватися, і виникла потреба у нових фахівцях з математичним і логічним мисленням. Виявилося, що ці якості чудово підходять жінкам. У 1957 році в межах кадрової кампанії американська ІТ-компанія IBM випустила брошуру під назвою «Мої прекрасні леді», у якій закликала жінок подаватися на посади програмістів.

Поєднувати материнство з повним робочим днем було важко, але це призвело до важливих ініціатив. У 1957 році Елсі Шатт, програмістка компанії Raytheon, після народження дитини була змушена звільнитися. Вона заснувала власну консалтингову компанію з написання коду, де наймала матерів у декреті на неповний робочий день і навчала їх програмуванню.

Комп’ютери настільки асоціювалися з жіночою працею, що деякі моделі навіть називали жіночими іменами.

У 1967 році журнал Cosmopolitan опублікував статтю «Комп’ютерні дівчата» з фотографіями жінок за комп’ютерами. У ній зазначалося, що жінки-програмістки можуть заробляти до 20 000 доларів на рік. Докторка Ґрейс Гоппер, яка брала участь у створенні ENIAC’а, у коментарі до статті заявила, що програмування — «таке ж просте, як приготування вечері: потрібно все заздалегідь продумати й запланувати до певного часу». Вона також підкреслювала, що ця робота вимагає терпіння та уваги до деталей, тож «наче створена для жінок».20 липня 1969 року Ніл Армстронг і Базз Олдрін здійснили посадку на Місяць. Це стало можливим завдяки Марґарет Гамільтон, яка очолювала розробку коду для бортового програмного забезпечення місії «Аполлон-11».

ІДЕАЛЬНИЙ ПРОГРАМІСТ — АСОЦІАЛЬНИЙ ЧОЛОВІК

З настанням 1960–70-х років уявлення про професію програміста кардинально змінилося. Комп’ютери ставали все поширенішими, зарплати зростали, і цим почали цікавитися чоловіки. Історик інформатики Нейтан Енсменджер з Університету в Блумінгтоні зазначає, що ця фемінізована галузь швидко почала маскулінізуватися.

Чоловіки поступово витісняли жінок і створювали образ «ідеального» програміста — геніального математика, який володіє таємними знаннями.

Дослідження IBM наприкінці 1960-х тільки посилило цей тренд: у ньому стверджувалося, що один надзвичайно продуктивний програміст може замінити до 26 колег. Компанії почали шукати таких «геніїв», і хоча це не обов’язково мали бути чоловіки, опис «типового програміста» усе частіше мав маскулінні риси.

Так, наприкінці 1960-х стереотипний образ програміста змінився: від охайної, скрупульозної жінки — до неохайного, асоціального чоловіка. 

ЯК СЕКСИЗМ У РЕКЛАМІ
ВПЛИНУВ НА ЖІНОК В IT

Ще одним чинником витіснення жінок з ІТ стала поява персональних комп’ютерів у 1970–80-х роках. Як встановила професорка Карнегі-Меллон Джейн Марголіс, батьки частіше купували комп’ютери хлопцям, тоді як дівчатам — рідше. У результаті юнаки вчилися програмувати й володіли значно глибшими знаннями.

Реклама також відігравала свою роль: наприклад, компанія Apple у 1985 році рекламувала комп’ютер фразою про школяра Браяна, який «може стати ким завгодно».

У 1990 році Марголіс провела сотні інтерв’ю і виявила, що наявність комп’ютера в дитинстві була вирішальною для вибору професії. Дівчата, навіть добре знаючи математику, відчували себе слабшими за однолітків-хлопців, бо ті з дитинства працювали з комп’ютерами.

До того ж, вони часто стикалися з сексизмом з боку викладачів: деякі вважали, що дівчата «занадто привабливі», щоб писати код. У результаті багато студенток покидали навчання ще на другому курсі.

Наприкінці 1990-х ситуація почала змінюватися. У Карнегі-Меллон зменшили акцент на попередній досвід програмування і звернули увагу на потенціал студентів. 

ЧОМУ РІВНІСТЬ ДОСІ НЕДОСЯЖНА

Попри актуальність і доступність галузі, жінки досі стикаються з нерівністю — особливо в оплаті праці.

Британське дослідження 2022 року показало, що 91,1% технологічних компаній у Великій Британії платять чоловікам більше, ніж жінкам: середня погодинна оплата у чоловіків була на 16% вищою. У США жінки в ІТ заробляють у середньому 86% від чоловічого доходу. При цьому бонуси отримують 53% чоловіків і лише 40% жінок.

Деякі експерти пов’язують перспективи жінок у галузі з її трансформаціями. Емпатія та комунікативні навички — риси, які частіше приписують жінкам — стають важливими для нового типу лідерства. Зокрема, із розвитком штучного інтелекту зростає запит на етичний та чутливий AI.

Попри значний внесок жінок у становлення комп’ютерної індустрії, досягти справжньої гендерної рівності в цій сфері досі не вдалося. Галузь, де жінки були першопрохідницями, і сьогодні залишається простором нерівних можливостей, де жінкам усе ще доводиться виборювати своє місце.

Якщо ви хочете поділитися своєю історією, порадами чи успіхами, пишіть на редакційну адресу ukrainkycomua@ukr.net. Також читайте нас в інстаграмі і телеграмі.