Кадр з фільму “Щоденник Бріджет Джонс”

Насправді фраз, які краще не говорити значно більше, і це не лише нецензурна лексика 🙂 Ми зібрали саме ті вирази, які вживаємо постійно: якісь із «благими» намірами, якісь – демонструючи своє «я». І не здогадуємося, як ці буденні і начебто невинні слова на те наше «я» впливають…

Я ніколи цього не робитиму

Часто ми говоримо це цілком обґрунтовано – як власну позицію, як повідомлення іншим з певного приводу. Але не менш часто вимовляємо це самовпевнено, пихато, гнівно. І саме в такому настрої ця фраза дивним чином спрацьовує навпаки. Хтось нагорі наче намагається нас провчити – мовляв, не зарікайся. Життя така штука, в якій трапляється неймовірне. Сьогодні ви заявляєте, що ніколи не зробите, не поступитеся, не скажете, не попросите, а завтра можете вчинити ще гірше – під впливом обставин, чужої волі, зміни власних переконань.

Мені б твої проблеми

Хочете чужих проблем? Повторюйте цю фразу частіше – і вони у вас з’являться обов’язково. На додачу до своїх. Це підсвідоме програмування: пояснити його дію важко, але воно діє.

Я невдаха, нездара, дурепа (потрібне підкреслити)

Разово такі вигуки й самокартання можна зрозуміти і пояснити: емоціями, розчаруванням, розгубленістю. Головне, потім зібрати себе докупи і діяти як людина розумна, яка вчиться на своїх помилках.

Інша справа, коли ми такі фрази повторюємо постійно – інколи жартома, інколи з гіркотою, але в повній впевненості, що це справедливий факт: я невдаха, дурепа і далі за списком. Ще одна підсвідома програма. Згадайте стару приказку: якщо людині постійно навіювати, що вона свиня, вона свинею стане.

Грубо, але чесно і наочно про суть такого самоприниження

Кадр з фільму “Щоденник Бріджет Джонс”

Теж корисно: Техніка «п’яти чому»: як швидко вирішити проблему, майже будь-яку

Йди до біса, під три чорти, до чортової матері і тому подібне

Можна вірити чи ні, але згадка будь-яких темних сил – це перехід на так звані низькі частоти. На темну сторону 🙂 А воно вам треба?

Як казав колись Володимир Висоцький: навіть «добрий день» можна сказати так, що людина розквітне, а можна вимовити так, наче вона для вас порожнє місце. Тобто є інші способи продемонструвати своє небажання спілкуватися з кимось, не вдаючись до “посилань”. Але найкращий варіант – просто мовчання. Гідне й впевнене.

Я мушу, повинна, зобов’язана

Почуття відповідальності, обов’язку – це, здавалося б, важлива річ. У нас у всіх є певні зобов’язання – «ми відповідаємо за тих, кого приручили». Але не коштом власної свободи, бажань, пріоритетів. Психологи мудро говорять: ніхто нікому нічого не винен.

Винна, повинна, змушена – це налаштування на вічний «борг», на нікому не потрібну по суті жертовність, на життя не на повну. Заради чого? До того ж звичка – це друга натура. Чим частіше себе обмежуєш, до чогось змушуєш, тим швидше воно стає невід’ємним від тебе.

Мені так шкода…

Неприємності, втрати, помилки – усе це потрібно пережити й навіть пожалкувати за втраченим. Це природно, нормально і потрібно для ментального здоров’я – виплеснути, звільнитися від наболілого і жити далі. Втім, як багато людей продовжують жаліти за чимось, так наче це щось змінить. Повторюють: «шкода, що так сталося», «так шкодую за цим», «мені так жаль, що…» Ця фраза – це життя минулим. Не затягуйте себе в жалі. Відстежуйте це відчуття у своїх думках, а фразу – у розмовах і цілеспрямовано «фільтруйте», уникайте. Викинете її зі свідомості – позбудетеся й в житті, відчуєте легкість і прагнення до нового.

«Першим було слово», пам’ятайте про це, дівчата, завжди. Воно дійсно має силу і будь-що вимовлене нами – це енергія. А будь-яка енергія має вплив. Навіть на незабобонних 🙂 Для них маємо ще одну цікаву добірку: “Рятівний список”: 28 речей, які допоможуть легше сприймати себе і життя

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: