#sitlikeagirl: що за флешмоб і чому галас навколо Олени Зеленської у Vogue

Про обкладинку діджитал-версії журналу Vogue з дружиною Президента України Оленою Зеленською, опубліковану наприкінці липня, не чув лише глухий, напевно. При тому, що це не перша обкладинка першої леді: за останні півтора місяця вона дала інтерв’ю та з’явилася на перших шпальтах усіх провідних світових видань, від TIME до Le Monde – писали про це тут. Але саме обкладинка Vogue викликала дуже бурхливу реакцію і спричинила жіночий флешмоб #sitlikeagirl – «сиди як дівчина».

НЕ ПРОСТО ОБКЛАДИНКА

Насправді Vogue зробив з Оленою Зеленською не лише обкладинку, а й велике і об’єктивно хороше інтерв’ю – про війну, про українок, про нашу стійкість, про перемогу, про воєнне життя президентської родини. Текст ілюструється ще кількома не менш цікавими фото. Але, на жаль, ані інтерв’ю Олени Зеленської, ані висококласну роботу кращих журналістів, фотографів, редакторів кращого модного журналу ніхто не обговорює так, як обкладинку. Точніше, позу і вигляд першої леді на цій обкладинці, яку зняла одна з найвідоміших фотографинь нашого часу Енні Лейбовіц.

Варто було цьому кадру з’явитися у публічному просторі, в мережі, на офіційній сторінці Vogue, тут же почався його «розбір». Безліч зауважень викликала зовнішність першої леді: «неохайний макіяж», «що за туфлі!», «що за тіні на обличчі», «що за перекошене обличчя», «чому штани, жінка має носити сукню» і таке інше.

Звісно, не обійшлося без політичних закидів і «зрадоньки»: «Зеленська профінансувала фотосесію зі скарбниці держави, натомість на потреби ЗСУ з власної кишені ніц», «завдяки цій парочці ослаблене наше ПВО» і взагалі «вона не гідна бути символом страджань українських жінок».

Але найбільше критики викликала саме поза першої леді. «Нежіночна», «зеківська», «видно, що в неї не перша ходка», «штучна», «дивна», «леді так не сидять», «не личить першій леді всістися як хлопака», «розставила ноги», «розкарячка» – це ще дуже «пристойні» коментарі українок, яким обкладинка не сподобалася. На жаль, значна частина відгуків не відрізняються коректністю, професійністю і більше схожі на хейт, а не на об’єктивний аналіз зображення.

Ну а вишенькою на торті стала гіпотеза кількох українських фотографинь: мовляв, обкладинка з Оленою Зеленською – це референс Енні Лейбовіц до картини «Ша-У-Као, що сидить» Анрі Тулуза-Лотрека. Хто не знає, Ша-У-Као – клоунеса, акробатка й танцівниця, яку художник дуже поважав і малював неодноразово. В ті часи вона наважилася на зухвалість: обрала класичну чоловічу професію клоуна і стала улюбленицею публіки.

Припущення про паралелі з Ша-У-Као одразу підхопили як прихильники Зеленської, так і її критики, інтерпретуючи по-своєму. Перші вбачали схожість у позі, у сміливості, природності, у чоловічій ролі, у простій людській втомі. Другі підкреслювали паралелі з клоунадою і чоловіком-«клоуном». Шкода, що ніхто з коментаторок не спитав у самої Енні Лейбовіц: чи має місце цей оммаж. Шкода, що малохто порівняв позу Олени Зеленської із позами принцеси Діани, яка також багато чого робила всупереч “правилам для леді”.

ЩО СКАЗАЛИ ЛЕЙБОВІЦ ТА ЗЕЛЕНСЬКА

Редакція українського журналу Vogue, яка брала безпосередню участь в організації зйомки і стилісти якої продумували образ першої леді, присвятили перебуванню Енні Лейбовіц окрему статтю «Два дні з Енні Лейбовіц: перша леді в об’єктиві легендарної фотографки в Києві».

У публікації детально описаний її приїзд, підхід до роботи: «Свій почесний статус та професіоналізм фотографка демонструє буквально відразу – вже за кілька хвилин ми вирушаємо на огляд локацій. Лейбовіц важливо побачити все саме в той час і при тому самому освітленні, як на зніманні наступного дня, й точно визначити, де і як вона робитиме кадри. Дорогою до однієї з локацій вона невпинно аналізує різноманітні нюанси знімання, перевіряє техніку».

Також український Vogue розповів про ідею зйомки, про враження Лейбовіц від відвідування Гостомеля, де відбувалася зйомка на фоні літака «Мрія». Але в жодному реченні не згадується про оммажі, паралелі і тим паче Ша-У-Као.

Сама ж Олена Зеленська до різних інтерпретацій звикла. «Демократія на те і є демократією, і це нормально, коли західним експертам все подобається, а українські критикують, бо ми маємо про себе говорити відверто», – сказала вона в інтерв’ю телеведучій Соломії Вітвіцькій. Водночас зізналася, що іноді їй неприємна форма, в якій висловлюють критику, і додала: «З естетичної точки зору може щось подобатися чи не подобатися, але я впевнена, що це також додасть балів для України на міжнародній арені, тому що це видання читають мільйони людей у світі. Я б хотіла побачити людину, яка відмовила б Енні Лейбовіц».

«У кожного свої уявлення, своя думка про те, як має поводитися жінка. Можливо, менше критерій видаємо для чоловіків, тому така диспропорція виходить. Проте ми живемо у такому сучасному світі, у якому так довго це обговорювати уже немає сенсу. У нас є важливіші справи зараз», – сказала Олена Зеленська.

#SITLIKEAGIRL

Те, як має поводитися жінка, тим паче перша леді, як має сидіти, що одягати, як фарбуватися викликало чи не найбільшу дискусію. У фейсбуці це називають більш обсценним словом «срач». Він і став причиною флешмобу «сиди як дівчина», який ініціювала журналістка, експертка з моди Зоя Звинятковська. В одному із своїх фейсбук-дописів вона проаналізувала фотокадр Vogue, реакцію на нього у суспільстві, та іншу відверту фотосесію з волонтерками.

Ось скорочена версія допису пані Зої: «…мета цих двох фотосесій більш-менш подібна: вони показують (або намагаються показати) соціально активних жінок під час війни, які багато роблять для своєї країни саме зараз. Але ж як відрізняється уявний образ такої жінки в очах умовного Заходу і наших, українських очах!

Повністю одягнена фактично в гендерно нейтральні речі Олена Зеленська в позі втомленої людини, що багато працювала і може зараз ще піде працювати – і жирнючі зразки невблаганно сексистського важкого українського гламуру. Кокетливі голі дупки з-під вишиванок. Тони гриму. Чесно, я думала, що цей стиль назавжди лишився в нульових і був знищений новою постмайданною естетикою, коли навіть гламурні курочки зняли підбори і вдягнули окуляри без діоптрій – але ні. Стався соціальний катаклізм – і відбувся очікуваний крок назад”.

«Це просто фантастика, з якою силою і енергією розумні і самодостатні жінки займаються самооб’єктивізацією, відбираючи у глядача навіть можливість подумати, що це не просто цицьката лялька, а людина з розумом, волею, гідністю, шаленою енергією і великим серцем, яка от просто зараз голими руками витягає свою країну з прірви. Це, як на мене, найконтроверсійніший і при цьому дуже поширений типаж українських жінок: вони вміють заробляти і до того ж працюють як коні, але прагнуть виглядати як киці», — додала пані Зоя.

У наступному дописі вона написала: «Я зовсім не фанатка Олени Зеленської якщо що, але мене дуже вкурвило оце «як вона сидить?!», тому пропоную флешмоб #sitlikeagirl — давайте покажемо, врешті решт, як треба ото порядній жінці сидіти на сходах».

Ідею підтримала навіть Енні Лейбовіц, розмістивши #sitlikeagirl у своїх сторіс.

ТІ, ХТО НЕ СИДИТЬ ЯК “ДІВЧИНКА”

На підтримку флешмобу і першої леді виступили різні жіночі об’єднання – від ГО «Марш Жінок», ZMINA Центр прав людини до жіночого футбольного клубу «Кривбас» і фракції «Слуга народу».

Заявили «як хочу, так і сиджу» дівчата з Патрульної служби України та із ЗСУ, з «Сільпо», Укрпошти, Мистецького Арсеналу. Приєдналися до #sitlikeagirl десятки відомих українок – телеведучі, співачки, блогерки, депутатки, мисткині, рестораторки, підприємниці: Римма Зюбіна, Джамала, Alyona Alyona, Людмила Бабір, Даша Малахова, Ірина Горова, Марічка Падалко, Олеся Островська-Люта, Марія Дідковська.

Більша частина учасниць флешмобу не полінувалися і навмисно сфотографувалися або показали свої архівні фото у «позі Зеленської». Таким чином вони не лише підтримали першу леді, а й виступили проти заскорублих стереотипів як має сидіти, робити, виглядати, думати «дєвочка».

Загалом усі довгі й короткі, емоційні й аналітичні, виважені та нецензурні, надто пафосні і дуже прості коментарі флешмобу можна звести до спільного і, на нашу думку, справедливого заклику: відчепіться і від Зеленської, і від жінок, припиніть срач і сексизм, краще йдіть плетіть сітки і збирайте гроші на армію.

КІЛЬКА ХОРОШИХ ЦИТАТ

У вирі коментарів #sitlikeagirl – багато слушних, дотепних, справедливих, часто різких. Суть кількох варто процитувати. Зберігаємо пунктуацію та лексику авторок:

Даша Малахова, кулінарка, блогерка, телеведуча: «(…) Я буду говорити те, що я думаю і робити те, що вважаю за потрібним, не тому, що це тренд, а тому, що я так вирішила. Якщо я так вирішила, я буду нести за це відповідальність. Мені не потрібні поради інших, якщо мені знадобиться ваша точка зору – я вас знайду і запитаю. Я продовжуватиму говорити, що не треба тягнути пальчики, щоб ноги здавалися довшими, а губки пухкішими. Мої зморшки говорять про біль, досвід, посмішки і трагедії, які я пережила і всі вони мої. Я хочу, щоб українська жінка була справжня, змістовна, цільна та впевнена в собі. Ми не зобов’язані бути тими, ким нас уявляють собі інші. Ми не зможемо подобатися всім».

Валерія Іноземцева: «Ніколи не вважала Олену Зеленську якоюсь харизматичною чи яскравою особистістю, але мені, як жінці, образливо за неї. Думаю, що коли вона виходила заміж за свого чоловіка, навіть уявити собі не могла скільки “слави” та люті отримає від нас, її співвітчизників. Їй дуже складно, бо вона не народилася зі сріблястою ложкою в роті чи в норкових пелюшках. Бути першою леді – це не та роль, яку Зеленська мріяла би грати. (…) Бути жінкою президента – це не її мрія, але підтримка чоловіка, віра в нього – це доказ її сімейних цінностей. Якщо у людини є цінності, то я її поважаю».

Міла Литвиненко: «Що б ви не робили, завжди є цільова аудиторія, яка буде “турботливо відзначати”, що не так, і яка точно знає – як краще. Навіть якщо ви прижиттєвий косплей на Матір Терезу, все одно напишуть – неправильно допомагаєте, недостатньо піклуєтесь, мало дали, просто піаритесь та інше з народної творчості. Неправильно бігаєш, лАсіни нізя. Схудла – дуже худа, вєни, фу. Набрала м’язів – фу, мужик)) Форму наділа – випендрюється, вояка. Не наділа – війна в країні, а вона в купальнику. Навіть якщо тебе знімає одна з найвизначніших фотографів сучасності Енні Лейбовіц – ти сидиш в дурнуватий позі, клоунеса і чо ти полізла на обкладинку Вог. Забийте. Просто роби максимум з того, що ти можеш, там, де ти є. Відповідати треба буде тільки перед собою і Богом. Решта… А судді хто?»

Катерина Спітковська, член Консультативної ради з питань середньої освіти: «(…) Ми слабкі, коли ми злі, розрізнені, заздрісні, невдоволені, примітивні, ниці… Не нам судити, але ми можемо підтримати, згуртуватись, побороти свої невдоволення, можливо, вирости над своїм невіглаством і спробувати вникнути і зрозуміти. Якби на фото була глянцева Оленка, ви були б раді цьому? Та ми всі зараз знервовані, виснажені, перелякані, люті і беззахисні – ми всі!»

СИЛА ФЛЕШМОБІВ І МОВА ПОЗ

Не витримали й висловилися щодо фото Олени Зеленської й кілька фахівчинь у своїх сферах.

Файно написала у своєму дописі Олена Любченко, відома психологиня: «Про що люди живуть, коли щодня ходять поруч із смертю? Про що думають, коли обговорюють жінку, яка їздить світом невтомно, просить зброю, щодня розповідаючи про загиблих українських дітей? Хоч якій політичній силі ми симпатизуємо, це не має стосунку до демократії, свободи слова та іншої свободи. Це галас у дитячому садку. Демократія – обговорення та дискусія державно важливих тем. А тут – суцільний іспанський сором… Не тільки ж пишатися весь час співвітчизниками. Іноді можна й сором відчувати. Хвороба зростання».

Анна Чаплигіна у своєму фейсбук-дописі дуже професійно розібрала позу Олени Зеленської на обкладинці Vogue: «Ця поза за своєю природою бойова (в історичному контексті її б назвали чоловічою). І неважливо, що у вас у голові, навмисно ви так сіли чи випадково — вона сприйматиметься саме так. Саме в цьому положенні ви руками й ногами демонструєте максимальну оборону своєї території. (…) Позитура у виконанні Олени Зеленської в роботі Енні Лейбовіц – це 10 з 10. Я не знаю іншої ролі, меседжу та обставин, за яких ця поза була б більш доречною та промовистою. І останнє. Мистецтво не повинно вам подобатися! Не повинно захоплювати, навчати, потурати. Взагалі нічого не повинно. Але якщо ви не можете відірватися, це воно».

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Принципи будь-якого медіа – аналізувати і подавати ситуацію всебічно. У цьому огляді ми переказали позицію «опонентів» обкладинки з першою леді, процитували її погляд на їхню реакцію, додали коментарі звичайних жінок і відомих фахівців. Попри це наша “всебічність” все одно зводиться до підтримки – і флешмобу #sitlikeagirl, і обкладинки з Оленою Зеленською. Її фото, як сказала Анна Чаплигіна, – це дійсно «воно». Не лише тому, що від нього не змогли відірватися стільки українок.

Це фото змусило мільйони інших жінок з різних куточків світу прочитати про Україну, вникнути в те, що відбувається, навіть «далеких від політики» жінок та тих, хто досі схиляється на бік росії.

Правильно написала у своєму дописі Лариса Мудрак, медіаекспертка, колишня заступниця керівника Національної ради України з питань ТБ і радіо: «Ця фотосесія виконала свою місію на Заході на всі 1000 відсотків. Всі аудиторії від 70+ до 20+ розмели це число Vogue, й купити його не можливо».

На додаток обкладинка Vogue з Оленою Зеленською зумовила нові публікації у The Washington Post, Daily Mail, Newsweek, The New York Times про медіарезонанси та межі публічності під час війни. Таким чином, Україна знову зазвучала на перших шпальтах, знову нагадала світові про злочини, що чинить росія.

У колонці The New York Times з цього приводу зазначено: «Коли Олену Зеленську попросили пояснити свій вибір, вона сказала: «Мільйони читають Vogue, і поговорити з ними напряму – це мій обов’язок. Я вважаю, що важливіше щось зробити й отримати критику, аніж нічого не робити». Згодні і підримуємо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Жінки у війні: Тетяна Чубар – навідниця артустановки, дівчина-вогонь
• Жінки у війні: Євгенія Бакай – перша в історії ВМС ЗСУ штурманка флоту
• Жінки у війні: Любов Плаксюк – перша жінка, яка очолила артпідрозділ ЗСУ