24 символи, фрази, вчинки, меми, які з’явилися у війні й які залишаться з нами назавжди
До другої річниці повномасштабного вторгнення зібрали найбільш знакове до одної валізки – заспокійливої, а не тривожної
До другої річниці повномасштабного вторгнення зібрали найбільш знакове до одної валізки – заспокійливої, а не тривожної
Українці завжди могли знайти точки опори й мали почуття гумору, а це теж неабияка зброя. І в найтяжчі хвилини ми сміємося й креативимо. Придумуємо нові сенси старим словам. Створюємо меми. Виявляємо дива героїзму й самопожертви. Тому українці незламні, а перемога – тільки питання часу.
Це відважний льотчик, легенди про якого складали з перших днів вторгнення. Він захищав українське небо й мав у своєму активі десятки збитих ворожих літаків. Історії про нього надавали нам відчуття того самого «закритого» неба. Коли почали ширитися чутки про загибель «привида», ЗСУ відкрили його секрет – це був збірний образ пілотів цілої бригади тактичної авіації, яка захищала небо столиці. Образ легендарного «привида» наразі втілює мініскульптура на його честь на вулиці Богдана Хмельницького, 56-а, а також мурал на Подолі.
Декоративна фігурка півника Васильківського майолікового заводу дивом вціліла в Бородянці, хоча сам будинок перетворився на руїни. Півник вцілів разом з шафкою. Вони стали символами стійкості українців і зараз є експонатами Національного музею Революції Гідності.
Джек-рассел-тер’єр на ім’я Патрон став талісманом загону піротехніків, що займалися розмінуванням Чернігівської області. Він допоміг українським рятувальникам розмінувати великі території й став зіркою соцмереж та телеефірів, а також героєм муралів. А ще отримав кілька світових нагород. Однак не зарозумівся: Патрона просто обожнюють діти, і песик завжди радо зустрічається з ними.
Це українська стрілецька пісня, створена понад століття тому. Зараз вона отримала нове життя завдяки переспіву Андрія Хливнюка. «Червона Калина» стала шалено популярною! Це дійсно народна пісня й новий гімн українців у боротьбі за свободу та незалежність.
Цей головний убір став справжнім хітом літа 2022, коли Kalush Orchestra перемогла на Євробаченні-2022. Ця перемога була вкрай необхідна українцям. І рожева панама фронтмена групи Олега Псюка разом із піснею «Стефанія» стала тим, що об’єднало й надихнуло мільйони українців на подальшу боротьбу. На знак підтримки панамку додали собі на аватари у соцмережах «Київстар», «Укрзалізниця», Rozetka, «Книгарня Є» та багато інших бізнесів.
Про ударні турецькі безпілотники ми складаємо пісні, вишиваємо їх на сорочках. А хтось навіть і дітей називає на їх честь. Адже ці бойові дрони з першого дня вторгнення росії в Україну захищають нас – знищують ворожі опорні пункти, завдають ударів по скупченнях противника. З їхньою допомогою було звільнено острів Зміїний, дісталося і флоту рф. Байрактари стали дійсно народними, адже кошти на них часто збирають усією громадою – як в Україні, так і інших дружніх до нас країнах.
Читайте також: Кохання Байрактара: як розробник безпілотника одружився з донькою президента
Ця фраза увійшла навіть до Вікіпедії. Її автором є Марко Галаневич, фронтмен українського гурту «ДахаБраха». Цей трек був записаний у жовтні 2021 року, а в березні 2022, у розпал російської агресії, вийшов на 8 місце в українському чарті Apple Music. Фраза стала культовою і є своєрідним розпізнавальним знаком українців, гордістю за те, що вони українці.
Вже 24 лютого український острів Зміїний був оточений ворогом, прикордонникам пропонували здатися. У відповідь на це один із них, Роман Грибов, без церемоній відправив рускій воєнний корабель за напрямком, який тепер цитує увесь світ. Автор фрази не очікував, що прославиться. Разом з побратимами він відбув полон і повернувся додому.
Читайте також: Сміх крізь сльози: цікаві факти про сім знаменитих фраз війни
Ця фраза – черговий доказ сили й сміливості українських жінок. Вперше вона прозвучала у захопленому рашистами Генічеську. Попри ризик для життя, стоячи перед озброєним окупантом, проста жінка не злякалася і мовила: «Ви прийшли на нашу землю? Якого хр*на ви прийшли? Ви прийшли на нашу землю. Покладіть насіння собі в кишені, щоб, коли вас уб’ють, проросли соняшники. Насінням ляжете». Пізніше ця фраза стала основою багатьох мемів.
Не з боязких виявилися й жінки з Конотопа. Коли у місто зайшли ворожі танки, вони вийшли на дорогу, й одна з них переконливо порадила окупанту повертатися додому, в росію. Й додала: «Ти взагалі знаєш, де опинився? Це Конотоп. Тут кожна друга жінка – відьма. У тебе х*й завтра стояти не буде». Трохи пізніше вийшла пісня-закляття рівненського гурту «Енджі Крейда», яка стала мега-популярною.
27 лютого, на третій день розв’язаної рашистами війни, своє ставлення до окупантів і солідарність з українським народом продемонстрували грузини. Старший помічник капітана грузинського судна відмовився допомогти з паливом російському кораблю: «Ну, якщо у вас паливо закінчується, то можете скористатися веслами. Пішли ви на х*й! Слава Україні! Героям слава!»
Від самого початку повномасштабного вторгнення кожен рашист назавжди засвоїв це українське слово. Як і слова «полуниця», «залізниця» тощо. Вони стали не лише мовним тестом для окупантів, а й одним із символів українців, нашою лексичною ідентифікацією. До речі, «паляниця» не вперше грає таку почесну роль: за цим словом розпізнавали москалів ще за часів УПА. А може, так чужинців перевіряли взагалі споконвіку. Не зайве.
Читайте також: Шиболет або звідки взявся мовний тест для ворогів на “паляницю”
Професор Ужгородського університету Федір Шандор, який добровільно пішов на фронт у перший день російського вторгнення. Тепер він читає лекції студентам онлайн просто з окопу: у бронежилеті й касці, з повним боєкомплектом і зошитом із нотатками. Це і є справжня наука.
“Тьотя Суп” – Наталія Бабеуш, яка у бомбосховищі «Азовсталі» готувала дітям на пательні на вогні «торт» із залишків борошна й цукру, аби відсвяткувати день народження одного з малюків і врятувати їх від страху перед постійними вибухами, що лунали згори.
Працівники Укрзалізниці, що жили у вагоні від самого початку війни – зміни в потязі за маршрутом Київ-Рахів-Київ тривала 43 доби. Це був один з евакуаційних потягів, він вивіз понад три мільйони людей. Бувало, одночасно перевозили по п’ять тисяч пасажирів на 16 вагонів.
Анатолій Чоботар, рибалка із села Мньов, що вивіз з окупації 160 працівників Чорнобильської АЕС, коли станцію окупували рашисти. Самотужки за кілька днів він зробив 25 ходок саморобним дерев’яним човном. Такий звичайний, буденний подвиг.
Охоронець музею Анатолій, який після ракетного удару під обстрілами виносив з будівлі у вогні картини видатної української художниці Марії Примаченко. І пояснював пізніше, що почувався б винним, якби все згоріло, а він ніяк тому не зарадив.
Анастасія Тиха, що врятувала з-під обстрілів в Ірпені понад двадцять тварин: п’ятьох котів, хамелеона, павука, черепаху, хом’яка та п’ятнадцятьох собак, частина яких – з інвалідністю, на візках. Фото, де вона тримає на повідці вісім хворих собак водночас, облетіло чимало світових медіа.
Читайте також: Історія Анастасії Тихої – волонтерки, що врятувала тварин
У перші дні війни мережею ширилася історія про те, як жінка збила ворожий дрон банкою огірків. Більшість вважали, що це така собі байка, а ніт – історія реальна, трапилась у Дніпровському районі Києва. Правда, виявилось, що у банці насправді були помідори. Побачивши дрон з балкона, киянка Олена схопила перше, що було під рукою, тобто консервацію, і жбурнула її у ворожого розвідника. І таки ж поцілила!
В разі повітряної тривоги чимало українців ховається у коридорі, адже там працює правило двох стін. Лагідно-іронічне «калідор» виникло, вочевидь, як фонетично зручніший для вимови варіант. А комусь ці слова нагадують дитинство.
Трактор, що тягне танк, моментально став інтернет-мемом. Хоча він не був унікальним – від початку війни з’являлося чимало відео про те, як українські фермери тягнуть тракторами ворожі танки. Так вони вже відбуксували десятки одиниць різноманітної трофейної техніки – танків, БМП, ракетних установок, тягачів. І навіть гордість рашистської армії, аналоговнєнтний важкий вогнемет «Сонцепік». Наші аграрії – сила.
Назва цього села на Херсонщині стала символом дивовижної тупості росармії. З надією, що «снаряд в одну вирву двічі не влучає», рашисти знов і знов розміщували на чорнобаївському аеродромі велику кількість техніки, а ЗСУ знов і знов її знищували (разом з самими рашистами, звісно). Вже й збилися з рахунку, скільки разів.
Читайте також: Героїчна Чорнобаївка: місце, заговорене козацькими характерниками
За час війни у нас з’явилося чимало неологізмів, один з яких – гарне слово «бавовна». Так рашисти називали вибухи на своїй території – «хлопок» (по-нашому ж таки «бавовна»). Тож тепер у соцмережах усі звуки від вибухів через «паління» на російських військових об’єктах називають бавовною. Етикетки на одязі з зазначенням тканини бавовни зараз теж якось додатково радують. І квітка бавовни, безперечно, у топі.
Котиків люблять усі. Особливо бойових котиків. Війна породила цілий культ чотирилапих побратимів в українському війську. І в прямому сенсі – бійці підбирають та годують котиків, вважають своїми талісманами, які нагадують про дім і затишок. І в переносному – тепер «котиками» називають не лише, власне, котиків. Котики – це й наші воїни ЗСУ. Ця ніжна назва містить усе – повагу, увагу, підтримку… Щиру любов до наших захисників.
До нашої спільної перемоги і – назавжди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: