Фото Володимира Загребельного

У мирні часи Людмила Черниш була головою циклової комісії ресторанного обслуговування та виробництва харчової продукції, викладала у Сумському фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. У 2018 році захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата технічних наук. Вона є авторкою двадцяти друкованих праць у міжнародних та фахових виданнях, у тому числі чотирьох патентів України на корисну модель.

Зараз Людмила – військовослужбовець сил територіальної оборони ЗСУ. Вона певна, що у війську вона зараз потрібніша. Про свій вибір та про себе вона розповіла кореспонденту з АрміяInform Володимиру Загребельному. Ділимося їхньою розмовою.

ПОЧАТОК ВТОРГНЕННЯ

З перших днів широкомасштабної агресії росії проти України Суми як прикордонна територія потрапили в оточення ворожих військ, на околицях міста точились бої.

Людмила не могла залишитись осторонь. Познайомившись з дівчиною, яка знала, що на блокпостах цілодобово перебувають наші хлопці і їх потрібного годувати гарячим, кандидатка наук без вагань запропонувала свою допомогу. Згодом до них приєднались інші дівчата.

«Було важко, ми працювали 24/7, – згадує пані Людмила. – Наше підприємство забезпечувало гарячим харчуванням військових із різних куточків міста. Робота кипіла з ранку й до пізньої ночі, інколи доводилося повертатися додому в супроводі військових».

Проте у перші місяці вторгення у Людмили не було часу думати про інше, окрім того, як нагодувати військових

Фото з особистого фотоархіву Людмили Черниш
СЛУЖБА В ТЕРОБОРОНІ

Одного дня Людмила зрозуміла, що наразі є потрібнішою в теробороні, аніж на своїй посаді. І з цього моменту почала готувати документи для вступу до лав ЗСУ.

Так відбулось перетворення викладача Сумського фахового коледжу Національного університету харчових технологій у кухаря одного з підрозділів територіальної оборони Сумщини. Людмила Черниш стала старшим солдатом. «Після цивільного життя важко опановувати ази служби у війську та поєднувати її із сім’єю», – говорить жінка.

Про своє рішення стати солдатом Людмила Черниш не жалкує

Фото з особистого фотоархіву Людмили Черниш

Читайте також: Захисниці: історії українок, які змінили мирні професії на військову службу

ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

Поки що Людмилі важко сказати, що вона робитиме після перемоги. Адже для неї однаково рідними стали як її військовий, так і цивільний колективи.

За час служби в лавах ЗСУ у неї з’явилося багато нових друзів, але й про своїх довоєнних друзів вона також не забуває. «Одне я знаю на 100%: темою моєї докторської дисертації буде «Збалансоване харчування довготривалого зберігання для військовослужбовців Сил оборони України», – запевняє Людмила.

Підписуйтесь на наш дайджест у Telegram, жіночі історії в Інстаграм та приєднуйтеся до нашої веселої 46 000-ї спільноти у Facebook. Не спамимо дописами, ділимося лише дійсно цікавим 🙂

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: