Як дві американки, які втратили чоловіків 11 вересня, допомогли тисячам афганських вдів

Патті Квіґлі та Сьюзен Ретік були вагітними, коли їхні чоловіки загинули під час терактів 11 вересня. Спільна втрата стала початком їхньої дружби, а згодом — великої справи, яка допомогла тисячам афганських жінок і дітей.

Вранці 11 вересня 2001 року Патті Квіґлі попрощалася з чоловіком Патріком, який вирушав із Бостона до Лос-Анджелеса. Вона була на восьмому місяці вагітності й збирала їхню п’ятирічну доньку Рейчел до дитячого садка. За кілька кілометрів від них Сьюзен Ретік проводжала свого чоловіка Девіда. Він також летів до Лос-Анджелеса. Подружжя виховувало двох дітей і чекало на народження третьої дитини — Сьюзен була на сьомому місяці вагітності.

Девід перебував на борту рейсу American Airlines 11, який терористи спрямували у Північну вежу Всесвітнього торгового центру. Через 17 хвилин рейс United Airlines 175, яким летів Патрік, врізався у Південну вежу.

За один ранок дві жінки втратили чоловіків і залишилися самі з маленькими дітьми та майбутніми пологами. Про свою дружбу, допомогу афганським жінкам і життя через 25 років після трагедії Патті Квіґлі та Сьюзен Ретік розповіли в інтерв’ю виданню People.

Дружба, якої вони не обирали

Донька Патті Лія народилася 15 жовтня — трохи більше ніж через місяць після загибелі батька. У листопаді Сьюзен народила доньку Діну.

Спільна знайома вирішила познайомити жінок. Вони жили неподалік, обидві чекали на дітей, а їхні чоловіки загинули на літаках, що врізалися у вежі-близнюки. Патті й Сьюзен швидко зблизилися: кожна розуміла те, що іншій було складно пояснити навіть найближчим людям.

Після терактів їхні домівки були заповнені родичами, друзями та незнайомцями, які приносили їжу, допомагали з дітьми, надсилали іграшки й власноруч зв’язані ковдри. Підтримка надходила з усієї країни.

Згодом Сьюзен згадувала у колонці для WBUR, що навіть у найважчі дні не почувалася цілком безпорадною саме завдяки цій підтримці.

Водночас у новинах дедалі частіше розповідали про Афганістан і жінок, які залишалися без чоловіків після багатьох років війни. Патті та Сьюзен побачили у них знайомий досвід, але й разючу відмінність: у самих американок були родини, житло, допомога громади та можливість працювати. Афганські вдови часто не мали нічого з цього.

Допомогти хоча б одній

У 2003 році Патті Квіґлі та Сьюзен Ретік заснували благодійну організацію Beyond the 11th. Її метою стала допомога вдовам Афганістану, які постраждали від війни, тероризму та дискримінації.

Спочатку жінки хотіли допомогти хоча б одній вдові. За перші роки організація зібрала понад 325 тисяч доларів і підтримала 500 жінок та близько 2500 їхніх дітей. Загалом Beyond the 11th спрямувала понад 1,75 мільйона доларів організаціям, що працюють з афганськими вдовами.

За інформацією Beyond the 11th, це була не лише матеріальна допомога. Жінки отримували можливість навчитися читати й рахувати, опанувати професію, створити невеликий бізнес або приєднатися до ощадної групи. Одні починали виготовляти вишиті вироби й килими, інші вирощували птицю, продавали яйця чи молоко. Йшлося про можливість самостійно утримувати дітей і не залежати від родичів чоловіка.

У 2006 році Патті та Сьюзен поїхали до Афганістану, щоб зустрітися з учасницями програм. Про цю подорож також розповідали Voice of America. Вона стала основою документального фільму Beyond Belief.

Згодом їхні професійні шляхи розійшлися, але мета залишилася спільною. Патті стала співзасновницею Razia’s Ray of Hope — організації, яка створила в Афганістані школу для дівчат. Сьюзен продовжила керувати Beyond the 11th.

Після повернення талібів до влади у 2021 році Beyond the 11th щороку фінансувала окрему програму підтримки овдовілих матерів, чиї доньки навчаються у школі Razia’s Ray of Hope. Наприкінці 2026 року організація завершує роботу, але планує сформувати цільовий фонд, щоб допомога родинам тривала й надалі. Сьюзен також приєднається до правління Razia’s Ray of Hope.

Останній спільний маршрут

Обидві жінки згодом знову знайшли кохання і створили нові родини. Але справа, яка народилася з їхньої спільної втрати, залишалася частиною їхнього життя.

10 вересня 2026 року Патті, Сьюзен та десятки їхніх однодумців вирушили в останню благодійну велоподорож Beyond the Bike. Маршрут завдовжки близько 400 кілометрів пролягає від меморіалу на місці Всесвітнього торгового центру до Бостона. Заїзд триватиме три дні, до 12 вересня.

До 25-х роковин терактів Патті, Сьюзен та десятки їхніх однодумців вирушають в останню благодійну велоподорож Beyond the Bike. Маршрут завдовжки близько 418 кілометрів пролягає від місця, де стояли вежі Всесвітнього торгового центру, до Бостона.

Для Патті й Сьюзен 11 вересня назавжди залишиться днем особистої трагедії. Але їхня відповідь на неї не була продовженням ненависті. Вони побачили за тисячі кілометрів інших жінок, які також залишилися самі з дітьми, — і вирішили, що можуть зробити їхнє життя хоча б трохи легшим.

Джерела: People, Beyond the 11th, Voice of America

Читайте також: Жіночі історії: про стюардесу, яка перехитрила смерть і вижила в трощах Олімпіка, Титаніка і Британніка