Zarosli: як Дар’я Стадниченко перетворила захоплення кімнатними рослинами у сервіс з озеленення приміщень

Дар’я Стадниченко – хороший приклад того, як важливо слухати себе, займатися справою до душі, навіть якщо приходиш не одразу і спершу про неї майже нічого не знаєш. Саме з щирої цікавості, захоплення тим, що робиш, народжуються класні жіночі бізнеси, як Zarosli – сервіс, створений Дар’єю, з догляду за рослинами і озеленення приміщень. Власне, назва виникла як символ зарослів, у які вона перетворила їхню з чоловіком квартиру.

Домашні зарослі

Почалося все з квіткового магазину поруч з будинком тої ж квартири. Щодня, проходячи повз, Дар’я – на той час «офісна працівниця», менеджерка організацій за освітою – ледь не щодня купувала нові рослини, настільки вони її вабили. Хоча до цього особлива любов до них у Дар’ї не проявлялася, навіть попри те, що її мама завжди прикрашала ними дім.

Зараз Дар’я навіть не згадає, скільки рослин купила у тому магазинчику. Засмучувалася, коли якась із них починав в’янути – шукала причини, вивчала вид, підбирала догляд. Так до естетичного задоволення від декорування власної квартири додавалися знання особливостей, власні помилки і досвід. Результатами Дар’я почала ділитися на власній сторінці в інстаграмі, яку й назвала Zarosli – те, на що стала схожа її з чоловіком оселя.

З інстаграму – у власний бізнес

У своїх дописах Дар’я Стадниченко показувала рослини, розповідала їхні «історії» – це виявилося дуже потрібним: за порадами, консультаціями зверталися вже не лише друзі, а й підписники.

Дуже швидко сторінка Zarosli перетворилася на спільноту тих, хто цікавиться кімнатними рослинами. Дар’я допомагала їм знайти потрібну рослину, оживити зів’ялу, підібрати відповідну для житла. Прохань допомогти більшало.

Але робити зі своїх послуг бізнес Дар’я не планувала. До цього її підштовхнули… декретна відпустка і чоловік. Декрет дав розуміння, що просто сидіти вдома – це не з характером Дар’ї. А чоловік – людина практична, з бізнес-мисленням і бізнес-досвідом – підказав і допоміг зареєструвати Zarosli як компанію – адже бачив, що консультації та допомога дружини дійсно має попит, і він зростає.

Дар’я, що для вас ключове у вашому сервісі?

Не прибутки, хоч як це дивно, можливо, звучить. Для мене завжди була важлива візуальна складова. Я ж і рослини почала купувати додому задля краси – це класний елемент декору, вони оживляють простір, створюють атмосферу. Мене завжди дивували і розчаровували оті нудно і в рядок розставлені на підвіконнях вазони. Хотілося їх обіграти в інтер’єрі, гарно розставити. Я завжди цікавилася дизайном, малюю, і якраз у той час, коли скуповувала рослини у квітковому магазинчику, вивчала предметний дизайн у бюро ODESD2.

Головним завданням було придумати меблі для дому. Я вирішила створити саме полицю для рослин, а для неї ще й кашпо. Згодом я розробила горщики для рослин унікальної форми, таких немає більше в світі. Вони конусоподібні, наче вулкан, особливої конструкції: замість традиційного блюдця знизу всередину сховано таємний піддон. І горщики, і кашпо дуже охоче зараз купують.

Моя поличка вийшла у топ-5 із сотні випускних робіт. У дизайн-бюро її навіть виготовили, а французький журнал відзначив спеціальною премією. І я радію, що мені таким чином вдалося показати: кімнатні рослини – це не старомодні вазони в абияких горщиках.

Тобто Zarosli – це не лише про догляд за рослинами, а й про естетику?

Так. При цьому я займаюся рослинами «під ключ». Це озеленення приватних будинків, квартир, офісів тощо, продаж рослин і моїх авторських горщиків. Це допомога з доглядом: щоб рослина не виживала, а квітла, розросталася. Для цього я міняю розташування, підбираю догляд, пересаджую, «веду» рослини, щоб вони завжди мали гарний, здоровий вигляд – так, наче їх щойно придбали.

Пам’ятаєте першого замовника – хто це?

Кав’ярня. Зателефонували власники й попросили навести лад з вазонами. Чесно кажучи, з ними була біда – треба було відновити, «оживити», правильно розмістити, доглядати за ними правильно… Цю кав’ярню я довго вела – до самої війни. Зараз вона поки зачинена.

Хто тепер ваші основні клієнти?

Серед них багато ресторанів, кав’ярень, частина, на жаль, не працюють через війну. Наприклад, одна відома столична кав’ярня – вона була дуже зелена, зараз не знаю, що з рослинами, на жаль. Зараз займаюся рослинами в знаній київській кондитерській.

Серед моїх клієнтів багато IT-компаній, у яких великі офіси й великі рослини, наприклад, пальми. Я з ними навіть спілкуюся, і вони ростуть 🙂 Пальми, до речі, мене дочекалися: два місяці війни вони «жили» без поливу, але вижили.

Як часто ви «навідуєте» рослини в таких випадках? Раз, два на тиждень?

По-різному. Залежить від вибагливості рослини, домовленостей із замовником, його фінансових можливостей. Буває, приїжджаю раз на місяць, а увесь інший час консультую людину, яка на місці доглядає за рослинами. Або ж я приїжджаю раз на тиждень і роблю все сама. До війни я мала помічницю, зараз справляюсь самотужки.

Ви згадали, що розмовляєте з рослинами. І дійсно багато хто, залюблений в них, робить так. Це працює? Які ще маєте «секрети впливу» на рослини?

Я їм погрожую, якщо погано ростуть 🙂 Коли я випробувала все – добрива, душ, стимулятори, навіть розмови, а рослина ніяк не реагує, не росте, тоді я з нею серйозно розмовляю. А так насправді достатньо знати, що їй потрібно і наблизити до природних умов. Адже кімнатні рослини ростуть у живій природі і переважно в тропіках.

До речі, намагаюсь не купувати такі які потребують дуже багато уваги. Скажімо, славнозвісна калатея: вона походить з тропіків, де вологість повітря 90%. У наших умовах вона просто виживає: щоб вона росла, над нею треба труситися – подбати й про зволожувач повітря і термокилимок. Догляд за подібними рослинами достатньо стресовий.

Дарія, ви не біолог, як усьому цьому навчилися?

Всі знання – з мого досвіду, в тому числі з досвіду втрат. Часом я тільки на другій-третій рослині виводила ефективну формулу догляду за нею. Не скажу, що у мене були всі-всі кімнатні рослини світу, але з усіх можливих сімейств по одному представнику точно було.

А як освоювали бізнес-складову? Одна справа, коли ти консультуєш на чистому ентузіазмі, інша – коли перетворюєш це на власну справу, заробіток…

Це для мене й досі важко. Я не дуже систематична людина. Жартую, що назва Zarosli – це про те, що й мене в голові 🙂 У мене мільйон ідей, але як їх реалізувати й монетизувати… Спочатку це був просто fun – справа для задоволення. Але чоловік сказав: ти вже оформила ФОП, то давай уже щось підраховуй, заробляй, стався більш серйозно. Я відповіла: ні, давай краще ти. Чоловік мені дійсно дуже допомагає: я не дуже знаюся на бізнесі – я дизайнер, творча натура. Мені ближче накупити рослинок, пересадити, пофоткати, створити щось красиве.

Багато дівчат, особливо зараз, залишившись без роботи, думають про те, аби своє хобі, будь-яке – вишивання, кулінарію, квітникарство – перетворити на власну справу. Що б ви їм порадили, з власного досвіду?

Думаю, що найважливіше – любити свою справу і братися за те, що дійсно до душі. Я не можу сказати, що працюю – нарешті! Колись працювала найманим працівником, ходила в офіс, і дуже це не любила. Зараз я займаюся рослинами – справою, від якої отримую задоволення, яка приносить не лише прибуток, а й нові знання, цікаве спілкування з неймовірними людьми – замовниками з найрізноманітніших сфер. Це мене найбільше мотивує.

Ще важливо не боятися. Навіть, якщо робиш те, що комусь не подобається, навіть, якщо щось не виходить одразу.

А як бути з конкурентами? У вас їх багато, до речі?

Так, і вони постійно з’являються. Спершу я через це дуже переймалася, а потім зрозуміла, що не хочу конкурувати, хочу товаришувати. Я маю свою аудиторію, своїх людей, свої переваги, маю вже певний ton of voice. Я не прикидаюся, не вдаю з себе когось. І мої підписники, замовники це розуміють, багато з них уже як рідні. У новачків цього нема. Водночас вони змушують мене працювати краще. А коли запрацюють нарешті садочки, то зможу працювати ще більше 🙂

Скільки вашій малечі?

Донечці три рочки…

Як з такою малечею знаходите час ще й на власну справу?

Усе роблю разом з нею. Спершу я зітхала: от, мовляв, донька не дає нічого робити… Потім зрозуміла, що у всіх мам так. Тоді почала сприймати це як свою фішку: їжджу з донькою на об’єкти, знімаю з нею відео робочих процесів – це мені лише додає уваги, підтримки від підписників і клієнтів. Сміюся, що у доньки вже виробився смак на ресторани: так і каже – «Мам, а поїхали в листаран» 🙂

А як ваша мама зараз оцінює вашу роботу і такий поворот у діяльності? Вона ж також знається на рослинах…

Мама інтуїтивно відчуває рослини, дійсно вміє доглядати за ними, плекати. Зараз розумію, що в мені це теж є, просто проявилося відносно недавно. А колись в моїй дитячій кімнаті не було рослин узагалі, може, якийсь один витривалий кактус.
Зараз навпаки: у мене повно рослин, і мама дедалі частіше зі мною консультується, запитує щось про догляд. Ще вона мені дуже допомагає і часто рятує навіть безнадійні рослини.

Якось нам з Голландії надійшла не дуже якісна партія: рослини заражені, запрілі, здавалося, їх неможливо «оживити». Мені простіше їх на смітник, але мамі шкода. Тому вона забирає їх до себе: «чаклує» над рослинами, примовляє, поливає, відновлює. Я вже й забула про них, а вона через пів року ошелешує: то що, будеш забирати? Така от реанімація рослин у мами.

А як у вас зараз вдома з рослинами? Скільки їх?

Навіть не знаю. Наприклад, в одній з кімнат з одного боку на стіні – колекція машинок мого тата, з іншого – картини мого дідуся, а довершують ці фамільні колекції мої рослини. Багато їх, ніколи не рахувала.

Що плануєте робити далі – куди «рости»?

Мрію про офлайн-магазин. Тільки-но буде можливість, відкрию. Хочу також продовжити роботу над керамічними горщиками, мені це дуже цікаво.

Маю ідею нової моделі – ще цікавішої і водночас складнішої, ніж горщик-вулкан. Ще Zarosli пропонують унікальні килимки для пересадки рослин, виготовлені зі старих рекламних банерів з ПВХ. Зробили їх разом з компанією «Reban», і це хороша не лише екоініціатива, а й соціальна: до роботи залучають пенсіонерів, людей з обмеженими можливостями. Теж хотілося б створювати щось аналогічне й надалі.

Чи пам’ятаєте найприємнішу похвалу вашій роботі?

Насправді багато пишуть приємного, просто я не виставляю відгуки на загал. Але кожен мене гріє. Часто дякують за «найкращу консультацію», називають «зеленою феєю» або «приборкувачкою рослин», навіть так позначають у сторіз. Завжди відповідаю подякою – це не лише приємно, а й дуже важливо. Я теж тепер частіше хвалю друзів. Це мотивує, дає розуміння, що ти все робиш правильно…  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як українка заробила мільйон на нарощуванні вій: бізнес-історія Юлії Субботіної
• Жіночі історії: про «бізнес вдів» і Джулію Тофану, яка отруїла 600 чоловіків
• 10 прикрас, в які варто вкладати гроші: поради ювеліра