Як розпізнати брехню: 7 підказок від психологів
Вчимося читати міміку, жести, погляд, які мимоволі видають при обмані
Вчимося читати міміку, жести, погляд, які мимоволі видають при обмані
Щоб розпізнати брехню, бавитися у слідчих і підозрювати всіх не збираємося. Але у реальних ситуаціях вряди-годи зайва спостережливість потрібна: коли серцем відчуваєш «щось не те» – скажімо, в надто вигідних пропозиціях «спеціаліста з продажів», чи під час роботи з новим запопадливим колегою, чи у переговорах про «співпрацю на мільйон». Та навіть у розмові з «незалежним та дорослим» сином-підлітком варто не лише слухати його слова, а й звертати увагу на поведінку – жести, міміку. Вони, як запевняють психологи і нейролінгвісти, завжди видають справжні думки та наміри співрозмовника. Якщо, звісно, він не агент 007, навчений контролювати кожен свій рух 🙂 Отож, як розпізнати брехню – тримайте 7 підказок від психологів та нейролінгвістів.
Ви спокійно розмовляєте, розпитуєте і раптом співрозмовник робить крок назад або ніби відвертається. Такий невимушений рух свідчить про те, що йому стало некомфортно, захотілося збільшити дистанцію – часто це підсвідомий рух перед тим, як сказати щось не зовсім правдиве.
Це ще один знак дискомфорту. Сам по собі він не означає, що перед вами брехун: людина може просто почуватися ніяково через якісь інші причини, навіть коли просто холодно.
Кажуть, що відкриті перед співрозмовником долоні – знак доброзичливості, прихильності. Чесно кажучи, сидіти долонями догори просто не зручно (перевіряли), то ж не дуже довіряємо твердженню про те, що повернуті донизу долоні – це знак невпевненості та нещирості. Але! Намагання у відповідь на пряме питання сховати руки чи в кишені або за спину чи прибрати їх зі столу – це таки поганий сигнал.
Розвести руки, повести плечима, втягнути голову в плечі, підняти брови, зморщити лоба чи носа… Так ми робимо, коли в чомусь не впевнені. Немає нічого страшного в тому, щоб чогось не знати, сумніватися. Інша справа, коли людина каже “Так!” “Стовідсотково!”, “Авжеж!”, а згадані руки кажуть “ой, мабуть, ні…”
Ще одне свідчення можливої брехні – коли прикривають різні частини обличчя (рот, ніс, лоб, вуха, очі…) під час розмови. Тіло наче протестує проти неправди: не хоче її чути, вимовляти, бачити співрозмовника.
Пам’ятаєте, як схибив сам Шерлок Холмс, коли запідозрив у брехні жінку, яка ховала обличчя від світла лампи? А насправді вона просто ховала невдалий макіяж.
Вони можуть свідчити про те, що людина шукає рішення (бо в такому разі збуджується то права, то ліва півкулі мозку і “тягнуть” за собою погляд). Так ми себе поводимо, наприклад, у момент паніки. Але якщо ви знаєте, що нібито нічого боятися і хвилюватися, а очі людини забігали, то зверніть особливу увагу на її слова. І перевірте їх.
Ми впевнені, що дивляться в очі чесні та щирі люди. Але не завжди. Ось мами добре знають цей чистий й невинний погляд. Як? Як можна так дивитися й брехати?! Та, власне, саме так і можна. Звичайний щирий погляд в очі триває усього кілька секунд.
А от коли під час бесіди людина не відводить погляд, це здебільшого свідчить про дві речі: вона свідомо хоче прикинутися щирою (але переграє і забуває моргати) або вона підсвідомо у ваших очах шукає підтвердження, що ви їй повірили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: