Українки під час війни: три правила, яких ми дотримуємося
Незалежно від того, хто і де зараз – у Чернігові чи в Мюнхені, у Києві чи в Кракові
Незалежно від того, хто і де зараз – у Чернігові чи в Мюнхені, у Києві чи в Кракові
Українки в будь-яких умовах завжди поводяться гідно, а в умовах війни – тим паче. Ми узагальнили наш внутрішній жіночий «кодекс честі» до трьох правил, яких ми намагаємося дотримуватися попри всі випробування, складнощі, вир емоцій, відчаю, страху й ненависті. Тому що ми – українки.
Хто і де б не був зараз – ми все одно єдина нація, єдина жіноча спільнота і маємо підтримувати одна одну. Смс, дзвінки, вже традиційне щоденне «Як ви?» – дрібнички, які створюють і зміцнюють наш зв’язок.
Завбачливість, турботливість і делікатність мають бути його невід’ємною частиною. Польські жінки самі здогадалися підвезти коляски на варшавський перон, куди прибував потяг з нашими матусями з дітьми на одній руці і валізою в другій. Європейки поклали до вантажів з гуманітарною допомогою в Україну прокладки, розуміючи жіночі потреби. Це розчулює і викликає гордість: адже й ми діємо також – тут, на місці. Не кожна сама за себе, а гуртом! Печемо оладки на весь під’їзд і розносимо поверхами, забираємо до себе дітей сусідів, які щодня йдуть на роботу – хтось в аптеку, хтось на водоканал.
На днях у Києві майстрині манікюру одного з салонів під’їхали та зробили манікюр бригаді жінок, які кілька днів голими руками працювали на сортуванні гумдопомоги. Це жіноча солідарність! Це наша згуртованість!
Тобто дублювання новин, які всі довкола передруковують. Ми могли б також заповнювати ними нашу стрічку, але вважаємо, що зараз інформацію важливо отримувати напряму і безпосередньо з офіційних та перевірених джерел, аби не проґавити дійсно важливе і термінове. Наша редакція, наприклад, підписана і читає:
Гумор, людяність, відчайдушний оптимізм – це теж зброя, і у найскрутніші часи саме вони змушують не опускати руки і боротися. Саме тому ми ділилися досі і будемо ділитися надалі вдалими мемами, теплими фото і усім, що здатне нас, українок, підтримати морально. Не тому, що «нам весело» або ми не бачимо горя і сліз навколо – навпаки, бачимо. Навіть плачемо самі. Але розуміємо, що сльозами не зарадиш, а от впертістю, стійкістю, незламністю духу – так. І гумор та впевненість – нам у поміч.
Ми обовязково повернемося до мирного життя. Ми побачимо і поживемо у великій, квітучій, дружній Україні. Зокрема, й завдяки тому, що завжди дотримуємося цих внутрішніх правил.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: