«У країні, де війна, без психології не обійдешся»: військова психологиня Відьма

Військовослужбовиця і психологиня П’ятої Слобожанської бригади «Скіф» Нацгвардії, старша лейтенантка Олеся Яценко на псевдо Відьма у подкасті «Вона. Війна» на Радіо «Накипіло» розповіла про те, що після закінчення війни вона зможе полетіти на відпочинок до екзотичної країни, а також і далі допомогати українським воїнам. Нині Олеся допомагає зберегти ментальне здоров’я українських захисників на фронті.

«Ми є, ми завжди поруч десь приходимо, перебуваємо поруч із ними, працюємо з ними. Тому їм доводиться приймати цей факт, що ми є, хтось звертається по допомогу, хтось бачить, як інший звернувся по допомогу, тому це не може не мінятися. Тему психології нині популяризують більше… У країні, де війна, без психології не обійдешся», — переконана жінка.

ОЛЕСЯ ЯЦЕНКО
ПРО ШЛЯХ У ПСИХОЛОГІЇ

Олеся Яценко розповіла, що свій шлях у психології розпочала разом із початком війни в Україні — 2014 року: «Перед цим я навіть пішла з психології, тому що в Україні не була популярна ця галузь. Я пробувала себе в інших сферах. А коли почалася війна, то стало зрозуміло, що психологи будуть потрібні, і будуть потрібні саме військові психологи, психологи, які працюють із травмою, з кризовими станами. Тож я повернулася, почала проходити навчання, яке могла знайти тоді за цим напрямом.

Паралельно шукала, де могла б себе реалізувати. Наприкінці 2018 року мене взяли в п’яту бригаду. Перед цим іще трохи волонтерила в шпиталі. Відтоді я служу. Але поштовхом була саме війна, яка почалася 2014 року».

Психологиня сказала, що військові психологи постійно намагаються стежити за новими техніками, методиками та змінами психологічних станів самих військовослужбовців. «Тому що психологічний стан військовослужбовця у 2022 році й психологічний стан військовослужбовця у 2025 році — це два різних військовослужбовці», — переконана фахівчиня.

ПСИХОЛОГИНЯ ВІДЬМА
ПРО НАСЛІДКИ ВІЙНИ

Олеся Яценко зауважила, що нині, коли воїни повертаються у мирні міста, вони часто відчувають дискомфорт. «Не ветеран має пристосовуватися до суспільства, а суспільство — до ветерана, до людини, яка захищала це суспільство. Мені хочеться вірити, що, коли війна закінчиться, ми зможемо видихнути, ми багато уваги звертатимемо на те, щоб нашим ветеранам було комфортно й добре, щоб вони відчували нашу підтримку», — додала вона.

Психологиня переконана, що військові психологи в Україні мають бути першовідкривачами. «Навіть ізраїльські психологи все одно не мають такої ситуації, як у нас. А про американських я взагалі мовчу. У них військовослужбовець воює не на своїй території, він зазнав якогось стресу й травмування, його вивезли в безпечну країну, він потім може туди не повертатися. Тому та техніка, яка працює в Америці, не працюватиме в нас. Бо переважно всі техніки й методики орієнтовано на те, що людина тепер перебуває в безпечному місці, вона в безпеці. У нас такого поняття в принципі немає», — зазначила вона.

Олеся Яценко розповіла, що у своїй роботі найчастіше стикається з емоційними наслідками війни: «Тобто порушення сну, дратівливість та агресивність, через що, відповідно, далі йде порушення взаємин у родині. Із цього зазвичай усе і починаємо. Можуть бути ще, звісно, погані сни про війну й висока тривога, коли людина повертається і не може спокійно тут почуватися», — сказала фахівчиня.

ПРО ДОПОМОГУ ВІЙСЬКОВИМ

«Я завжди проводжу психоедукацію хлопцям, які виходять із зони бойових дій, попереджаю, що можуть бути симптоми. Тому що в перші дні вони ще, звісно ж, не відчули того всього й думають, що так і буде. Але потім прийде до них те, що прийшло там, у зоні бойових дій», — пояснила Олеся.

«Дуже добре і на фронті, і не на фронті з бійцями працюють метафоричні карти, тобто різні малюнки на різні тематики — додається оцей дитячий ігровий момент. Коли серйозні чоловіки-воїни бачать картинки, їм легше відкритися, з’являється інтерес. Вони тоді легше долучаються до роботи, ідуть на контакт. Ну й самі карти вигадано саме для того, щоб, коли людина вербально не може чогось висловити, вона за допомогою цієї картинки змогла хоч якось розказати, показати, що з нею відбувається. У зоні бойових дій знову ж таки потрібна стабілізація, потрібно роз’яснювати людям, що з ними відбувається, бо там і тут, у тилу, може погіршуватися стан, можуть збільшуватися тривога й неспокій, може погіршуватися сон, бо людина просто не розуміє, що з нею відбувається», — розповіла психологиня.

Після завершення війни Олеся планує займатися реабілітацією військових. «Хочу допомагати тим, хто захищав нас», — підсумувала вона.

Повну версію розмови з Олесею Яценко слухайте на «Радіо Накипіло» за посиланням, а з іншими героїнями проєкту “Вона. Війна” — у нашій добірці: ВОНА. ВІЙНА: спецпроєкт з Радіо «Накипіло» про українок, які надихають своїми вчинками.