Таке питання: чому ми втомлюємося один від одного і що з цим робити

Зовні все може бути нормально, але ти ніби вимикаєшся. Втрачаєш зацікавленість. Тобі загалом добре з людиною, але ти відчуваєш, що тебе не тішить це «добре». І хочеться деколи навіть втекти – до друзів, на роботу чи «сховатися» в телефон. Найбільша помилка на цьому етапі – приховувати це, вдавати, що нічого не відбувається. Прямий шлях до тріщини в стосунках. Не сьогодні, то через місяць, рік… Що ж в такому разі робити? Послухаймо думку чоловіка – письменника, публіциста Нікити Підгорнова…

Коли починається втома

Ми живемо в епоху розставань та розлучень. Кожен третій шлюб і кожні другі стосунки закінчуються цим. Причини різні. Їх багато. Відмінності в характерах. У пріоритетах. В сексуальних уподобаннях. Згубні залежності. Фінансові проблеми. Але це кінцеві чинники – лише «остання крапля» та привід для розриву відносин.

Завжди є етап початку – етап, коли стосунки лише спрямовують свій шлях під укіс. Недарма традиційне питання сімейних психологів: «Згадайте, з чого все почалось?» І найчастіше відправна точка – саме той момент, коли ти почав втомлюватися від партнера. І почав це приховувати. Це дуже велика помилка – мовчати, вдавати, що безперервно любиш або, наприклад, завжди хочеш свого партнера. Що ти готовий завжди приймати його таким, яким є. Що ти готовий ділитися з ним енергією, щось вкладати в нього, отримувати щось.

Ми навчені, що це має бути константою. Якщо любов, то ви разом 24/7. Без варіантів. Інакше хіба це кохання?

Що це за стосунки, коли втомлюєшся від того, кого кохаєш? Але це нормальні насправді стосунки, прийміть нарешті це

Читайте також: “Не починай!”, або Як правильно сваритися з чоловіком

Благими намірами

Думаю, треба зізнатися раз і назавжди, що романтизований і надто релігійний підхід із «вічною любов’ю» лежить десь між забороною на секс до шлюбу та осудом розлучень.

Так, це класна утопія – одна людина безкорисно любить іншу до смерті. Кожен знайде своє кохання, і воно живитиме 24 години на добу. Парам натомість гарантується вічне щастя і ніяких розлучень.

Втім, вибачайте, не вийде. Ми надто складно влаштовані як особисто, так і соціально, щоб така проста теорія «полюби ближнього, як себе» працювала без збоїв. Обговорити це з партнером – найчесніший крок. Взагалі почати обговорювати одне з одним – це дуже чесно.

Але ми так не робимо. Ми боїмося поранити, ховаємо почуття вглиб себе і терпимо, терпимо, терпимо. Поки не припече сказати «стоп!». А припече неодмінно. Тому що в цей момент, коли ми «боїмося поранити» партнера, ми починаємо віддалятися від нього. У той момент, коли ми цілуємо його і лягаємо з ним у ліжко без особливого бажання, ми віддаляємося від нього. Хоча нам здається, що це працює в інший бік – що ми, переборюючи себе, не дозволяємо стосункам розсипатися. Що ми йдемо назустріч. Але отримуємо зворотний ефект.

Хоч як би ми вірили, що можна берегти стосунки заради іншого, ми в результаті все одно виберемо себе. Свої почуття та свої бажання

Читайте також: Як зберегти стосунки при доступності знайомств і спокус

Втома від партнера: що робити?

Вихід один – зізнатися собі. Зізнатися партнеру, що вас турбує, почати говорити один з одним. Не боятися, що розіб’єш вщент цю кришталеву поверхню ідеальних стосунків. Зрозумійте: їх немає і ніколи не було. Стосунки – це праця. Стосунки – це періоди, коли добре і не дуже. В усіх.

Це варто розуміти заздалегідь – ще до шлюбної обіцянки. І замість «я буду кохати тебе до смерті» присягтися «я обіцяю, що ми сядемо й поговоримо з тобою, коли щось піде не так». Це буде реальність, а не казка. Це буде шанс на те, що стосунки та сім’я збережуться, а не додасться черговий плюсик до статистики розлучень.

Від кохання можна втомлюватися. Навіть у найсвітліших почуттях можна перегоряти. Це не має призводити до розставання. До розставання призводять ілюзії, що хтось здатний любити тебе 24/7.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: