Ольга Рукавішнікова на псевдо «Каратист» – професійна скрипалька, володарка чорного поясу з карате та гранатометниця 112-ї окремої бригади. У травні цього року їй дивом вдалося вижити, але внаслідок поранення вона втратила око…

До повномасштабного вторгнення Ольга була професійною музиканткою та спортсменкою. На перший погляд, це три різні світи, але для неї один без одного не може існувати.

Ольга почала навчатися грі на скрипці у чотири роки в підготовчій групі Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М. В. Лисенка. У п”ятирічному віці вже брала участь у звітному концерті в Колонній залі Національної філармонії України. У 2016 році дівчина вступила до Національної музичної академії України та отримала ступінь магістра. Наразі здобула вже другу вищу освіту на кафедрі оперно-симфонічного диригування. Ольга є лауреаткою багатьох премій та міжнародних конкурсів, брала участь у різноманітних музичних проектах та регулярно грала сольні концерти.

Також Ольга з 13 років займається карате і є майстром спорту. Окрім того, має два стрибки з парашутом та навички пілотування.

На своєму місці

З перших днів вторгнення дівчина стала на захист України від російських окупантів. Таке бажання було ще в 2014 році, попри юнацький вік. І от нарешті воно реалізувалося.

Впевнена в тому, що її місце на передовій разом зі своїми побратимами, Ольга каже, що дуже швидко звикла до «двіжа» та абсолютно не мала в собі страху, як і ніколи не мала страху перед відповідальністю.

Фізична форма, дисципліна та витривалість дуже допомогли їй у війську: «Навіть просто вийти на позицію, якщо це нуль, там же багато чого з собою треба тягнути і ще кілька кілометрів в будь-якому випадку йти пішки».

Рідні спочатку не знали, що Ольга воює і що вона вже у травні 2022 року була зі своїм підрозділом у Луганській області: «Якщо я приймаю рішення – воно не зміниться». Тож ніхто не дорікав, і дівчина мала свободу обрати свій шлях. «Каратист» брала участь у боях на Київщині, Харківському, Бахмутському та Кремінському напрямках. Вона володіє навичками управління БПЛА, ПКМ, MG 42, СВД та іншими типами зброї.

Але найперше вона гранатометниця: «РПГ – це моє»

Читайте також про першу Українку, яка отримала схожу нагороду “Козак на ім’я Тіна: як Харитина Пекарчук стала хорунжою і отримала Залізний хрест

Друге народження

Ольга має вже кілька днів народжень за цю війну. У травні 2022 року під Комишувахою вона отримала осколкове поранення в голову під час свого першого бойового виходу. Згодом – отримала контузію. А 12 травня 2023 року, за день до свого 24-річчя, потрапила під ворожий обстріл під час виконання бойового завдання у районі Серебрянського лісу і отримала важке поранення.

Два дні Ольга пробула в комі і частково втратила пам’ять. У голові лишилось більше п’яти дрібних осколків. Зараз замість ока імплант, і ця відважна дівчина жартує, що її позивний можна змінювати на «Пірат». На питання «Що сталось?» теж відповідає жартома: «щось залетіло в око» або «є нюанси».

До тями Ольга прийшла вже в Києві: «Коли до мене дійшло, що я поранена і трішки вдалось відкрити очі… ну як очі – око, перша думка була: ну окей, я в Слов’янську чи в Краматорську, десь у шпиталі, пару днів – і я на позиції. Потім мене вирубило знову. Під час другого отямлення були думки, що зі мною щось сталося: думала про те, що в мене є і чого вже немає, бо не відчувала руку… Момент, який дав мені зрозуміти, що я не в Слов’янську чи в Краматорську, – це коли я прокидаюся, і заходить в палату мама. Перша думка була: хто розповів, кому давати пілюлєй?».

Після лікування та відновлення «Каратист» повернулася у стрій, до свого підрозділу: «В мене не було такого, що я хочу списатись». Ольга зауважує, що після поранення для неї нічого не змінилось, лиш ще більше укорінилося найцінніше та інакше стала сприйматися музика: «Деякі принципи й цінності, такі, як близькі люди, побратими, які стали сім’єю, свобода – стали міцнішими, закріпились. Також після бойового досвіду по-іншому вже сприймаються деякі композиції, більше стало того, що можна вкласти в музику. Почала по-іншому бачити й відчувати».

Ольга зараз не лише продовжує нести службу, а й кермує автівкою, продовжує займатись карате та сподівається, що зможе приносити користь війську вже на іншій посаді знищувати ворогів

Читайте також: Людмила Шугалей: перша жінка-генерал на військовій службі України

Мрії та нагороди

Понад усе «Каратист» хоче, аби закінчилась війна, і вона могла повернутись до музичної кар’єри. А наразі у Ольги є улюблена робота, впертість, сили та гумор триматися і жартувати над своїм пораненням. Про плани на майбутнє говорить так: «Я буду продовжувати займатись музикою та спортом у будь-якому випадку, диригентом я буду і так, це не мрія, а факт. Єдине, чого хотілося б, то це щоб суспільство більше розуміло і не забувало, що йде війна, вона не закінчилася, і зараз не найспокійніша фаза цієї війни».

Старший солдат Ольга Рукавішнікова нагороджена Нагрудним знаком Головнокомандувача «Золотий хрест» та медаллю Командувача Сил Територіальної оборони Збройних сил України «За вірну службу ІІІ ступеня». Пишаємось і дякуємо за службу!

Вдячні службі зв’язків з громадськістю 112 ОБр Сил ТрО ЗСУ за цікаву розповідь про пані Ольгу і вже додали її історію до нашого спецпроєкту Наші захисниці: вони змінили мирні професії на військову службу. Читайте, поширюйте й донатьте на наші Збройні Сили!