СЕРГІЙ ЖАДАН ПРО ЛЮБОВ, ЖИТТЯ, ЧАС ТА ВІЙНУ

Зібрали улюблені уривки його поезії та прози з хорошого приводу: Gazeta Wyborcza назвала українського письменника «Людиною року»

Наш улюблений письменник зараз волонтерить, допомагає ЗСУ, залишається у рідному Харкові та рішуче розповідає про війну в інтерв’ю західним медіа. Скоро його відповіді розберуть на цитати, а поки з нагоди нової премії згадуємо наші улюблені вислови й рядки пана Сергія.

“Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть”.
(“Життя Марії”)

“Радість це те, що дається з боєм
Ні краплі смутку, ні краплі сумніву.
І я колись стану простим китобоєм,
і запишусь на норвезьку посудину.
(“Ефіопія”)

“Мова зникає, коли нею не говорять про любов”. (“Тамплієри”)

“Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.
Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.
Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.
З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.
(“Динамо Харків”)

“Коли вона засинала йому на плечі,
сни приходили до неї із потойбіч.
І тому, що він міг торкатись її лише вночі,
він і любив ніч,
найбільше любив ніч”.
(“Антена”)

“Головне – тримай при собі свою віру,
свою любов і свою упертість.
Спаситель – він не зважає на шкіру,
він зважає на солідарність і чесність”.
(“Вогнепальні й ножові”)

“Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових пелюсток…”
(“Лесбійки”)

“Час працює на мене — він мене убиває.
Все, що у мене є, і все, чого не буває,
я встиг сховати собі до кишень.
Я зараз найкраща мішень…”
(“Динамо Харків”)

“я люблю цю країну
навіть без кокаїну,
небо це березневе,
без тебе, серце, без тебе.
кину все, що виніс,
перепродам свій бізнес,
вийду на берег Дунаю,
там і сконаю…”
(“Mercedes-Benz”)

“І ось мої слова, гнівні й відверті:
Життя відбувається за крок до смерті!”
(“Бухло”)

“—Ну, ні, — каже Вася. — Я не згоден. Я своїх батьків люблю. —Ти їх коли востаннє бачив? — Яка різниця? — говорить Вася. — Мені їх не треба бачити, щоб любити”. (“Депеш Мод”)

Я себе почуваю, як ріка, яка пливе проти власної течії. (“Депеш Мод”)

Вітаємо письменника, а вам нагадуємо, що не так давно світ побачили дві нові книги Сергія Жадана: збірка з шістдесяти поезій “Список кораблів” та п’єса про життя, війну, зраду та історію цілого покоління — “Хлібне перемир’я”. Самі читаємо й вам радимо!

Фото: “Українська правда”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Надійка Гербіш про теплі історії свого життя
• Ліна Костенко про нетипових українок, гармонію і маму
• Марія Матіос. Прима української літератури