Секрети спілкування: як порозумітися при знайомстві та з опонентом
Зокрема, як порозумітися з опонентом, як звернути на себе увагу або підвищити авторитет однією фразою
Зокрема, як порозумітися з опонентом, як звернути на себе увагу або підвищити авторитет однією фразою
Начиталися різних майстрів з мистецтва спілкування (ходимо ж в люди, хочемо якнайкраще представляти україночок) і взяли собі на замітку кілька корисностей – так-так, ми розумні, досвідчені і «самі знаємо», але кілька хитринок нікому не завадять. Упевнені, вам також, дівчата 🙂
Коли заходите кудись, а там шум-гам і вас не помічають (в кабінетах, на лекції, в приймальні, в газовій конторі), не кваптеся роздратовано «кашляти»: постійте кілька хвилин мовчки – з поблажливою посмішкою. Побачите: галас сам вщухне, і ви опинитеся в центрі уваги – навіть запобігливої.
Коли залишаєтеся поруч чи наодинці з новим знайомим (на перемовинах, за столом, на вечірці) і виникає незручне мовчання – чужі ж люди, то спитайте щось про його роботу чи справу, яка вас пов’язала: як давно нею займається, що конкретно веде тощо. Це вам «розв’яже язики» і допоможе роззнайомитися краще.
Коли вас про щось питають, особливо з претензією, стримайтеся і дослухайте питання повністю. Часто ми чуємо лише ключові для нас (але часто не ключові для співрозмовника) слова, «накручуємо» себе і починаємо відповідати на своє. А треба – на суть питання, тоді й порозумітися легше.
Коли потрібно до когось по щось звернутися (за довідкою до паспортистки, за консультацією в магазині, до шефа з проханням), кажіть просто і людяно: «Мені дуже потрібна ваша допомога». Людина відчує себе потрібною, важливою і приділить вам час. Заклопотаний шеф теж, повірте
Коли вперше з кимось знайомитеся, перед рукостисканням (так-так, ми тиснемо – легко, по-жіночому, але тиснемо) спробуйте нагріти долоню, хоча б розтерши її пальцями. Теплий дотик приємніший зимного. Принаймні, потім ніхто за спиною не скаже: «В неї такі руки холодні».
Коли приходите на складну зустріч, не кладіть між собою та співрозмовником речей – ні сумку, ні блокнот, ні жакет. Кажуть це підсвідомо сприймається, як перепона і закритість: мовляв, не наближайся до мене.
Коли вам хочеться посилити якусь інформацію чи свій аргумент, додайте якусь пораду чи вислів на кшталт «Як казала моя мама (чи бабуся, чи університетський викладач, чи перша вчителька)…» – це і розчулює, і надає ваги одночасно: хто ж посперечається з мамою чи професором У крайньому разі, можете, й на україночок послатися – а що, ми, як мама, поганого не порадимо 🙂