Олександра Матвійчук та Папа Римський, фото з інстаграм-сторінки пані Олександри

Олександра Матвійчук – українська правозахисниця, лавреатка премій імені Василя Стуса та «Захисник демократії», голова організації «Центр громадянських свобод», нагороджена Нобелівською премією миру 2022 року, днями зустрілася з Папою Римським у Ватикані. Про це пані Олександра повідомила на своїй інстаграм-сторінці. Вона подарувала Папі Римському Франциску книжку Станіслава Асєєва «Світлий Шлях: історія одного концтабору».

Олександра Матвійчук пояснює: «Стас провів два роки у секретній тюрмі “Ізоляція” в Донецьку, де людей кожного дня били та катували. Із початку війни у лютому 2014 року ми постійно документуємо такі історії. Я особисто опитала більше сотні людей, які пройшли через пекло полону в окупації.

Тому я говорила у Ватикані, що українці прагнуть миру, але мир – це не окупація. Окупація не зменшує людські страждання, а просто робить їх невидимими.

Книжка Станіслава Асєєва «Світлий Шлях: історія одного концтабору» в руці Олександри Матвійчук, фото з її інстаграм-сторінки

Ми працювали над Декларацією Миру, і може я колись напишу в мемуарах як мені прямо перед зустріччю із Його Святістю довелося рукою вписувати у фінальну версію, що “окупація – це просто інша форма війни”.

Підпис Олександри Матвійчук на книжці Станіслава Асєєва «Світлий Шлях: історія одного концтабору» перед врученням Папі Римському, фото з інстаграм-сторінки пані Олександри

Прямо зараз Збройні Сили України стримують наступ росіян на різних напрямках. Кремль хоче використати час, поки військова допомога Україні ще в дорозі. Тому наші захисники та захисниці силою зупиняють не просто російських окупантів, вони зупиняють поширення практики створення незаконних місць несвободи, де росіяни катують, гвалтують та вбивають цивільних людей. Росія використовує терор проти мирного населення, щоб утримати захоплені території в покорі. У наших списках незаконно ув’язнених – священники, журналісти, волонтери, екологи, мери, вчителі, митці, підприємці. Направду, жодна людина на окупованих територіях не має можливості себе захистити.

Чомусь саме Україні випало забити останній цвях в труну російської імперії. І рано чи пізно російська імперія здохне, і ми та інші народи зможемо видохнути. А зараз важливо не просто вірити, а підтримувати наших військових. Ми усі маємо діяти. Бо ми, звичайні люди, і є українська держава».