Квітка Цісик: 10 цікавих фактів про українську співачку
Донька концертмейстера Львівської опери, яка отримала "Оскар", співала з Джексоном і підкорила світову сцену
Донька концертмейстера Львівської опери, яка отримала "Оскар", співала з Джексоном і підкорила світову сцену
Так, знаємо: правильніше казати американську співачку українського походження. Але Квітку Цісик вже років тридцять, від незалежності сучасної України, цілком заслужено вважають й українською співачкою теж – саме вона відтворила і популяризувала за кордоном, серед діаспори найвідоміші наші пісні. Її дивовижне виконання «Пливе човен», «Ой верше, мій верше», «Карі очі, чорні брови», «Трембіта» не зміг повторити ніхто із сучасних вітчизняних співаків. А все завдяки рідкісному колоратурному сопрано, яке мала Квітка, і так званому «білому голосу» – унікальній манері фольклорного співу, якою вона володіла і яку можна почути лише в карпатських селах.
Квітка – скорочення. Народилася в нью-йоркському районі Квінз, але все дитинство жила в оточенні української діаспори – батьки Іванна і Володимир Цісики емігрували після війни до США із Західної України.
Лише мама Квітки Цісик працювала в банку. А от батько до Другої світової війни був головним концертмейстером Львівської опери, навчався музики в Празі та Мюнхені. Після еміграції в Нью-Йорку заснував Український музичний інститут і очолив тамтешній струнний оркестр. Старша сестра Квітки Марія стала відомою піаністкою, була директором консерваторії в Сан-Франциско, вела майстер-класи в Карнегі-холі. Перший чоловік Квітки був композитором-аранжувальником, другий – інженером звукозапису.
Окрім того, українка займалася в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської, а закінчила Вищу школу музики і мистецтва у Нью-Йорку.
З семи до шістнадцяти років щосуботи вона відвідувала Школу українознавства, куди дівчинку записали батьки, щоб зберегти зв’язок з батьківщиною, і входила до «Пласту», де здобула ступінь пластунки-розвідувачки. При «Пласті» Квітка організувала співочий дівчачий гурт «Соловейки», який виступав на всіх культурних заходах української діаспорської громади. У студентстві разом з сестрою Квітка створила при Харпер-коледжі телевізійну програму «Думки про Україну», для якої готувала концертні виступи. Там же пролунали перші авторські пісні Квітки.
Це престижна стипендія на стажування у знаменитій Гентській консерваторії. Півтора місяці студіювала оперний спів із зірками нью-йоркської Метрополітен-опера. Втім, згодом обрала не оперу, яку їй рекомендували викладачі, не скрипку, на якій наполягав батько, а академічний спів.
Треба було заробляти на життя після раптової смерті батька. Бігала на прослуховування, пробивалася на радіо, розсилала свої записи продюсерам, і це допомогло їй увірватися у музичний бізнес. Джазові, поп- і рок-зірки почали запрошувати її на беквокали, відомі продюсери – на записи саундтреків до кінофільмів і реклами. Один з них Квінсі Джонс згодом відкрив Майкла Джексона.
You Light Up My Life або «Ти осяюєш моє життя» для однойменної кінострічки була відзначена найвищою нагородою кіноакадемії США в категорії «Найкраща музика, оригінальна пісня». Також ця пісня отримала «Золотий глобус» у категорії «Найкраща оригінальна пісня до кінофільму» і номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року».
Цісик також виконала саундтреки у таких відомих фільмах, як «Ділова жінка», «Коло двох», «Один єдиний», «Віз».
ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald’s, American Airlines, Coca-Cola, Pepsi-Cola – всі ці бренди замовляли голос Квітки для свої роликів і промокампаній. До самої смерті вона була голосом Ford Motor: за підрахунками автогіганта, заспіваний Цісик рекламний джинґ бренду Have You Driven a Ford Lately прослухали 20 мільярдів разів у всьому світі. З початку 1980-х Квітка була однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США.
Вона могла собі дозволити і придбала великі апартаменти і окрему триповерхову будівлю-студію в центрі Нью-Йорка. Вона мала власного коня Меркурія, песика чау-чау Медьо і спортивний Jaguar.
Перший диск «Kvitka або Songs of Ukraine» вийшов у 1980 році. Другий – «Two colors» («Два кольори») – у 1989 році і обидва були номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk».
Для їхнього запису співачка витратила власні заощадження – майже 200 тисяч доларів – просто для того, аби українці в кожному куточку Америки і світу могли слухати рідних пісень. Квітослава залучила до запису 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, яких могла собі дозволити не кожна тодішня поп-зріка. Партію рояля виконувала старша сестра Марічка, в аранжуванні і укладанні допомагали обидва чоловіки Квітки.
Вона приїхала на батьківщину в 1983 році разом з матір’ю. Їхній приїзд був майже прихованим: творчість Цісик в СРСР була заборонена, а українці в Україні про неї нічого не знали.
В 1992 році Квітку запрошували виступити на концерті до другої річниці незалежності. Втім, через щільний гастрольний графік і стан здоров’я Цісик змушена була відмовитися.
Перший чоловік Джек Кортнер – відомий джазовий музикант, один з найвідоміших композиторів музичного театру, телебачення та радіо. Її другий чоловік – Едвард Раковіч – відомий звукорежисер, засновник та президент Clinton Recording Studios у Нью-Йорку, де записувались Френк Сінатра, Боб Ділан, Тоні Беннетт, Ленні Кравіц, а також музика до знаменитих фільмів, зокрема, «Авіатора». У другому шлюбі в 1990 році у Квітки народився син Едвард-Володимир Раковіч, який став академічним піаністом.
Вона померла напередодні свого 45-річчя, у 1998 році, сім років борючись із раком молочної залози. Від цієї хвороби раніше померла її мама, а після неї – її сестра Марія. Квітка мріяла про третій диск з українськими піснями, але встигла записати лише пісню «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Ту, де відомі всім рядки: «Чути кру-кру-кру, в чужині умру…»
Фото з офіційного сайту Квітки Цісик, а також Brent Ramsey.