Софія Левицька
Софія Левицька

Софія Левицька – одна з тих видатних українок, яких за кордоном, на жаль, знають більше, ніж на батьківщині. На початку XX сторіччя нею захоплювався весь мистецький Париж, а вона розповідала французам про рідне Поділля і поєднувала улюблений нею стиль кубізм з не менш улюбленими українськими мотивами. Втім, як це часто буває, за зовнішнім успіхом ховалося жіноче горе, яке, зрештою, призвело до нещасливого кінця спершу цілком щасливої історії, про яку розповів нам освітній проєкт Diaspora.ua.

Нещасливий шлюб

Софія Левицька народилася у 1874 році на Поділлі у багатій українській родині поміщиків, близькій до української інтелігенції. Її батько Пилип Левицький приятелював із Володимиром Антоновичем, Тадеєм Рильським, Павлом Житецьким. Її брат – лікар і письменник Модест Левицький в 1919 році був головою української дипломатичної місії у Греції, згодом – викладачем Української господарської академії в Подєбрадах (Чехо-Словаччина).

Однак доля самої Софії склалася трагічно. У 19 років її видали заміж за значно старшого чоловіка, який виявився п’яничкою та психічно неврівноваженим.

Невдовзі Софія з маленькою донькою, яка мала вроджені розумові вади, була змушена піти від нього – через постійні знущання

Софія Левицька Поцілунок
Софія Левицька, “Поцілунок”
Біла смуга

Очевидно, шукаючи розраду в творчості, Софія починає малювати і навчатися малярству. Спершу – у Києві, а в 1905 році батьки відправили її до Парижа до відомої школи Еколь де Бoз-Aр. Її успіхи в навчанні були настільки вражали, що вже через рік її допускають робити копії з картин у Луврі. Тут вона познайомилася з молодим французьким художником Жаном Маршаном, з яким прожила близько двадцяти років.

Софія багато малювала – переважно великі картини і виставляла їх у паризьких салонах, зокрема популярних салонах «Незалежних» та Осінньому. Твори українки помічають, вона отримує все більше схвальних відгуків від відомих митців – художників та поетів.

Роботи Софії Левицької відзначав і одіозний основоположник літературного авангарду Гійом Аполінер

Софія Левицька Портрет паризької дами
Софія Левицька, “Портрет паризької дами”

Читайте також: Як галичанка Кунгута стала королевою Чехії і матір’ю короля

Українка навіки

З 1910 року Софія ілюструє прозу і вірші. Разом з Анрі Матіссом художниця співпрацює з популярним столичним журналом Montjoie.

В 1913 році відбулася перша персональна виставка Софії Левицької. Відгуки критиків та глядачів були більш ніж позитивними: її роботи сприймалися як свіжий подих у мистецтві, їх порівнювали з поезією та хотіли бачити нові твори.

Особливий інтерес викликала її графіка з елементами українського народного мистецтва. Не менше зачаровувала українка і своєю легкою доброю вдачею, сердечністю та вмінням розрадити і підбадьорити.

Водночас Софія Левицька не забувала про батьківщину, пильно стежила за подіями на українських землях під час Першої світової війни, з ентузіазмом сприйняла початок Української революції.

В цей час Софії хотілося також прислужитися загальній українській справі, розповісти про Україну французам, познайомити з українською культурою

Картина Софії Левицької
Картина Софії Левицької

Читайте також: Таємниці Кобилянської: про що не розповідають на уроках

У путах долі

З цією метою вона самотужки переклала французькою «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, а також підготувала до видання власні ілюстрації. Щоправда, ця книжка вийшла у світ аж у 1921 році і нині є бібліографічною рідкістю.

У 1919 році Софія Левицька створила лінорит «Визволення України», де козак, поборовши двоголового орла, атакує білого. Своїх друзів – французьких художників мисткиня закликала обов’язково їхати в Україну, багату на мальовничі краєвиди, що нічим не поступаються Французькій Рів’єрі.

На жаль, кінець життєвого шляху художниці був затьмарений особистим горем.

Її батьки в Україні вже не могли доглядати за хворою онукою і відправили її до матері в Париж

Софія Левицька, “Український пейзаж”

Читайте також: Одеська “демонеса” Кароліна Собанська

Коло Левицької

Всі спроби Софії вилікувати доньку виявилися марними. А її коханий Жан Маршан залишив її наодинці з бідою. Відчай призвів до божевілля самої художниці, що прискорило її відхід.

Трагедія Софії Левицької зворушила паризьку богему, її друзі вирішили упорядкувати творчу спадщину українки і створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців.

Планувалося влаштувати посмертну виставку, видати монографію, надрукувати гравюри…

Картина «Софія Левицька» художниці Людмили Рябкової, Jose Art Gallery

Реалізувати вдалося лише перше: у травні-червні 1938 року в галереї Самбона відбулася виставка творів Софії, на якій були представлені невеликі полотна й акварелі, в яких втілилися її спогади про Україну.

Наразі творчість та біографія Софії Левицької маловідомі в Україні, і ми вдячні порталу Diaspora.ua за те, що розповіли нам про неї. Так само, як ми колись розповіли вам про ще одну українку в Парижі: Соня Делоне: полтавка, яка започаткувала французьку моду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: