Про цю пам’ятну дату – першу в історії участь жінок у засіданні парламенту нам нагадав освітній проєкт «Цей день в історії» та його автор Володимир Лук’янюк. З цього приводу він нагадав коротку історію жіночого руху за своє виборче право.

Почався цей процес у XVIII столітті, коли патріархальний устрій більшості суспільств наділяв чоловіків та жінок різними соціальними функціями і, відповідно, різними правами та обов’язками: право обирати чи бути обраним визначалось майновим цензом. Жінки, на той час повністю залежні у майновому сенсі від чоловіка чи батька, були часто позбавлені таких прав.

Перші спроби

Уперше жіноче виборче право було закріплене законодавчо у так звану «Еру свободи» у Швеції, коли після смерті короля Карла XII в 1718 році жінки, які платили податки, отримали право обирати членів парламенту. Переворот, здійснений королем Густавом III в 1772 році, відновив монархію і нова конституція урізала права жінок зокрема і парламенту в цілому.

В 1755 році конституція Корсиканської республіки надала виборче право усім громадянам старшим 25 років незалежно від статі. Але у жінок це право відібрали після анексії Корсики Францією в 1769 році.

У США першим, хто наділив жінок правом обирати, був штат Нью-Джерсі: в 1776 році таке право отримали жінки, які мали власність.

Однак в 1807 році під приводом боротьби з фальсифікаціями на виборах жінок позбавили виборчого права, як і небілих чоловіків

Англійська активістка у боротьбі за виборче право жінок Еммелін Панкгерст виголошує промову «Свобода чи смерть» у Коннектикуті, 1913 рік
Жіночий наступ

У другій половині XIX століття у тій чи іншій формі право обирати отримали жінки в різних країнах світу: в британській колонії Піткерн, французькій Франсвіль, Австралії, острові Мен.

Нова Зеландія, британська колонія зі статусом самоуправної території, стала першою країною світу, де в 1893 році жінки отримали рівні з чоловіками загальні виборчі права.

У 1902 році право жінок не лише обирати, але й бути обраними, було закріплене у конституції Австралії.

У Європі першою країною, де жінки отримали рівні з чоловіками виборчі права, стала Фінляндія у 1906 році. 16 березня 1907 року на виборах до парламенту вони отримали 19 з 200 депутатських місць, а 25 травня 1907 року обраниці вперше взяли участь в засіданні парламенту.

Фінляндія стала першою країною світу, де загальне виборче право жінок було реалізоване на практиці

Перші депутатки фінського Сейму, 1907 рік
Процес пішов

В 1913 році рівні виборчі права жінок були законодавчо закріплені в Норвегії, 1915 – в Данії, у 1918 році – в Канаді, Німеччині та Польщі, в 1919 – в Україні та Нідерландах, в 1920 – по всій території США, в 1926 – у Великобританії, в 1930 – в Туреччині, в 1944 – у Франції, в 1945 – у Японії.

Зараз жінки мають рівні з чоловіками виборчі права у більшості країн світу. Одними з останніх їх запровадили Португалія (1974), Греція (1975), Швейцарія (1991), Бахрейн (2002), Кувейт (2005), Об’єднані Арабські Емірати (2006), Бутан (2008) і Саудівська Аравія (2011).

У Брунеї, Лівані, Саудівській Аравії та ОАЕ на виборчі права жінок накладаються ті чи інші обмеження – від освітнього цензу до права обирати без права бути обраною.

До речі, першою українкою у парламенті, щоправда, Польщі, була житомирянка Олена Левчанівська, перша українка-сенаторка Польщі, яка обстоювала Україну і яку за це розстріляло НКВС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: