Фото Der Spiegel

Посла України у ФРН Андрія Мельника знають усі: останнім часом він не добирає слів задля захисту українських інтересів і чи не єдиний у світі насмілився сказати Ілону Маску «fuck off is my very diplomatic reply to you». Прямолінійність пана Мельника нам, наприклад, до вподоби – коли твоя країна у війні й потребує якнайшвидшої допомоги нема часу бавитися у пристойності і реверанси, треба діяти.

На щастя, це розуміють навіть у самій Німеччині і поважають відчайдушність і принциповість українського Посла попри його недипломатичний стиль. Саме тому сталося безпрецедентне: найбільш впливовий німецький журнал Der Spiegel, який читає майже п’ять мільйонів читачів, зробив з Андрієм Мельником інтерв’ю. Та ще й вперше за 75-річне існування найпопулярніший у Німеччині часопис вирішив зробити це інтерв’ю спільним з дружиною українського Посла Світланою – тому що Андрій Мельник зізнався, що без дружини він би не витримав шалений тиск останніх місяців. Це перше за сім з половиною років її інтерв‘ю в ролі дружини Посла і водночас останнє: 14 жовтня каденція Андрія Мельника добігла кінця, після того він має обійняти посаду заступника міністра закордонних справ України.

Журналісти Der Spiegel Крістоф Шульт та Зеверін Вайланд відвідали родину в резиденції буквально під час пакування валіз напередодні завершення посольської каденції. Там журналісти познайомилися і з котом родини Мельників. «Цей британський короткошерстий на ім’я Патрон – біженець від війни із Кривого Рогу. Колега Андрія Мельника привіз кота до Берліна, адже в криворізькому притулку існувала небезпека для тварин через бомбардування міста росіянами», – розповідає Der Spiegel.

Повну версію інтерв’ю, яке потрапило на титульну сторінку видання і протягом тижня за рейтингом популярності серед читачів впевнено займало то перше, то друге місце, можна прочитати на сайті Посольства України у ФРН. А ми ділимося лише фрагментами спільних відповідей пана Андрія та пані Світлани – подружжя, яке є справжнім прикладом українського сімейного і професійного тандему – коли «чоловік стріляє, дружина, коли треба, подає набої», як кажуть у народі…

«Спостерігаючи за спалахами його гніву щодо німецьких політиків, можна подумати, що Посол України – недобрий дипломат», – зазначають у передмові до інтерв’ю журналісти Der Spiegel. Проте під час розмови пан Мельник видався Крістофу Шульту та Зеверіну Вайланду «людиною дуже витонченою і делікатною».

Про гострі висловлювання і недипломатичні твіти
Андрій і Світлана Мельники з котом Патроном та з журналістами Der Spiegel

SPIEGEL: Пане Мельник, через Ваші жорсткі, а часто й образливі висловлювання на адресу німецьких політиків і публічних осіб дехто в суспільстві ставиться до Вас критично. Коли Ви вирішили відійти від дипломатичної стриманості й увімкнути агресивний режим?

Андрій Мельник: Одразу ж після початку війни. Моя перевага була в тому, що ще далеко до самої війни дуже багато людей у Німеччині знали мене як цілком нормального посла. Був би я новим новопризначеним послом, то чимало б хто сказав: «Він якийсь ненормальний». Хто був зі мною знайомий, той збагнув, що для мене найголовніше – домогтися підтримки з боку Німеччини для моєї Батьківщини, і що мої висловлювання пояснюються гіркотою та розпачем.

SPIEGEL: Пані Мельник, Ви впізнаєте свого чоловіка в цих твітах?

Світлана Мельник: Вдома мій чоловік ніколи не вживає таких перчених слів. Насправді він від природи є людиною спокійною та гармонійною. Але зараз настав час кризової дипломатії. На кону стоїть вся наша держава, наша історія. Мільйони українців загинули голодною смертю за часів сталінського Голодомору, у роки Другої світової війни гітлерівська Німеччина сплюндрувала нашу країну – і тепер велика війна прийшла до нас втретє! Ми з чоловіком усвідомили, що маємо робити щось по-іншому. Якщо треба, то ми маємо кричати. Інакше нас просто знищать.

SPIEGEL: Ви колись казали чоловікові: «Ну цей твіт – це вже занадто»?

Світлана Мельник: Ні, ні. Я навпаки часто йому казала, що він має боротись ще біль жорстко, ставати ще голоснішим, що він має ще більше досягати для свого народу.

Андрій Мельник: Моя дружина завжди мене підбадьорювала.

SPIEGEL: Ви радитесь з дружиною перед тим, як щось запостити у твітері?

Андрій Мельник: Ні, свій твітер-екаунт я веду сам. Але щодо інтерв’ю чи коментарів, котрі я готую для ЗМІ і які мені видаються занадто жорсткими, я запитую думку дружини.

Світлана Мельник: На що я часто кажу: залишай все як є. Ти маєш їм це сказати!

SPIEGEL: Чому?

Світлана Мельник: Тому що нас мають почути. США, Німеччина, Франція чи Англія мають довгу історію дипломатії, володіють потужними ресурсами, значним досвідом. Ми ж відносно молода держава, трохи більше 30 років. Ми не маємо таких сильних політичних інструментів. Нам треба йти іншим шляхом, бути креативнішими.

Про українську мову і розрив у родині
Інтерв’ю подружжя Мельників у журналі Der Spiegel

SPIEGEL: У багатьох українських родинах, що мають рідних в Росії, війна призвела до глибоких розривів. Пані Мельник, ми чули, що Вам довелось вивчати українську мову вже в дорослому житті.

Світлана Мельник: Моя родина родом з Києва, Андрія – зі Львова, що на Заході. У Львові завжди говорили українською, у Києві ми понад 300 років були російською колонією, де українська мова була під забороною, а розмовляли цією мовою значно менше людей. Особливо важко було в радянські часи. Мій дідусь ще говорив українською, але мої батьки вже російською, і в більшості шкіл навчання було російською. Це змінилося лише після здобуття незалежності.

Андрій Мельник: Розлом проходить прямо через родину Світлани. У її матері тільки одна сестра, вона живе в Москві і є громадянкою Росії. Вони були дуже близькі, але 24 лютого зв’язок раптово обірвався. Тітка Світлани не хотіла вірити, що Росія напала на Україну. Моя свекруха надсилала сестрі на мобільний телефон відео з ракетними обстрілами. Але вона сказала, що це все фейк.

Світлана Мельник: Моя мама з сестрою не розмовляли між собою більше пів року. Як колись за часів Радянського Союзу: про те, що відбувається в Україні, на росії не можна було говорити, лише потайки на кухні.

Про початок повномасштабної війни
Твіт-відповідь Андрія Мельника Ілону Маску

SPIEGEL: Які конкретні спогади у Вас залишилися про 24 лютого 2022 року, коли на Вашу країну напала Росія?

Андрій Мельник: Рано вранці я отримав смс від мого військового аташе. Він мені написав: «Почалося, росіяни на нас напали». Ми з дружиною сиділи на ліжку і не могли цього осягнути. Минуло приблизно 20 хвилин, поки ми не зрозуміли, що ж насправді сталося. Це були найгірші години нашого життя. Тому що раптом тобі стає зрозумілим, що все, що ти маєш, може бути втрачено, наша Батьківщина, наші рідні, що ми їх, напевно, більше не побачимо, що ми можемо ніколи не повернутися до Києва.

Світлана Мельник: Андрій дзвонив мамі, я дзвонила батькам. Слава Богу, вони не постраждали. Але ніхто не знав, що буде далі – і це було найгірше, ця невизначеність.

Про повернення до Києва
Світлана Мельник, фото з її фейсбук-сторінки

SPIEGEL: Коробки для переїзду вже стоять у Вашій резиденції. Ви повертаєтеся разом до Києва?

Андрій Мельник: Ми ще думаємо, можливо спочатку поїду лише я сам.

Світлана Мельник: У нас є 20-річний син, який тут навчається, і одинадцятирічна донька, яка навчається в шостому класі в Берліні. Це буде виклик для всіх нас, у нас є невеличка дво- з половиною кімнатна квартира в Києві, яка, на щастя, не зруйнована. Найбільшою проблемою буде знайти для доньки школу з бомбосховищем. На жаль, таких шкіл мало. В іншому випадку дозволено навчання лише онлайн.

SPIEGEL: Ваш син не повинен служити в Україні?

Андрій Мельник: Наразі ні, але це може змінитися. Наразі студенти в Україні звільнені від мобілізації.

SPIEGEL: Володимир Путін анексував окуповані території. Раніше він погрожував застосувати ядерну зброю. Вас це лякає?

Світлана Мельник: Уже стільки страшного сталося в Україні: сталінські моріння голодом, Друга світова війна, анексія Криму, окупація сходу України, російське вторгнення 24 лютого – ми після цього вже нічого не боїмося.

Андрій Мельник: Звичайно, я можу зрозуміти хвилювання Німеччини, що ядерний удар стане катастрофою для всіх. Але Путін не буде атакувати жодні цілі в Німеччині. Світлано, розкажи про жарт журналістам.

Світлана Мельник: Через заяви щодо ядерної небезпеки у соцмережах ширилося запрошення до людей приходити на велике нестримне свято на Щекавицьку гору в Києві. Люди сприймають цю загрозу з чорним гумором: ми занадто часто стикаємося із побоюваннями щодо настання кінця світу, тому ми і не дозволимо цьому страху нас паралізувати.

Про справжнє визнання
Світлана і Андрій Мельники, фото з фейсбук-сторінки пані Світлани

SPIEGEL: Пане Мельник, коли нещодавно посол Франції отримав орден за заслуги. Ви іронічно написали, що, мабуть, не отримаєте таку нагороду. Чи хотіли б Ви мати більше визнання?

Андрій Мельник: Я отримав більш ніж достатньо визнання від простих німців. Я вдячний їм за це. Звичайно, було б приємно почути це і від німецьких чиновників, але, мабуть, їм важко визнати, що я дуже часто виявлявся правий. Моєю мотивацією завжди було зробити так, щоб люди в Німеччині краще розуміли Україну і сприймали її серйозніше. Ми свідомо хотіли поїхати до Берліна, бо любимо цю велику країну, її культуру, мову та людей.

Світлана Мельник: Але ми тут так само відстоюємо наші національні інтереси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: