Берта Палмер: мільйонерка, яка створила брауні й очолила жіночий рух
Саме завдяки їй жінки вперше взяли участь у Всесвітній торговій виставці і просували жіноче підприємництво
Саме завдяки їй жінки вперше взяли участь у Всесвітній торговій виставці і просували жіноче підприємництво
Минулого тижня я мала чергову сесію з казкотерапії, й ці два дні вийшли напрочуд ресурсними. Більш того, по-домашньому затишними й теплими – завдяки брауні. Їх приготувала одна зі слухачок курсу, мила вчителька англійської мови. Десерт був таким смачним, що мені захотілось дізнатись історію цього шоколадного шедевра. В українській Вікіпедії написано ось що: «Вперше брауні приготувала куховарка чиказького готелю Palmer House Берта Палмер у 1893 році. Кухарка створила десерт спеціально для панянок, які приїхали на Всесвітню виставку».
На щастя, будь-яку інформацію я перевіряю, тож за 30 секунд дізналася, що Берта Палмер – не зовсім кухарка. Точніше, взагалі не кухарка, а власниця готелю, одна з найвпливовіших бізнеследі своєї епохи. Створення шоколадного десерту брауні – це яскравий пазл в історії жіночого лідерства як такого.
Світська прогресивна жінка на ім’я Берта Палмер була красунею й розумницею, дружиною Поттера Палмера – чиказького мільйонера й власника готелю Palmer House Hilton. До речі, він був старший за неї на 23 роки.
Якось під час Всесвітньої виставки 1893 року Берта вирішила здивувати присутніх дам новеньким десертом. Та таким, щоб його було легко покласти у вишукані коробочки й зручно було брати двома пальцями. Ну і, звісно, частування мало бути смачним. Відповідальну справу доручили шеф-кухарю ресторану при готелі родини Палмер.
Тепер брауні – класика десертної карти, й різновидів його не злічити. І сьогодні в Palmer House Hilton продовжують випікати оригінальний брауні, якому цьогоріч виповнюється 130 років.
До речі, в історії готелю бували різні сторінки, як і в житті цього впливового подружжя. Кризові й важкі ситуації вони проживали як усі інші. Так, у 1871 році пожежа в Чикаго знищила більшу частину міста, забрала сотні життів і стерла з землі більшу частину нерухомого майна подружжя Палмерів. Але вони не впали у відчай, взяли кредит і потроху відновили свій готель, а також бізнес та життя.
Також цікаво було дізнатись історію виникнення славнозвісної Всесвітньої торгової виставки, на якій вперше й частували гостей легендарними брауні. Все почалося у 1889 році: саме жінки наполягали провести виставку у Чикаго, вважаючи, що це допоможе залучити до міста нові інвестиції.
Комітет Сенату США дав згоду, і вже через рік Президент США підписав закон про створення Board of Lady Managers в організаційному комітеті Виставки для промоції жіночого підприємництва.
Разом з колежанками вона активно керувала створенням Жіночого павільйону – Woman’s Building. Залучила до роботи архітекторок, дизайнерок, художниць.
Їхні грандіозні зусилля виправдали всі очікування. Всесвітня виставка в Чикаго, що відбулася у 1893 році, вражала своїм масштабом: мільйони гостей, 200 павільйонів, 40 країн-учасниць. Це, звісно, мало величезний вплив на економіку регіону.
Направду, якби в містах була королівська влада, то Поттер і Берта Палмер дійсно кваліфікувалися б як король і королева торговців Чикаго. Стейт-стріт стала першим центром роздрібної торгівлі насамперед завдяки розумним інвестиціям і рекламі Поттера Палмера. Він відкрив галантерейний магазин, який пізніше розширився до Marshall Field and Company, побудував оригінальний готель Palmer House у 1870 році, а коли він був зруйнований під час великої пожежі, створив ще більш розкішну, вогнетривку заміну. Також він був піонером розвитку району на північ від центру міста – легендарного Голд-Коста.
От як описували його інтер’єр сучасники: «У Палмерів був найбільший, найкращий і найдорожчий дім у Чикаго. Він мав великий гобеленовий зал, вісімдесяти футову вежу, до якої вели гвинтові сходи, мармурову мозаїчну підлогу, вітальню Людовика XVI та парадні сходи з різьбленого дуба з новими стовпами з гербом Оноре. Мавританська ванна кімната Берти Палмер була виконана з чорного дерева та золота; в її гардеробній була ванна у формі лебедя. Вона спала в ліжку Людовика XVI і вмивала обличчя у перламутровій чаші».
Натомість Берта очолювала чиказьку громаду та сприяла мистецтву, повертаючись із подорожей Європою з шедеврами імпресіоністів. Вона екстравагантно прикрасила вестибюль Palmer House роботами Луї Комфорта Тіффані.
Саме завдяки прогресивному мисленню місис Палмер, її впливу та бажанню слідувати власним смакам, а не чинним тенденціям, Чикаго став осередком однієї з найбільших колекцій імпресіонізму у світі.
Оселившись у Голд-Кості, Берта стала «королевою» чиказького вищого світу. Справжніми подіями сезону були її благодійні бали та новорічні вечірки.
Вона брала активну участь у багатьох клубах та асоціаціях міста, зокрема, у Чиказькому жіночому клубі, була засновницею Чиказького товариства декоративного мистецтва (пізніше – Художнього інституту).
Коли місто приймало Всесвітню виставку в 1893 році, місис Палмер була призначена президентом Ради леді-менеджерів. Недаремно вона вважала себе «господинею й головною служницею нації».
Місис Палмер померла у Флориді 5 травня 1918 року, і на похованні в «Замку» її тіло було вкрито безліччю орхідей. Вона залишила два заповіти для Художнього інституту на суму 100 і 400 тисяч доларів – ці кошти мали бути використані для придбання творів мистецтва з її колекції. Роботи були обрані та оцінені опікунами музею, в тому числі її синами, Оноре Палмером і Поттером Палмером-молодшим.
Відтоді ці картини є окрасою імпресіоністичних фондів Художнього інституту
Можливо, якби місис Палмер першою не почала колекціонувати картини імпресіоністів, вони ніколи б не потрапили до музею, адже в той час цей жанр вважався радикальним. Через багато років президент Художнього інституту гордо сказав: «У Чикаго ми не купуємо Ренуарів. Вони дісталися нам у спадок від наших бабусь».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: