Жінки Революції гідності: 5 фактів про роль українок в історії Майдану
Вони теж формували перебіг протестів і доводили, що право боротися за свободу не має статі
Вони теж формували перебіг протестів і доводили, що право боротися за свободу не має статі

Революція Гідності була не лише історією чоловіків на барикадах. Жінки були її учасницями, організаторками, медикинями, волонтерками, документаторками та правозахисницями. Вони не просто підтримували протест — вони формували його перебіг, ставали лідерками громадянського спротиву і доводили, що право боротися за свободу не має статі. Це тисячі жінок, без яких Майдан не був би таким, яким він увійшов в історію.
Жінки рятували поранених, чергували в медичних пунктах, забезпечували протестувальників їжею, одягом і необхідними речами, координували логістику та поширювали інформацію. Вони також патрулювали вулиці, допомагали захищати барикади, брали участь у протестних акціях і протистояннях із силовиками.
У січні 2014 року в Самообороні Майдану сформували 39-ту Жіночу сотню під керівництвом Анни Коваленко. До сотні увійшли понад 150 жінок віком від 18 до 65 років. Вони патрулювали територію, чергували на барикадах, допомагали евакуйовувати поранених під час лютневих протистоянь.
На Майдані діяли не лише Жіноча сотня Самооборони, а й Сестринська сотня, Жіноча сотня імені Ольги Кобилянської та рух «Жіноча половина Майдану». Ці об’єднання давали жінкам можливість самоорганізовуватися, брати у протесті активну участь, а не лише у ролі помічниць чоловіків.
41% учасників революції гідності становили жінки. Вони не спостерігали збоку, вони були її частиною



Після жорстокого розгону студентів у ніч на 30 листопада 2013 року правозахисниця Олександра Матвійчук та її колеги створили ініціативу «Євромайдан SOS», яка об’єднала кілька тисяч людей по всій Україні. Під її координацією волонтери, юристи й адвокати цілодобово шукали зниклих, документували катування та побиття, допомагали затриманим і захищали права переслідуваних активістів.
Жінки були також журналістками, фотографками, документаторками порушень прав людини, активістками та організаторками громадянського спротиву







Участь жінок вийшла далеко за межі Майдану. Революція Гідності стала для багатьох українок початком подальшої громадської, правозахисної, політичної та волонтерської діяльності.
Учасниці революції гідності – це конкретні жінки, їхні рішення, сміливість і готовність діяти. Вони теж творили майбутнє країни: боролися, захищалися, ризикували, мерзли, не спали. І цей факт має увійти в державну історію.
Джерела: Центр громадянських свобод, Музей Революції Гідності, дослідження Ольги Онуч та Тамари Марценюк, матеріали Ради Європи.
